У ветеринарній медицині стався прорив, який може змінити життя мільйонів собак. Міжнародна команда науковців із Wisdom Panel™ у співпраці з Banfield® Pet Hospital, Linnaeus, MARS PETCARE BIOBANK™, WALTHAM® Petcare Science Institute та Antech Diagnostics виявила генетичну особливість, що значно підвищує ризик розвитку атопічного дерматиту у собак.

Атопічний дерматит (АД) — це хронічне запальне захворювання шкіри, яке супроводжується свербежем, почервонінням, постійним чуханням та ризиком вторинних інфекцій. За різними оцінками, до 30% собак по всьому світу страждають від цього стану. Найчастіше симптоми проявляються як дряпання, облизування лап, вушні інфекції. Симптоми можуть призводити до тривалого дискомфорту.

Особливо схильні до атопічного дерматиту деякі породи, зокрема лабрадори, боксери та французькі бульдоги. Це дало підстави припускати, що в основі хвороби може лежати генетичний чинник. Тепер це припущення підтвердили.

У межах масштабного дослідження, в якому взяли участь понад 28 тисяч собак, вчені провели аналіз генетичних даних, пов’язаних із проявами АД. Вони виявили статистично значущий генетичний сигнал на 38-й хромосомі, особливо сильний у французьких бульдогів. Подальший аналіз дозволив ідентифікувати конкретний генетичний варіант у гені SLAMF1, і саме зміна у цьому гені значно підвищує ризик розвитку атопічного дерматиту.

“Це перший випадок, коли ген SLAMF1 пов’язано з атопічним дерматитом у собак, — зазначає доктор Джеймс Барр, головний медичний директор Mars Petcare Science & Diagnostics. — Відкриття наочно демонструє, як наука може допомогти тваринам жити здоровішим життям”.

Це відкриття стало можливим завдяки використанню бази даних MARS PETCARE BIOBANK™, створеної у 2022 році. Вона дає змогу вченим глибше розуміти, як виникають захворювання у домашніх тварин, та допомагає розробляти нові методи їхньої профілактики, діагностики й лікування.

На основі відкриття вже створили ДНК-тест, який найближчим часом буде доступний завдяки співпраці з кафедрою ветеринарної медицини Кембриджського університету. Цей тест допоможе заводчикам:

• виявляти собак із високим ризиком АД;
• ухвалювати обґрунтовані рішення щодо розведення;
• знижувати частоту захворювання у наступних поколіннях;
• зберігати при цьому генетичне різноманіття порід.

Для собак, які все життя борються з хронічним свербінням, це відкриття — шанс на якісно інше життя. Завдяки йому з’являється можливість не лише лікувати наслідки, а й передбачати та запобігати хворобі ще до її проявів. Це також потужний інструмент для ветеринарів і власників тварин, які шукають довгострокові рішення, а не тимчасове полегшення симптомів.