Відкривши Love-готель Cherry Twins, Олена Соловйова здійснила свою мрію та створила справжню “Нарнію” для дорослих. В ексклюзивному інтерв’ю WoMo Олена розповідає про обшуки у готелі, як впливає сексуальна освіта на якість життя та що таке справжня краса.
Коли ви вирішили відкрити Cherry Twins, чи довелось досліджувати еротичні бажання українців?
Секс є не лише продовженням нашої психіки, але й віддзеркаленням нашого життя. Коли я створювала готель, то вивчала досвід таких форматів за кордоном. Без допомоги фахівців, аби краще розумітися на сексуальних уподобаннях українців, тут не обійтися. Ми співпрацювали з сексологами, бо секс має ментальність. Адже практика довела: те, що має попит у Японії, не припадає клієнтам у Німеччині. А те, від чого у захваті в Німеччині, не викликає інтересу в Італії. Є й інші особливості — мешканці південних країн мають репутацію палкіших коханців, ніж вихідці з північних держав. Такі географічні особливості мають віддзеркалення у сексі. В України теж є власні еротичні смаки. Це як національна кухня, їжа та мода.
Вражає, що ви опікуєтесь ще й освітою у цій царині.
Лекції, семінари, розмови з дорослими людьми, відповіді на запитання, які не дають спокою та заважають бути людям щасливими у стосунках, — ми використовуємо всі формати. У лекціях ми зібрали світовий досвід про секс — від шаманського до сучасних досліджень.
Але реакція деяких фоловерів у Фейсбуці та Інстаграмі на відео чи дописи мене вражає. Певні коментарі викликають усмішку, але деякі дратують так, що інколи думаєш: «Навіщо я це роблю взагалі?».
Секс — це ще й свобода. А в нас табуйованість у суспільстві настільки зашкалює, що люди ладні втратити партнера чи партнерку, замість того щоб внести розмаїття у стосунки як вдома, так і у нашому готелі.
Останні новини
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 29 квітня-5 травня
- Як прикрасити дім до Великодня: найкращі ідеї святкового декору своїми руками
- Slow Food: Філософія смаку та усвідомленого споживання
- Жінки, які змінюють світ: три надихаючі екоактивістки
- «Дивимося кіно з любов’ю». У Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль «Гаккебуш»
Новости на главной
Деякі коменти стосуються особисто мене. Слів не добирають. Тому з соцмереж я багато дізналася про себе прикрого. Слова на кшталт «шльондра» чи «повія» були хоча б літературними. Люди не можуть навіть мовчки пройти повз мого лінку.
Я розумію той шалений ефект, який викликала з моменту появи моя сторінка в Інстаграмі. Всі викладали рецепти, як солити огірки, а я розповідаю про прийоми орального сексу у свої 42 роки. Коментують і такі більш культурологічні відео, де я розповідаю про таку шаманську практику, як тантричний масаж, історія якого налічує понад три тисячі років. Насправді всі ж усвідомлюють, що секс — це численні практики, яких треба навчатися. Але деяким фоловерам легше кидатися лайном у мене, замість того щоб послухати та скористатись почутими порадами у власному статевому житті.
З часом хейт зменшився?
З 2019 року хейт трохи зменшився, але відео про прийоми кунілінгуса чи мінета багатьох бентежать. Про що всі ці негативні дописи? Про те, що люди соромляться себе, своєї необізнаності у певних питаннях, власних бажань та фантазій. І намагання жбурлятись лайном йде від того, що ніхто не пояснює, що твоє тіло не є соромом, твоє бажання мати якісний секс не є соромом, що секс — це культура, а не просто розпліднення. Лише 10% людей хоча б щось читають у відповідній літературі, і то вони старшого віку. Молодь не здатна подивитись навіть двохвилинне відео і через відсутність сексуальної освіти та незнання культури статевих стосунків, відсутність толерантності до теми сексу наражається на небезпеку. Партнери втрачають стосунки, бо не здатні поділитися бажаннями під час розмови одне з одним. А могли б послухати, подивитись чи записатись на онлайн-курси з відповідної тематики. Це дикість терпіти, що тобі не подобається, і не казати п’ять чи десять років партнеру або партнерці, що ти хочеш спробувати певний різновид масажу чи певну ласку.
Ваші відео навіть не сприймаються як навчання. Звідки у вас така внутрішня свобода говорити про секс?
Тому що я зростала у родині, де не розповідали про лелек та капусту. Мене виховували як гармонійну особистість, а не як безкоштовний застосунок до журналу «Мурзилка». Звичайно, що розмови зі статевого виховання велись по-дитячому, але я вже у шість-сім рочків знала, звідки беруться діти. Я знала, що я не з городу, тобто з капусти чи картоплі, і не від лелеки. Мене народила мама. Я не соромилася ставити питання про будову тіла у дівчаток чи хлопчиків. Мама мені відповідала на рівні дитини, але казала правду. Про груди, а не «сісю». І це сформувало мій світогляд, бо мені пояснювали, що моє тіло — це не соромно, що у мене є кордони, що не можна вестись на певні провокації, що не може бути примусу, що є контрацепція, що треба дбати про своє здоров’я, а не бігати по лікарях та лікувати венеричні захворювання. Як наслідок, я жодного разу не робила аборт, не ставала жертвою зґвалтувань, хоча у мене дуже насичене статеве життя. Варто говорити і про заборони. Можна спробувати все, за винятком того, що карається Кримінальним кодексом України — інцест, зоофілія та педофілія.
Саме завдяки такому світогляду я маю право розповідати про секс, бо я у ньому є граючим тренером. Я свідомо не розповідаю про те, чого не пробувала.
Ви зазначаєте, що свідомо не хочете здобувати освіту психолога чи сексолога. Можете пояснити причини?
Так, я не хочу отримувати жодних дипломів. По-перше, в Україні є обов’язковим проходження гештальт-терапії. А це, на мою думку, дивно, бо за аналогією з іншими галузями медицини дуже хворі люди повинні пояснювати собі, що вони не хворі. До того ж професійна етика дипломованого фахівця зв’яже мені руки і я не зможу дорогу назвати дорогою. Недоброзичливцям я можу відповісти, як в анекдоті: «Вам шашечки чи їхати?» Якщо шашечки, то шукайте дипломованих фахівців, які прослухали тримісячні курси.
По-друге, є сором природний. Психічно здорова людина не вийде на міський пляж без купальника. Але на нудистський пляж вийде, бо він спеціалізований, відокремлений і для повнолітніх відвідувачів. І я вийду, бо не соромлюсь свого тіла.
А є сором, який вбивається вихованням та пророщує у нас комплекси: треба бути таким, як усі, і не виділятись. Із таким прищепленим соромом треба працювати, бо це безпосередньо впливає і на секс, і на життя. Скільки пар було зруйновано через те, що партнери просто не мають змоги обговорити між собою власні фантазії. Їм соромно, бо їх не навчили літературно навіть назвати частини тіла.
Я прагну їм допомогти навіть слова дізнатись, щоб вони поговорили. Тоді жінка здатна розповісти партнеру, що вона вже хоче 5 років погратися у якусь рольову гру. «Чому ти п’ять років мовчала?» У відповідь чую: «А як я йому скажу?». І я відповідаю: «Ротом, як ти говориш і про інше».
По-третє, нам вбили, що секс — це територія сорому, а тіло — територія табу.
Ми звикли очікувати від людей осуду, бо у нас таке суспільство. Ми чекаємо негативної реакції більше, ніж позитивної. Ми в голові підсвідомо очікуємо, що нам партнер чи партнерка скажуть, що ти збоченка, дурна на голову, що тебе засудять чи обсміють, поставивши в дуже незручне становище. Через це більшість обирає мовчання, а життя минає, і не так, як ми хочемо.
«В сенсі — ти хочеш танцювати? Що це за жіноча професія для юнака? Підеш, як батько, у трактористи! Що ти собі вигадав?». «В сенсі — хочеш малювати? Мама — бухгалтер, бабуся — бухгалтер, а ти малюєш?». «В сенсі — у тебе немає дітей у 22 роки? Яка кар’єра? Ти жінка! Створена розпліднюватись, як і свиноматка! Негайно заміж за першого-ліпшого — і вагітніти!». Такі розмови у родинах тривають і досі.
Ми не можемо сказати: «Перепрошую, але це моє життя, моє тіло. І, що я буду з ним робити, геть не ваша справа!». Чому ми так не можемо відповісти, бо нам соромно, адже це мама або «а що скажуть сусіди». До того ж у всіх знаходяться «авторитетні друзі», які краще знають, як нам жити, як заробляти, з ким нам спати, що нам їсти. І тут треба вміти відстоювати свої кордони, особливо в сексі, адже не можна розмежувати секс від життя, бо секс є складовою життя.
Чому ми це маємо на 32-му році незалежності навіть у тих, хто вже народився у вільній Україні?
Я за освітою історик, закінчила факультет міжнародних відносин. Це наслідки життя у тоталітарній державі. Перше, що забороняли лідери тоталітарних режимів, — це сексуальну свободу. Вони намагались обмежити секс та навіть знищити його, бо сексуально розкута людина є вільною, адже перетнула штучно створені кордони. Їй не можна вже тупу пропаганду вливати у вуха, мешканкою якої б країни така особа не була б. Ця людина або вже потоваришувала з власними демонами, глянувши їм у вічі, або не дозволила їх у собі посіяти та зростити. В будь-якому разі у неї інше сприйняття свободи. І не варто плутати сексуальну розкутість з розбещенням.
Не боятись власних бажань — це історія про креативне ставлення до грошей, ваші відносини із життям, зі сторонніми людьми та родичами, що проявляється через сексуальну енергію другої чакри.
Я залюбки ділюсь своїми знаннями, але, якщо ви будете намагатися перекроювати мій світ або зневажати мою думку, то підете за російським воєнним кораблем так швидко, що навіть не встигнете зрозуміти, куди ви вже прямуєте. Я не буду нікому нічого доводити та нікого намагатися змінювати. Я його або приймаю, або ні. Виховувати повинна була матуся до п’яти рочків. Робити це у більш дорослому віці є даремна втрата часу. Вже відбувається самосприйняття себе, власних бажань і фантазій, це про прийняття відповідальності за своє життя і за свій секс.
Секс — це історія двох людей. Як ділити у такому разі відповідальність?
Секс — це гра двох дорослих людей. Тут ми звертаємось до психічної, ментальної та емоційної зрілості. Для мене секс — це просто ще один, але найчесніший рівень діалогу про обмін енергією, а не обмін рідинами. Якщо вам 16-20 рочків і ви просто зараз випробовуєте життя, то це ще період обміну речовиною та набуття досвіду. Але коли вам за 30 і у вас з партнером і досі триває обмін рідинами та підрахунок фрикцій, то це дуже сумно. Повинна існувати емпатія і вміння чути як партнера, так і себе, а не вирішувати коштом партнера та ціною вашого сексу побутові питання. З таким ставленням одне до одного вже немає стосунків, хоча 90% пар саме так живуть. Їх об’єднує взаємозалежність, а не кохання, яке є самодостатнім почуттям. Просто хтось у ліжку мені не потрібен. Я прекрасно почуваюсь на самоті. Навіть кайфую від цього: що хочу, те й роблю. Хоч о третій ночі котлети з холодильника їж! Bingo! Я разом зі своїм чоловіком, тому що з ним мій світ ще яскравіший, мені з ним офігітельно добре! Я його дуже кохаю, я його хочу як чоловіка. Він для мене цінний як друг з порадами та підтримкою з усім. Я його поважаю як непересічну особистість. Якщо він піде з мого життя, я не буду біднішою, у мене буде, де та за що жити, з якими цілями та цінностями, мріями. І секс у моєму житті буде з іншим. Але такого кохання вже не буде! І ти поруч саме з цією людиною, бо тобі з нею добре. А не тому, що вона сплачує твої рахунки або ти її, і не тому, що «він мені банківську картку, а я йому свою пісечку». Це вже не кохання.
Але більшість живе за цим принципом…
Тому там і сексуальні ігри є суцільним шантажем, коли секс просто стає приводом щось отримати. Про енергію вже не йдеться. Хоча б це було фізичне задоволення. Зазвичай у таких парах чоловік буде юзати жіноче тіло, а психіка партнерки буде в цей момент закритою — нічого позитивного там не відбуватиметься. Йдеться про використання свого тіла, але емоційно жінка у цей процес мало що вкладає. Це не означає, що вона лежить, як колода, але емоційно її немає.
У дорослих стосунках, побудованих на повазі одне до одного, їм добре інтелектуально, емоційно і фізично, жінка створює новий проєкт для обох?
По-перше, вона створює неймовірну емпатію, коли ти відчуваєш цю людину навіть без слів. Я з чоловіком можу не розмовляти, але ми можемо подивитися одне на одного і все зрозуміти, що нам зараз треба. Я кажу про життя, а воно створює історію. Так передбачено природою, що жінка бере енергію від природи, а чоловік бере енергію від жінки. Менструальний цикл прив’язаний до фаз Місяця, енергія — до відкатів води в океані. Чому жінка відьма чи Берегиня, бо здатна брати енергію ззовні. Такими нас створила природа. Залежно від того, яку енергію чоловік отримує від жінки, залежить його моральне і матеріальне становище і фізичний стан. У чоловіка ніби виростають крила, бо він відчуває себе коханим, потрібним та цінним. Його обожнюють, його вчинки та справи не знецінені, від його досягнень у захваті. Він бачить поряд із собою очі щасливої жінки, яка йому усміхається, жартує та сміється над його жартами. Це його мотивує робити ще більше. Я думаю, ви бачили такі приклади, коли чоловік з однією дружиною виглядав загнаним та потерпав, а з іншою — альфа-самець! І гроші пішли, і у спортзал записався, і вже розмова інша, і хода впевнена….
А це напряму залежить лише від жінки?
Якщо жінка допомагає чоловікові розкрити її внутрішній світ, він може чи не все зробити для неї. Будуть і гроші, і успіх.
Можливо, ці чоловіки успішні, бо жінки до них ставляться вимогливо?
Кожному треба пройти у житті свого крокодила. Це нормально, але його треба було пройти для того, щоб зрозуміти, що так зі мною ніхто не буде вчиняти, бо ти бачиш ці маркери на великій відстані. Ти навіть не даєш іншому чоловіку шансу на такі стосунки. Людина, яка з тобою вступає у відносини, від самого початку розуміє, що так не можна з тобою у твоєму світі. Але і в його світі так також не можна.
Що ви порадите жінці, яка соромиться свого тіла?
Ваша краса — це не ваше тіло. Інколи претензії до себе є хибними. Якщо ви хочете схуднути, то не треба бідкатись через відсутність коштів. Бігати можна безкоштовно, не варто купувати цукерки та їсти їх уночі. Всі знають ці поради. Подбати про свою форму — це системна робота, яка потребує впертості. Бігати щодня, а не кілька днів. Відмовитись від солодощів на два місяці, а не на три дні. Якщо у вас немає захворювань на кшталт цукрового діабету, ви можете привезти себе майже в ідеальну форму впродовж двох місяців. Повірити у себе — це теж системна праця. У мене навіть є надпис латиною «Повірив, побачиш».
У мене є жіночка, яка важить сто кілограмів. Вона приходить до мене на вечірку. Для мене вона найгарніша, бо вона випромінює колосальну сексуальну енергію. Поруч із нею жінки з ідеальними формами, але без бісиків в очах виглядають дуже сумно.
Розкажіть, за що вам загрожує вирок у 5 років позбавлення волі?
Проти мене порушена кримінальна справа за статтею 302 Кримінального кодексу України «Створення або утримання місць розпусти і звідництво». Вона вже у суді, мені загрожує покарання до 5 років позбавлення волі.
Місцем розпусти визнається будь-яке приміщення або інше місце, спеціально підготовлене чи пристосоване для сексу, навіть на некомерційній основі.
Але такі умови створені і в готелях, і у кінотеатрах, і навіть комунальниками, які насадили тисячі дерев у парку та наставили купу лав! Бо сексом можна займатись і під ялинками, і на газонах. Звинувачення у розпусті викликає ще одну посмішку. Наші гості — подружжя, яке орендує номер на три години у Cherry Twins, маючи бажання урізноманітнити своє сімейне життя із законною другою половиною. Середній вік — 42-45 років. Ці люди не шукають продажної любові.
З першого дня роботи готелю — це легальний бізнес, який почав свою роботу з проведення пресконференції. За ці роки адреса закладу не змінювалась. Я регулярно даю інтерв’ю журналістам з різних країн. Чому на п’ятому році роботи ми стали порушниками закону — не зрозуміло. Саме тому запрошую журналістів на судове засідання.
Як регулярно відбуваються тематичні вечірки цього року?
Два-три заходи на місяць — залежить від тематики. Також кожна вечірка є дуже камерною історією. Кількість гостей не перевищує 20 осіб. Навіть більше, ті, хто мають травмуючі історії з сексом чи хворобливу увагу, ніколи тут не з’являться. В анонсах ми завжди зазначаємо, що це не свінг і не кінкі-вечірки, тобто не оргії в саунах, а тематичне шоу-маскарад. Середній вік гостей вечірок — 30-45 років, і це сімейні пари. Коли поліція 22 січня поточного року в готель вломилась з обшуком, то побачене не виправдало їхніх очікувань. У нас відбувалась тематична вечірка «Венсдей» за мотивами популярного серіалу про сімейку Адамс. Гості підбирали собі відповідне вбрання. Чоловіки прийшли у смокінгах, а їхні дружини — у вечірніх сукнях. Коли до нас увірвалися «маски-шоу», то вони ж самі були вражені: всі одягнуті! Та ще й не у номерах, бо у нас був квест… Що вони сподівались знайти — чи то наркокартель, чи то притон з торгівлі дітьми, для мене й досі загадка. Оскільки двері вибивали ногами, то нам ще й довелось робити ремонт, але роботу ми не припиняли.
Які у закладу вимоги до гостей?
Дотримуйтесь правила, що у номері може бути чотири особи. Якщо людей більше, то вони орендують більше номерів. Гості зайшли у номери і там закрились.
Які санітарні вимоги до вас?
Я не буду говорити про прибирання після кожного гостя. Ми навіть наматрацники змінюємо раз на добу, тому що гості активно використовують лубриканти та свічки, плями від яких крізь простирадла потрапляють на наматрацники.
Кожна поверхня номера обробляється чотирма дезінфекторами і потім кварцується, це коштує недешево, але я в жодному разі не знижу планку.
Як ви розвиватимете надалі тематику номерів?
В Одесі працює франшиза, до якої залучили дизайнера. Там буде більше кімнат — вісім. Там є інтер’єр з космічним кораблем з круглим ліжком, яке крутиться, та інші ха-теківські цікавинки. У готичному номері також купа цікавих винаходів.
Ви часто говорите про дива для жінок. Які дива з часом вам підкидає Всесвіт?
У жовтні минулого року я потрапила до реанімації, і мені давали 7% шансів на життя. Лікарі дивилися в очі моїй мамі та казали, що ми з нею прощаємося. А я зараз тут сиджу перед вами та усміхаюсь. Коли мій стан покращився, мені сказали: «Навіть якщо ви виживете, ваше подальше життя триватиме з паличкою та на діалізі, який ви робитимете кожні два дні. У вас буде вага під 100 кілограмів, ви не будете носити підбори і танцювати». Але я вирішила, що прогноз лікарів не для мене. Коли ти віриш у щось, то ваша віра має ту енергію, яка спіраллю закручується, йде через тебе у Всесвіт, а від Всесвіту — до тебе. Я для чогось ще потрібна, якщо смерть не забрала, вирішивши: «Чекай, ще побігай!». Мабуть, такий дарунок я отримала за 300-400 пар, які врятувала від розлучення, та кілька тисяч людей, які виходили з моїх вечірок і казали, що починають життя заново. До речі, коли потрібні були кошти, бо лікування коштувало 35 тисяч на добу, я написала пост із проханням по допомогу. І за п’ять годин приблизно 6 тисяч людей скинули мені кошти.
Ще була історія, коли ми перебували на межі закриття. Все змінилось миттєво. Люди, з якими ми взагалі не могли знайти спільної мови, несподівано змінили думку. І це стало порятунком.
Я відкривала готель без «даху» та підтримки якоїсь впливової людини. Мені казали, що я не реалізую свою мрію без допомоги. Але ж ми відкрились та працюємо.
Коли я казала, що буду влаштовувати секс-вечірки, то ця ідея дивувала: хто на таке піде? Коли я говорила, що я не продаю секс, бо це культурологічний захід, то ніхто не вірив, що таке може приносити кошти. А ми працюємо п’ятий рік і плануємо лише розширення справи.
Анастасія Ніколаєнко, Тетяна Марінова
