Триває робота над розробленням Стратегії реформи профільної середньої освіти. Дев’ятого квітня відбулося обговорення результатів першого, аналітичного, етапу, під час якого досліджували передумови впровадження реформи.
Захід відбувся за ініціативи Міністерства освіти і науки України та експертної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (Проєкт DECIDE).
Упровадження профільної середньої освіти передбачає створення мережі таких закладів, оновлення освітньої інфраструктури, розроблення нового сучасного змісту освіти, запровадження нової моделі організації освітнього процесу, посилення кадрового потенціалу. Робота над аналітичним етапом розроблення стратегії тривала вісім місяців. В експертних сесіях взяли участь понад 400 освітніх експертів, зокрема керівників органів управління освітою, освітян, голів територіальних громад, представників міжнародних проєктів та програм, громадських організацій. До обговорення також залучили фахівців Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та депутатів Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій та Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
На події презентували результати:
- комплексного дослідження передумов розвитку профільної середньої освіти в Україні, яке охоплює питання кадрового потенціалу, змісту та якості освіти, фінансування та освітньої інфраструктури;
- прогнозного оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення;
- підходів до формування перспективної мережі академічних ліцеїв і професійних коледжів.
У другій частині заходу учасники працювали над формуванням візії профільної середньої освіти та стратегічних цілей реформи.
Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України, у вступному слові підкреслив, що реформа профільної середньої освіти закладає основи довгострокових змін у нашому суспільстві та є важливою умовою для відновлення країни після Перемоги:
«Ця реформа не лише про те, як буде виглядати профільна середня освіта, а й про те, як буде формуватися наше суспільство, якими особистостями стануть учні, як вони будуть підготовлені до майбутнього життя. Це все закладатиметься під час навчання у профільній школі. Адже результати подібних глобальних реформ можна побачити через 3-4 чи 5, а іноді й 12 років. І наше завдання — забезпечити сталість змін, підготувати систему освіти до її наступних етапів. Адже освіта — це фундамент відновлення країни».
Андреас Хубер, директор програми співробітництва посольства Швейцарії в Україні, наголосив, що навіть під час війни необхідно говорити про майбутнє, нагадав про підтримку Швейцарією України з 2009 року, допомогу у відбудові укриттів у школах і нещодавно відкриту підземну школу у Харкові та підкреслив тісний зв’язок між реформами децентралізації й освіти: “Ми впевнені, що децентралізація — це ключ до спроможностей України до витривалості реформи. Тому що життя насправді починається з громад, і саме через децентралізацію Швейцарія підтримує реформу освіти під час війни. Ми підтримуємо всі зусилля, які спрямовані на покращення освіти, і щоб навчальний процес був якісним”.
Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, наголосила на тому, що створення якісної та доступної профільної середньої освіти може сприяти поверненню дітей з-за кордону.
«Попри всі виклики війни та економічні труднощі, ми розуміємо, що можемо не мати іншого, більш сприятливого, часу для впровадження реформи. Учні, які зараз навчаються у 6 класі, у 2027 році підуть до 10 класу «Нової української школи» незважаючи ні на що. І наше завдання — щоб вони пішли у сучасну школу, у якій їм буде цікаво вчитися і розвиватися.
Протягом року організували експертні сесії з понад 400 провідними експертами, і ніхто з них не сказав, що не треба впроваджувати реформу. Якщо ми вчасно та якісно створимо всі необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти, це дасть можливість закласти основи для відновлення нашої країни. І ми впевнені, що всі разом знайдемо рішення для кожної дитини, яке дозволить їй залишитися в Україні й будувати тут своє майбутнє», — зазначила Валентина Полторак.
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України, у своєму виступі детально зупинився на основних завданнях реформи та дорожній мапі її впровадження.
«Для мене головні проблеми у профільній середній освіті, зокрема, у ЗЗСО, — це відсутність вибору в старшокласників. Коли є вибір, дитина вчиться брати на себе відповідальність. Іншою, не менш важливою проблемою в сучасній освіті є нерівність між сільськими і міськими учнями, яку ми маємо подолати», — наголосив заступник міністра освіти і науки.
Дмитро Завгородній розповів, що у 2029-2030 навчальному році в Україні вперше розпочнеться етап, коли випускатися учнів зі шкіл буде більше, ніж вступати в академічні ліцеї. Через демографічну кризу відбуватиметься зменшення кількості учнів, тож у міністерстві особливу увагу зараз приділяють плануванню мережі закладів освіти у сільській місцевості.
«Для нас важливо все спланувати так, щоб мережа витримала пікове навантаження, але й врахувати, що далі буде спад кількості учнів, і ми поки що не бачимо його завершення. Тому ми будемо сфокусовані на тому, щоб підвищити якість навчання учнів із сільських територій. Наше першочергове завдання — побудувати якісну мережу ліцеїв для учнів», — повідомив Дмитро Завгородній.
Дмитро Ливч, партнер компанії CIVITTA, презентував комплексне дослідження передумов впровадження профільної середньої освіти в Україні. Метою дослідження було проаналізувати поточний кількісний склад учнів, мережі й фінансування ЗЗСО, ЗП(ПТ)О, ЗФПО та вивчення міжнародного досвіду для розроблення рішень для програмної частини стратегії.
Зокрема, Дмитро Ливч розповів, що нині у 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб. Саме ці діти у 2027-2030 роках будуть навчатися у ліцеях академічного чи професійного спрямування. Але з огляду на поточну демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися від 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі ліцеїв профільної середньої освіти.
За даними дослідження, проєктна потужність закладів загальної середньої освіти становить 5,72 млн осіб, що на 1,75 млн перевищує кількість учнів. Заклади наповнені приблизно на 70%. За словами Дмитра Ливча, проблема полягає у їхній нерівномірній наповнюваності. Наприклад, у закладах Тернопільської та Черкаської областей навчається 53-57% учнів від проєктної потужності шкіл, тоді як Київська та Волинська області мають найвищу наповнюваність — 78-83%. У закладах професійної та професійно-технічної освіти ситуація аналогічна. Гуртожитки наповнені на приблизно 55%, що може бути потенціалом для подальшого використання цієї мережі у межах реформи.
Іншим викликом, за словами експерта, є підвищення престижу майбутніх професійних ліцеїв. Станом на сьогодні тільки 35% учнів (у країнах ЄС цей показник становить 50-70%) після закінчення 9 класу обирають продовження навчання у закладах професійно-технічної або фахової передвищої освіти. Проте запит на спеціалістів з огляду на потребу у відновленні країни зростає, а отже, державі необхідно готувати більшу кількість фахівців робітничих професій.
Окрім цього, попри різноманіття профілів у закладах ФПО, 51% студентів навчається за п’ятьма найбільш поширеними галузями: аграрні науки та продовольство, охорона здоров’я, транспорт, інформаційні технології, управління та адміністрування. Спеціальність «Управління та адміністрування» викладають у 337 закладах для 45 тисяч студентів. Проте, за статистикою, працевлаштування випускників цієї спеціальності становить менш як 50%, тоді як відсоток працевлаштованих випускників спеціальностей (цивільна безпека — 88%, автоматизація та приладобудування — 80%) для безпеки, охорони здоров’я та інформаційних технологій — 78,9%. На думку Дмитра Ливча, це формує дисбаланс попиту і пропозиції на ринку праці.
«Існує тенденція, що лише 43% випускників ЗП(ПТ)О працюють за своєю професією . Причиною цього може бути те, що випускники не хочуть працювати за тією спеціальністю, за якою навчалися, або обрана професія не відповідає потребам ринку, адже запити й потреби ринку швидко змінюються з погляду розвитку технологій, інновацій та потреб воєнного часу. Тому варто приділяти більше уваги ретельному регіональному замовленню», — наголосив Дмитро Ливч.
Важливою частиною аналітичного етапу розроблення Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти є прогнозоване оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення України. Воно важливе для ухвалення зважених політик щодо реорганізації мережі ліцеїв.
Дмитро Шушпанов, завідувач відділу демографії Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, поділився, на жаль, невтішними прогнозами щодо чисельності українців через вісім років. За його словами, в Україні населення скорочуватиметься і старішатиме, зокрема, й через обвальне падіння народжуваності. Якщо у 2021 році народилося 267 тис. українців, то у 2023-му — лише 187 тис. Окрім того, рівень народжуваності сьогодні становить 0,8-0,9 народжених на одну жінку.
«Скорочення народжуваності, масова міграція молодших людей ще більше посилюють старіння населення, яке розпочалося ще до повномасштабного вторгнення, а сьогодні до цього додалися ще й статеві диспропорції через те, що виїхала велика кількість жінок. Якщо ж говорити про повернення мігрантів в Україну, то кожен місяць продовження війни зменшує вірогідність їхнього повернення на 2%», — заявив Дмитро Шушпанов.
За песимістичним сценарієм Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, кількість населення у 2036 році зменшиться з 31,7 млн осіб у 2023 році до 27,6 млн осіб у 2036-му.
Наступний етап розроблення Стратегії впровадження реформи профільної середньої освіти розпочнеться з громадських обговорень у регіонах України. На заходах, які відбудуться протягом наступних двох місяців, планують представити результати аналітичного етапу розроблення Стратегії, демографічного прогнозу та варіантів політик впровадження реформи.
