Дуже важливо чесно та своєчасно починати із дитиною говорити про секс та називати усе своїми іменами. Без сорому і без уникнення діалогу. Адже статеве виховання — запорука не тільки здорових стосунків у майбутньому, це також розуміння своїх потреб, знання своїх кордонів, а отже, набагато повніше життя. Так рекомендує Ілія Єлисей Касторних, магістр психології та педагогіки вищої школи, психолог-консультант, лектор, аспірант кафедри психології та педагогіки. Також він розповів в інтерв’ю, коли розпочинається статеве виховання, у якому віці краще розпочинати статеве життя та які головні принципи здорових стосунків.
З якого віку батьки мають починати пояснювати дитині, що таке статевий акт?
Статеве виховання має починатись саме тоді, коли ви вчите дитину говорити. Ви маєте розповісти їй про статеві органи, про різницю між хлопчиками та дівчатами, якщо ви розмовляєте із дівчинкою, то варто сказати, що тут у тебе груди, зараз вони маленькі, але коли ти виростеш, вони стануть великі, як у мами. Але розмовляти на цю тему ви маєте як доросла людина, не червоніючи, не знаходячи замінники слів «пеніс», «вульва». Взагалі, найстрашніше, що батьки можуть зробити, це привчити дитину до альтернативних назв статевих органів: квіточка, коржик, прутик тощо.
Можу првести приклад жахливої історії, коли мама привчила доньку називати вульву — печивом. Дівчинку з малих років гвалтував батько. Одного разу вона прийшла до садочка і сказала виховательці: мій батько увесь час хоче моє печиво. А я не хочу йому давати. На що вихователька відповіла: «Чемні дівчата завжди діляться». І такі історії зовсім не поодинокі.
Коли дитина починає взаємодіяти із соціумом: батьки, друзі, садочок — варто проговорити поняття інтимності. Наголос на приватності власних та чужих інтимних місць у першу чергу навчає дитину кордонів. Якщо на першому етапі ви навчили її називати усе своїми іменами, то на другому ви навчаєте дітей й самим не порушувати інтимність сторонніх, й не дозволяти порушувати свою. Наприклад у моєї подруги був класний кейс, коли вона перестала годувати груддю дитину, а та могла підходити у людних місцях до мами, та брати її за груди, могла підходити до інших жінок і також брати їх за груди, і найчастіше реакцією оточуючих було нерозуміння та червоніння. Тож одного разу моя подруга поговорила із дитиною та пояснила їй важливість інтимних місць. Що поки вона маленька, мама може її мити, але як вона подорослішає, то буде все робити сама. Бо нікому не можна торкатись інтимних місць. І коли дитину хотіли плеснути по сідничках за погане поводження, вона відповіла: це мої інтимні місця, я не дозволяла їх торкатись. І це важливий приклад правильного статевого виховання. Аже тільки так дорослі можуть запобігти дитячому харасменту та зґвалтуванням.
І навіть, якщо із дитиною сталось зґвалтування, то якісна терапія може це виправити, адже важливо прожити те що сталося, прийняти як частину своєї форми та жити із цим далі.
Що саме ми маємо донести дитині про секс, окрім правил поводження з її інтимними місцями? І чи є взагалі правила комунікації батьків із дітьми у цій ситуації?
Про це треба говорити чесно і без сумнівних аналогій. Варто пояснити, що секс це не тільки спосіб народження дітей, але й комунікація між людьми у яких стосунки , впізнавання одне одного. Що саме так люди досліджують свого партнера, це може призвести до шлюбу, але може бути просто частиною близьких стосунків.
Також варто розповісти, що перший статевий досвід краще починати після 18 років, коли фізіологія і психіка стане сталою. А до того віку краще сексуальну енергію перевести у творчість або спорт.
До речі, батьки мають поговорити зі своєю дитиною стосовно мастурбації. Мама може обговорити це з дівчинкою, а тато — з сином. Це питання нормального статевого дозрівання, дорослішання та вивчення себе. Усі ці забобони та заборони негативно впливають не тільки на підліткову психіку, а й самосприйняття у подальшому житті. І не дай боже стидати дітей за це. Навпаки, проговорення цієї теми з батьками, не стигматизація, а прийняття цього як норми, допоможе дитині не надто цим захопитись (бо є такий ризик), а впустити в своє життя як частину дорослішання та підготовки до статевого життя.
Як правильно пояснити дітям, що не варто починати статеве життя до 18 років?
До 18 років жіночий організм надто тендітний, його легко пошкодити, що призведе до хронічних проблем статевої системи та ранніх травм. Це можуть бути хронічний вагінізм та кандидоз, також є ймовірність примусу чи грубого поводження. Адже часто підлітки можуть надивитись порно і вирішити, що саме так і треба поводитись, але ні.
Батьки не мають забороняти дітям статеві стосунки – це абсурд, але мають навести аргументи та проговорити усі можливі сценарії. Семе проінформованість та обізнаність дозволяє підходити до питання усвідомлено.
Діти — не дурні, вони також не бажають нашкодити собі, завдання дорослих — надати інформацію, аби дитина могла нею скористуватися.
Хлопчикам варто розповідати про комунікацію з дівчатами, та, що з 13 років варто носити із собою презервативи. Це не значить, що він має ним скористатися, це значить що він готується до відповідальності та дорослішає. Безпечне ставлення до свого здоров’я та здоров’я партнера — це про дорослість. І варто аби юнак був готовий до свого першого разу.
Також обов’язково варто розказати про секс після алкоголю. Що це не здорово і не корисно. Що будь-який акт комунікації, а секс саме ним і є, має відбуватись свідомо і за згодою обох учасників комунікації. Адже секс це можливість максимальної соціальної близькости.
Батьків дуже турбує обізнаність дітей щодо одностатевих стосунків і можливість того, що їхні діти це можуть спробувати. Що з цим робити?
Нічого не робити, дайте людям скласти власне враження про свої потреби та прихильності. Біологами вже давно доведено, що гомосексуальність це фізіологічна особливість. Але через пропаганду та негативне ставлення люди завдають одне одному ще більшої шкоди. Нема нічого гіршого, ніж коли у гетеросексуальному шлюбі, один з партнерів відчуває насправді тягу до своєї статі, але через соціальні норми продовжує жити проти своєї природи.
Ніяка інформація про гомосексуальність не змусить людину стати геєм, але людина має вірно розуміти чого саме вона хоче, які її бажання та на основі цього будувати стосунки.
Тому варто досліджувати себе, пробувати різні формати стосунків, ходити на побачення із людьми однієї статі, якщо з’являється такий інтерес, й вже потім робити висновки.
Попередні покоління виросли з уявленням, що треба знаходити партнера одразу на все життя, тому молоді жінки та дівчата соромляться того, що можуть за життя мати багато партнерів. Чи варто налаштовувати дитину з першого побачення дивитися на стосунки, які врешті мають привести до шлюбу?
У нас є соціальні стигми, що, наприклад жінка, що має багато партнерів — повія, а чоловік, що має багато партнерок, навпаки – альфа-самець. Але будь-яка доросла людина має правно на таку побудову стосунків, які саме їй подобаються та підходять. Це також, як і кожен має право на секс на першому побаченні, але і тут варто розуміти, що такий акт майже ніколи не буває свідомим. Адже для класного спілкування та подальших стосунків люди мають спочатку відчути близькість, а вона своєю чергою будується завдяки інтелектуальній та емоційній близькості. І все це разом призводить людей до класного сексу.
Також варто вміти формулювати свої запити, та розуміти чого ти хочеш від стосунків. І це треба обговорювати ще на березі, бо якщо у вас із партнером різні первинні запити, то якими будуть ці стосунки? Чи матимуть вони продовження та розвиток, а якщо матимуть, то який? Наголошує ще раз, у будь-які стосунки треба йти свідомо, це стосується навіть дружби. Адже відповідальність за іншого, це запорука сталих партнерських взаємин. Якщо у вас не буде довіри, то і не буде гарного спілкування. Люди ділять спочатку емоції, потім інтелектуальні вподобання, і вже потім постіль. Стосунки побудовані на хтивості не мають ніякого здорового розвитку, і часто призводять до співзалежності. А ми, як свідомі люди маємо навчитись першочергово самі для себе будувати здорові стосунки, і також навчити цього дітей.
Вікторія Покатіс, Анастасія НІколаєнко
