Про це йдеться в заяві Держспецзв’язку.

Зловмисники використовують тематику грошових компенсацій, фінансової допомоги від ООН, Європейського суду з прав людини, Товариства Червоного Хреста тощо. Обіцяють виплати “за рахунок конфіскованих активів РФ”, посилаються на нечинні рішення різних органів влади України.

В оголошеннях пропонують перейти за посиланням, яке веде на фішингову сторінку так званого “Єдиного компенсаційного центру повернення невиплачених грошових коштів”. На цьому сайті користувачам пропонують отримати виплату за умови надання персональної інформації та здійснення додаткового платежу. Як результат – дані банківської картки будуть скомпрометовані.

Реєструйся на MRKTNG марафон 2026 «Підкреслити головне»!

Довіра більше не виникає зі слів — лише з дій. Аудиторія змінюється швидше, ніж бренди встигають реагувати.

3 червня — про маркетинг, що враховує контекст, поведінку аудиторії і реальні сенси.

У програмі — панельні дискусії про виклики ринку, подкаст просто на сцені, нон-стоп лекції від топів ринку, розбір кейсів українських брендів і багато нетворкінгу.

Рекомендації:

  1. Офіційний сайт Платформи єДопомога: https://aid.edopomoga.gov.ua/
  2. Відповіді Мінсоцполітики на найпоширеніші запитання щодо виплат від міжнародних організацій: https://www.msp.gov.ua/news/22077.html 
  3. Ніколи не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих веб-сайтах, а також налаштуйте контроль руху коштів (підключіть SMS-інформування, встановіть ліміти на операції). 
  4. Якщо дані платіжної картки помилково введено на шахрайському веб-сайті – НЕГАЙНО заблокувати платіжну картку за допомогою мобільного застосунку, гарячої лінії банку (телефон зазначено на звороті картки) або через Інтернет-банкінг. 
  5. Скористайтеся основними порадами платіжної безпеки Національного банку України https://bank.gov.ua/promo/stopfraud/ та правилами кібергігієни https://cert.gov.ua/recommendation/31