Профільна освіта: як не втратити покоління?

10.05.2023

Знову про реформу. З появою нового міністра освіти в Україні вкотре розгорілася дискусія про долю старшої профільної школи. На щастя, уже ніхто не ставить під сумнів потребу 12-річного навчання для школярів, однак, на жаль, конкретного бачення того, як навчатимуться старшокласники в 10 — 12-их класах нової української школи, немає.

Відповідно до «дорожньої карти» освітніх реформ НУШ, від 2027 року в Україні мала б запрацювати профільна старша школа. Тобто, в ідеальній картинці, учні, які у 2018 році стали першокласниками НУШ, 1 вересня 2027 року мають обрати для себе або професійний ліцей для здобуття певної спеціальності, або ж академічний ліцей, який спеціалізується на конкретному профілі (математичний, правничий, природничий, гуманітарний тощо), або ж конкретний профіль у рамках багатопрофільного ліцею. До цього часу в Україні мало б бути створено мережу окремих академічних ліцеїв  —  великих освітніх закладів із 4-ма класами (щонайменше по 25 учнів у класі, разом 100 учнів) на паралелі з доброю матеріально-технічною базою і компетентними вчителями, здатними конкурувати з репетиторами. Цікавий виклик, згідні?

Лідія Білас, засновниця мережі освітніх проєктів MRIYDIY, співзасновниця мережі КМДШ

При чому учень, обираючи конкретний профіль, міг би навчатися у традиційному профільному класі або ж, і це питання також розглядалося, у динамічних навчальних групах (наприклад, на математиці — з одними учнями, на англійській — з іншими). Тоді старшокласники вчилися б за «індивідуальним навчальним планом», тобто обирали б свою траєкторію навчання, розроблену у співпраці зі шкільним фахівцем (відповідну кількість годин математики, мови, природничих дисциплін тощо). Зважаючи на такі учнівські індивідуальні траєкторії, освітній заклад організовував би навчання в динамічних групах, відмовляючись від звичного поділу на класи.

Велика кількість класів та учнів на паралелі мала б, з одного боку, гарантувати наявність вибору профілю для кожного, а з іншого, забезпечити ефективність витрат на одного учня. Фінансування таких потужних закладів, за задумом, мало бути покладено на великі міські ОТГ із населеннями понад 50 тисяч або ж на менші за погодженням із обласною радою. Планували, що учнів, які проживають далеко від професійного чи академічного ліцею, забезпечують гуртожитком.

Така ідеальна картинка, чи то б пак візія, запозичена з досвіду успішних освітніх систем США та Європи, мала би шанси стати реальністю, якби не була знівельована законом, ухваленим влітку 2021 року. Радикальні рішення, що передбачали підвищення якості старшої школи через непопулярні зміни, як-от закриття 10-11-х класів там, де не було достатньої кількості учнів, або ж зростання витрат, зокрема на розвиток матеріальної бази академічних ліцеїв і побудову чи відновлення гуртожитків, замінили на косметичні нововведення, які у суті своїй нічого не змінюють. Мережа шкіл в ОТГ залишається такою ж, і навіть профільне навчання можливе у класах із кількістю 5-ти старшокласників. Зрозуміло, що за таких обставин старшу школу в Україні чекає чергова реорганізація з імітацією профільності¹, особливо у сільських чи малих міських ОТГ.

Бо ключовим словом у цій зміні є «ВИБІР». Власне він суттєво впливає на якість освіти, посилює зорієнтованість на потреби молодих людей. Саме вибір профілю спричинився б до зменшення кількості предметів у старшій школі, про який знову заговорили сьогодні, і до істотного поглиблення знань та умінь з обраних галузей, і до впровадження дослідницьких методів в освітній процес. А ще профільна старша школа — це реальна профорієнтаційна складова, яка ґрунтується на тому, що учні обрали сферу своєї майбутньої діяльності і готові звужувати фокус уваги до вибору конкретної спеціалізації чи фаху у вищому навчальному закладі. Щоправда, у цьому криється і ризик профільності: як убезпечити старшокласників від «глухого кута» під час «неправильного» вибору профілю? Що робити, якщо після закінчення 10-го класу гуманітарного профілю учениця раптом вирішила змінити вибір на користь математики? Відповіді на такі питання шукають експерти, що розробляють державні стандарти повної загальної середньої освіти (і зокрема профільної старшої школи).

Власне питання змісту трирічної профільної старшої школи заслуговує найбільшої уваги. Бо школа — це передусім те, що ми вивчаємо і як ми вивчаємо. І тут теж немає цілковитої ясності, яким буде основний документ, що визначає зміст програм та підручників для старшої школи, а саме державний стандарт. Існує загроза, озвучена нещодавно, що з огляду на воєнні втрати, зокрема освітні, профільність можуть замінити трьома роками «надолуження освітніх втрат», тобто практично не змінити ані кількості предметів у старшій школі, ані наповнення навчальних програм.

Хоча, з іншого боку, післявоєнний період міг би активізувати реформу старшої школи. Бо питання професійних ліцеїв, які готують кваліфіковані кадри для відновлення України, постає сьогодні як ніколи гостро. Крім того, зросла мобільність наших громадян, як і готовність старшокласників покинути рідне село чи містечко заради якісної освіти в академічному ліцеї. Плюс — до нас повертатимуться учні з-за кордону, які матимуть досвід справжньої профільної освіти з усіма її перевагами.

Додатковим фактором, що грає на користь профільної старшої школи, є потреба перегляду післявоєнної мережі освітніх закладів і поява на території України якісних гуртожитків для внутрішньо переміщених осіб, відремонтованих коштом західних фондів.

Залишається тільки сподіватися, що до 2027 року переміщені родини з дітьми повернуться додому, на звільнені території, а Україна як член (чи майже член?) ЄС буде реформувати свою старшу школу для того, щоб наші випускники могли гідно конкурувати зі світом.

Якщо задум з реформою буде реалізовано правильно:

  1. Суспільство отримає максимально підготовлену до реалій молодь. Виграють  всі.
  2. Учні зможуть бути зосереджені лише на тих предметах, які їм дійсно цікаві.
  3. Вчителі будуть навчати лише вмотивованих підлітків.
  4. Бізнес отримає спеціалістів, що почали профільне навчання в підлітковому віці і готові виходити на ринок праці в достатньо молодому віці.

Звичайно, реалізація реформ може викликати багато складнощів та виявитись не такою ідеальною, як у планах. Але дорогу здолає лише той, хто йде.


¹ Про профільну старшу школу заговорили ще у середині 2000-х, а 2009 р. за міністра освіти Івана Вакарчука було схвалено Концепцію профільного навчання в середній освіті. Однак справжньої профільності на рівні всієї системи освіти не вийшло. Ідея «просіла» в невеликих школах, де не було 3-х класів на паралелі, а учнів змушували обирати якийсь один профіль, наприклад, гуманітарний, а найчастіше «універсальний» (тобто «усього потрохи»). І навіть там, де було 3 класи на паралелі, адміністрація часто захищала не інтереси учня, а інтереси вчителів, яким треба було зберегти навантаження.