She in Health на She Congress 2025: як побудувати цілісну систему турботи про себе в епоху стресу

На конгресі She Congress 2025 завершилася одна з найбільш очікуваних панельних дискусій — She in Health. Експерти зібралися, щоб обговорити не просто медицину, а холістичний підхід до здоров’я: поєднання спорту, ментального благополуччя, нутриціології та технологій. Модераторкою зустрічі виступила Ольга Зима, продюсерка івентів бізнес/медіа бюро «Економіка+», яка майстерно спрямувала дискусію від обговорення гаджетів до глибоких питань самопізнання.

ChatGPT проти дипломованого лікаря: де межа?

Дискусія розпочалася з визнання реальності: більшість сучасних людей (навіть топменеджмент великих корпорацій) хоча б раз консультувалися з чатом GPT щодо свого здоров’я. Максим Рабінович, CEO платформи Healthy Mind, виступив палким прихильником технологій:

«Я довіряю чату GPT практично на 100%. Всі лікарі працюють за протоколами, а чат GPT знає всі протоколи світу. Це інструмент, який дає можливість витрачати менше часу і практично нуль грошей».

Проте його колега, психотерапевт Ілля Бачурін, cоціальний та організаційний психолог, mental health консультант, закликав до критичного мислення. Він зазначив, що хоча ШІ допомагає у рефлексивній роботі, він ніколи не замінить фахівця, який може верифікувати діагноз та надати емпатичну підтримку.

Холістичний підхід: чому ми знаємо все, але не робимо нічого?

Валерія Заружко, резидентка та амбасадорка коледжу натуропатичної медицини CNM London, акцентувала на тому, що за надмірним захопленням гаджетами та пошуком інформації в мережі ми втрачаємо контакт із власним тілом — нашим «рептильним мозком».

«Ми повністю втрачаємо контакти з тілом. Ми йдемо в неокортекс, забуваючи про підсвідомість. Коли ми ігноруємо власне тіло, ми опиняємось у ситуації, коли начебто все знаємо, але нічого не робимо, бо мотивації немає».

За словами Валерії, 70% якості нашого життя залежить від епігенетики — щоденних рішень, а не від спадковості. Вона закликала жінок звертати увагу на циклічність свого організму та не шукати «чарівну пігулку», якої не існує.

Як вижити в умовах хронічного стресу? Практичні поради експертів

Під час обговорення модераторка Ольга Зима підняла гостре питання: як серед різноманіття рішень обрати те, що спрацює саме для вас, не витрачаючи час та кошти даремно? Відповіді експертів сформували покрокову інструкцію виживання в турбулентні часи.

Повернення до цілісності та приборкання кортизолу

Валерія Заружко наголосила на важливості превенції та розумінні біохімії стресу.

«Сьогодні 70% дорослого населення перебувають у стані хронічного стресу. А він підвищує кортизол, не дає відновлюватися клітинам і розбалансовує гормони. Ми шукаємо чарівну пігулку, але забуваємо про механізми відновлення, закладені природою».

Валерія поділилася власними дієвими методами підтримки організму, наголосивши на важливості вживання магнію, оскільки під час стресу він буквально «горить» у тілі, а без нього не працює безліч біохімічних процесів (навіть не засвоюється кальцій), а також закликала практикувати дихання та медитацію для розслаблення рептильного мозку й балансування блукаючого нерва. Особливу увагу експертка приділила режиму дня, зазначивши, що без якісного сну за циркадними ритмами (засинання до 23:00) ефективність будь-яких інших зусиль чи добавок нівелюється на 90%.

Відмова від «успішного успіху» на користь маленьких кроків

Також Валерія застерегла від радикальних змін у житті, які лише додають напруги:

«Цей “зожний зож”, який “успішний успіх”, він нежиттєспроможний. Людина вривається в цей простір, навантажується, отримує ще більше стресу і забиває на все. Працюють лише прості речі, які ви вбудовуєте у щоденне життя на постійній основі».

Психологічна «тарілка» та пошук пробоїн

Ілля Бачурін закликав змістити фокус із технологій на власні відчуття. Він запропонував модель «гарвардської тарілки» для життя, де мають бути збалансовані тілесність, соціальні зв’язки, розум та сенси.

«Люди відвертаються найчастіше саме від того, де у них “фонить”. Вони йдуть у спортзал замість того, щоб поспілкуватися з кимось близьким, або йдуть на масаж, тримаючи в голові купу важких думок. Запитайте себе: “Де у мене зараз пробоїна?”».

Ілля нагадав, що саме усвідомленість є головним інструментом підтримки здоров’я, адже коли ми чітко знаємо відповідь на питання «навіщо» — наприклад, щоб прожити якісне та наповнене життя — ми здатні витримати будь-яке «як». За словами експерта, саме таке глибоке розуміння власних цілей дає чіткий орієнтир: які показники організму варто чекапити та на які аспекти свого стану звертати увагу в першу чергу.

Об’єктивізація стану через дані

Максим Рабінович підкреслив, що суб’єктивні відчуття часто можуть вводити в оману, тому важливо використовувати перевірені інструменти.

«Ми зробили чекап психічного стану — абсолютно науковий та обґрунтований. Він дає можливість за 8 хвилин зрозуміти, що з вами насправді відбувається. Бо коли людина каже “мені здається, у мене тривога”, це може виявитися чимось зовсім іншим. На основі оцінки вже можна давати конкретні поради, а не загальні “пілюлі для всіх”».

Маленькі кроки до великих результатів

Панель She in Health стала нагадуванням: здоров’я — це не про кількість баночок з БАДами чи фітнес-браслетів. Це про щоденні маленькі ритуали, налагоджений діалог із собою та здатність відрізняти справжні потреби організму від тривожного гіперконтролю.

Як резюмувала Валерія Заружко:

«Людина в 70 років може стояти на лижах, а може їздити в колясці. Це одна і та сама людина, яка свого часу прийняла ті чи інші рішення: випити келих вина чи склянку води, зробити йогу чи не робити нічого».