Сексуальна залежність від партнера: поради для жінок

Для початку розберемося, що ж таке залежність. Слово залежність походить від «зависати», тобто коли людина зависає на чомусь, що викликає у неї захват, сильне задоволення, ейфорію. Це той момент, коли ми надаємо надзвичайне значення тому, від чого отримуємо неймовірне задоволення. 

Ми всі поліааддиктивні (залежність ще має назву аддикція), і навіть не усвідомлюємо, наскільки багато залежностей маємо. Проте, саме це, фактично, дозволяє нам нормально функціонувати створюючи свої повсякденні ритуали. До того ж можна залежати від чого завгодно, починаючи від сигарет, алкоголю, шопінгу і закінчуючи залежанням від сексуальних стосунків.

Та наші залежності повинні бути здоровими й не мати характер сверхцінності. Коли залежність починає затінювати собою все інше, тоді можемо говорити, що у людини формується залежна поведінка. Іншими словами, залежна поведінка — це втеча від реальності з метою змінити свій психічний стан.

Сексуальна залежність – це одна із форм залежностей у відносинах. Сексологи виділяють кілька форм залежності у стосунках: любовна, сексуальна та форма уникання. 

Сексуальна залежність від партнера більше властива жінкам, оскільки відбувається потужне поєднання любовної та сексуальної залежності. Зазвичай саме жінці, яка схильна до залежності від стосунків, потрапляється людина із формою залежності уникання. Такий чоловік буде уникати глибоких відносин та залишатися в автономії і це являється свого роду маніпуляцією. У більшості випадків така маніпуляція відбувається несвідомо, людині так спокійніше, так легше перебувати у відносинах.

Коли у парі притягуються аддікти з сексуальною та любовною формою з аддіктом уникнення, то формується замкнене коло, вони, ніби, підживлюють одне одного. Вона своєю надмірною увагою до партнера допомагає зберігати автономію, і навпаки. Жінка бачить холодність партнера, боїться його втратити, і ще більше прилипає до нього.

Чому деякі люди не схильні до сексуальних залежностей, тоді як інші, навпаки, піддаються їм? Існує чимало чинників, які сприяють цьому.

1. Фактор спадковості. Розпочнемо з того, що вчені довели існування спадкового фактора. Іншими словами, у людей, які схильні до певних залежностей, виділяється недостатньо речовин, які ми називаємо гормонами задоволення — ендорфінами. Таким чином, такі люди змушені досягати задоволення будь-якими можливими шляхами, щоб компенсувати дефіцит цих гормонів.
2. Низька самооцінка. Ще один потужний фактор — це особисті риси людини, і тут вчені також однодумні у тому, що людина, схильна до залежності, не може полюбити себе, у неї низька або «плаваюча» самооцінка. Вона залежить від думки оточуючих і постійно потребує отримувати якісь бонуси від оточуючих, підтвердження, що вона правильно все робить. Все це називається загальною назвою комплекс неповноцінності.
3. Дефіцит задоволення. Людина біжить за цим задоволенням і прагне його отримати. Якщо ми говоримо про сексуальну залежність, то вона робить все можливе, щоб отримати задоволення не стільки від сексу, скільки від оцінки партнера того, що секс з нею був найкращим.

Хочу відзначити, що існують різні рівні залежності. Якщо жінка розуміє, що вона починає зависати у сексуальних відносинах, і для неї вони стають сверхцінними, це мучить її, і в голові у неї постійно крутяться думки про сексуальні відносини з партнером, то їй слід задуматися про можливі наслідки. Поки все це можна контролювати, їй варто звернутися до сексолога або психолога і попрацювати над особистісними переживаннями.

Важливо розуміти, звідки береться комплекс неповноцінності у жінок. Коріння цієї проблеми сягають до дитинства, де, ймовірно, був травматичний досвід. Щось відбулося в її стосунках з батьками, що стало причиною цього відчуття нелюбові до себе.

З моєї практики найчастіше випливає, що у таких дівчат батьки могли бути емоційно холодними, не приділяли дитині належної уваги.

Одна моя клієнтка розповіла, що зовсім не пам’ятає, щоб мати обіймала її. Щоб батько говорив їй якісь приємні слова. В сім’ї бракувало тепла і любові, і зрозуміло, що те, чого бракує дитині у дитинстві, вона буде шукати потім у дорослому житті та в стосунках з партнером. Ось такі жінки шукають любов і турботу, і часто секс стає таким індикатором. Що, мовляв, я повинна дуже класно себе вести в сексі, робити все, і якщо партнер реагує, то він мене любить, а якщо партнер перестав мене хотіти, це означає, що він мене не любить, і це ще більше направляє таку жінку до того, щоб за будь-яку ціну зберегти відносини з партнером.

Якщо ми говорили про початкові стадії залежності, коли є контроль, то далі, якщо нічого не робити — залежність розвивається, і жінка просто безвільно слідує всім бажанням партнера. Критика ситуації практично відсутня, і на цьому етапі складніше допомогти. Тому, якщо ви відчуваєте, що ви «зависаєте» в стосунках і не можете без них, то у вас розвивається залежність. Добре, що вона має певний часовий фактор, а саме розвивається не відразу.

Рекомендації для жінок, які відчувають, що здатні допомагати собі самостійно і наразі не потребують роботи з психологом чи сексологом:

Найважливіше треба розуміти, якщо виникає таке «зависання» на партнері, це означає наявність певного інфантилізму. Тобто в вас залишилося багато від тієї незадоволеної дівчини, внаслідок певних причин, і ви часто поводите себе, як ображене дитя, ніби дитина, яка бажає беззаперечної любові. «Люби мене, і я тобі все зроблю». У такому випадку важливо виростити в собі дорослу жінку. Потрібно частіше ставити собі питання: «Що я зараз хочу? Що я хочу від свого партнера? Чи хочу я його схвалення, щоб він дивився мені в очі кожну секунду і розповідав, яка я сексуальна і неймовірна?» Потрібно вирощувати в собі дорослу жінку, здійснювати дорослі вчинки. Вміти сказати партнерові: «Сьогодні я не налаштована на секс, або навпаки, мені його мало».

Така позиція змусить вашого партнера, який уникав глибоких контактів у спілкуванні про секс, задуматися. Він побачить і відчує, що ви змінюєтеся, і змінюється ваша комунікація. І вже не буде таких маніпуляцій з його боку, коли ви біжите за ним, а він від вас тікає. Треба все таємне зробити явним. Обов’язково треба виходити на розмову. І, можливо, ви зрозумієте, що людина не хоче будувати з вами подальші відносини. Це може бути гірко, але принаймні ви вже це знаєте і вам буде легше прийняти рішення.

Головний висновок: якщо хочеш щось змінити у відносинах, почни з себе. Полюби себе, задавай собі питання: «Що я хочу? Чи це дійсно моє бажання, чи я хочу задовольнити партнера?»