Леся СайкоСезарія Евора, легендарна співачка з островів Кабо-Верде, відома в усьому світі як «босонога діва». Її голос, сповнений меланхолії та пристрасті, став символом морни – особливого музичного жанру, що поєднує в собі португальське фаду, бразильські, африканські та латиноамериканські ритми. Її пісні, написані креольською мовою, розповідали історії про любов, тугу за домом, соціальну несправедливість та нелегку долю її народу.
Шлях до слави
Сезарія народилася 27 серпня 1941 року в місті Мінделу на острові Сан-Вісенте. Її дитинство було непростим – батько рано помер, і дівчинці довелося працювати змалку. Вона почала співати в місцевих барах у підлітковому віці, але лише після 40 років її талант помітили.
У 1988 році французький продюсер Жозе да Сілва запропонував їй записати альбом у Парижі. Ця співпраця стала початком її всесвітнього визнання. Її перший альбом, “La Diva Aux Pieds Nus”, швидко став популярним, але справжній успіх прийшов у 1992 році з альбомом “Miss Perfumado”. Саме тоді Сезарія Евора стала справжньою міжнародною зіркою.
Символ Кабо-Верде
Сезарія Евора завжди співала босоніж. Це не було сценічним трюком, а символом її солідарності з бідним народом Кабо-Верде, який не міг дозволити собі взуття. Вона була щирою і простою людиною, яка ніколи не забувала своє коріння. Вона не лише прославила музику своєї батьківщини, а й привернула увагу до проблем, з якими стикаються мешканці островів.
Її життя стало прикладом того, що ніколи не пізно реалізувати свій талант. Вона завоювала безліч нагород, серед яких престижна премія “Греммі” за альбом “Voz d’Amor” у 2004 році.
Спадщина
Сезарія Евора померла у 2011 році, залишивши по собі багату музичну спадщину. Її голос, сповнений теплоти й суму, продовжує звучати в серцях мільйонів людей по всьому світу. Вона залишилася в пам’яті як «босонога діва», яка навчила нас відчувати, любити та бути відданими своєму корінню.
Якщо ви ще не знайомі з її творчістю, почніть з альбому “Miss Perfumado” або пісень “Sodade” і “Besame Mucho”. Її музика – це подорож у світ емоцій, де є місце як радості, так і смутку.
У 2012 році Сезарії Еворе все-таки поставили пам’ятник і назвали на її честь один із трьох найбільш використовуваних аеропортів Кабо-Верде.
