Анастасія Левкова: особисті книжкові вподобання письменниці

У межах проєкту «Книжка починається з автора», в якому MEGOGO BOOKS поговорили з українськими письменниками про важливі тексти, Анастасія Левкова, авторка роману «За Перекопом є земля», розповіла про літературу, що формувала її світогляд, колег, яких читає зараз, і книжки, на які варто звернути увагу.

Що вплинуло на світосприйняття та письмо

Юрій Андрухович — письменник, без чиїх цитат студентські роки Левкової були б іншими. Його твори настільки глибоко закарбувалися у свідомості авторки, що майже на кожну життєву ситуацію вона могла підібрати фразу з його прози. Проте, зазначає Анастасія, Андрухович більше вплинув на її світосприйняття, ніж на стиль письма.

Якщо ж говорити про літературний вплив на творчість, то тут варто згадати Ірину Вільде, Віктора Петрова-Домонтовича та Павла Загребельного. Ці автори, кожен по-своєму, допомогли сформувати стиль.

Як працюють менш очевидні, проте важливі впливи, Анастасія показує на прикладі книжки Катерини Щоткіної «Любомир Гузар. Хочу бути Людиною». Попри те що ця книжка передусім біографія духовного лідера, у ній багато йдеться про дипломатію та боротьбу за майбутню незалежність України. Левкова зізнається, що про цю книжку надовго забула, проте закладені в ній ідеї й надалі впливають на її думки та роботу.

Яких сучасних українських авторів читає

Серед романістів, за творчістю яких стежить Левкова, — Софія Андрухович, Євгенія Кузнєцова та Ніна Кур’ята. 

Окреме місце у читацьких уподобаннях посідає художній репортаж. Серед авторів, чиї тексти справили сильне враження, — Павло Стех, Віра Курико, Марічка Паплаускайте, а також Мирослав Лаюк із книжкою «Бахмут».

Щодо іншого сучасного нонфікшну в Україні, то останньою книжкою, що справила найбільше враження, стала «Бунт проти імперії» Радомира Мокрика.

Що читає дитині

Анастасієвій донечці два роки, тож у їхньому домі багато й дитячої літератури. Серед поезії, написаної сучасними авторами, родина особливо цінує Григорія Фальковича, Катерину Міхаліцину, Івана Андрусяка, Мар’яну Савку та Наталю Трохим.

З дитячої прози незмінною класикою залишається Іван Малкович («Мед для мами», «Золотий павучок»), читають й інші книжки видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га”: Мар’яни Князевич “Шустрик”, Наталі Вовк “Літачок-рятівничок” тощо.

За ким стежить серед молодих авторів

Левкова з особливим інтересом стежить за творчістю Павла Стеха. У 2018 році вийшла його книжка «Над прірвою в іржі», а нещодавно її перевидали — з післямовою з поля бою, а саме з Авдіївщини. Від початку повномасштабного вторгнення автор долучився до лав ЗСУ і зараз служить на фронті.

Серед інших імен, на які варто звернути увагу, Анастасія відзначає:

• Христину Шалак («Нікого немає в лісі. Історії про людей, будівлі і психіатрію»);
  
• Таню Касьян («Наше. Спільне» — репортажі про людей, які пережили Маріупольську та інші трагедії);
  
• Віру Курико, чиї тексти Левкова перечитувала не раз, зокрема «Вулицю причетних. Чернігівська справа Лук’яненка» про людей на вулиці, де мешкав Левко Лук’яненко.

Що будемо читати у 2025 році

На думку Левкової, у 2025 році варто очікувати передусім нонфікшен про війну та навколовоєнні події. Чимало текстів будуть присвячені історичним подіям та їхньому впливу на сьогодення.

Щодо художньої літератури, то вона точно буде — радше коротка реалістична проза, а також фантастика та фентезі. А от великої кількості реалістичних романів про війну очікувати не варто, ще не минуло достатньо часу для осмислення цих подій у такому жанрі.

З авторів, чиї книжки з’являться найближчим часом, варто чекати на:

• Катерину Єгорушкіну («І наш будинок став кораблем»);
• Сергія Демчука («Ціль припинила існування»);
• Петра Яценка («Готель «Війна»).