Що варто знати батькам про депресію у дітей

Дитинство природно наповнене емоційними злетами та падіннями. Але втрата інтересу до речей, які завжди подобалися, і віддалення від друзів можуть бути чимось більшим ніж просто змінами у розвитку.

Депресія — складне явище. Це як окремий розлад психічного здоров’я, відомий як великий депресивний розлад (ВДР), так і ознака інших розладів, як-от біполярний розлад і посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Симптоми депресії виходять за межі стійкого зниження настрою та енергії. Це можуть бути зміни у поведінці, порушення когнітивних функцій і соматичні, або фізичні, симптоми.

Симптоми депресії у дітей

Симптоми депресії у дітей можуть виглядати інакше, ніж у дорослих, через різні життєві етапи. Наприклад, діти можуть не демонструвати очевидну втрату інтересу до домашніх справ, як дорослі, що живуть на власний розсуд.

«Наприклад, — каже доктор Луїза Меткалф, психологиня і засновниця/генеральна директорка компанії Gheorg, — якщо дитина зазвичай захоплюється майнкрафтингом, але вона перестає отримувати від нього задоволення і ніщо не може його замінити, вона сварлива, дратівлива, сумна або емоційно неврівноважена, то це досить сильні сигнали депресії у дитини».

Також є й інші ознаки того, що ваша дитина може страждати від депресії:

• погані оцінки,
• погана поведінка у школі,
• часті істерики, сльози,
• проводить менше часу з друзями,
• спить більше або менше, ніж зазвичай,
• негативне мислення,
• відмова від навчання та хобі,
• зловживання психоактивними речовинами тощо,
• часто говорить, пише або малює про смерть,
• втечі з дому,
• дратівливість,
• їдять більше або менше, ніж зазвичай.

За даними Американської академії дитячої та підліткової психіатрії, діти також частіше, ніж дорослі, мають фізичні скарги, як-от головний біль та біль у животі.

Що викликає депресію у дітей?

Депресія — це розлад мозку, який передбачає зміни у його функціонуванні та структурі. Її точні причини до кінця не з’ясовані, але генетика, чинники навколишнього середовища та психологічний вплив можуть відігравати певну роль у її розвитку.

У літературі описані випадки депресії у дітей від 3 років, але найчастіше вона спостерігається у підлітків від 12 до 17 років.

Окрім генетики та інших основних причин, певні чинники можуть підвищити ймовірність виникнення депресії у дитини.

«Причини можуть бути досить різноманітними, тому важко дати точну відповідь, але певні події роблять депресію більш імовірною, наприклад, травматичні події у сім’ї», — каже Меткалф.

Вона каже, що такими подіями можуть бути:

• смерть у родині,
• бездомність,
• різка зміна житлових умов,
• домашнє насильство,
• жорстоке поводження,
• знущання з боку однолітків.

Несприятливі життєві події — не єдиний можливий чинник дитячої депресії. Адже депресія може бути більш поширеною серед дітей, у яких помічені такі ознаки:

• песимістичний світогляд від природи,
• проблеми зі сном,
• хронічні захворювання, як-от діабет,
• інші психічні розлади, як-от тривожні розлади,
• вживання психоактивних речовин,
• вживання ліків.

Діти також можуть бути більш схильними до розвитку депресії, якщо вони мають ненадійну прив’язаність до опікунів.

Ненадійна прив’язаність — це поняття психології, яке стосується відносин між дітьми та опікунами (батьками), що характеризуються тривогою та невпевненістю, часто спричиненими відсутністю, емоційною відстороненістю або жорстоким поводженням опікунів.

Розмова з дитиною про депресію

Якщо вам цікаво, коли говорити з дитиною про депресію, психологи рекомендують поставити собі наступні запитання про дитину:

1. Чи погані дні почали переважати над хорошими?
2. Чи є у дитини безсоння або надмірний сон?
3. Чи важко дитині прокидатися до школи?
4. Чи є ознаки поганої концентрації уваги вдома або в школі?
5. Чи втратила дитина інтерес або задоволення від звичної діяльності?
6. Чи віддалилася дитина від сім’ї та друзів?
7. Чи існують неадаптивні механізми подолання труднощів, наприклад, зловживання психоактивними речовинами?

Якщо відповідь на будь-яке з цих питань «так», можливо, настав час поговорити про депресію з власною дитиною.

«Батьки можуть допомогти своїй дитині, якщо спочатку допоможуть їй відчути себе комфортно, говорячи про свої думки. Не соромтеся, якщо думки вашої дитини похмурі, як зараз, — каже Меткалф. Скажіть їй, що це природно іноді відчувати себе так, але всі емоції проходять».

Потім психологиня пропонує створити комфортне спілкування, попросивши всю сім’ю назвати три хороші речі, які трапилися з ними цього дня, або три речі, які їм сподобалися цього дня.

Вона радить вихователям обов’язково згадувати щось позитивне про дитину, яка страждає на депресію. Коли дитині стає комфортно говорити про думки та емоції, це відкриває двері для обговорення депресії.

Варіанти лікування для дітей від депресії

Згідно з національними даними, лише 60% дітей, які пережили великий депресивний епізод у 2021 році, отримали лікування.

«Якщо ваша дитина має стійкі симптоми депресії, які, здається, ніяк не зникнуть, завжди звертайтеся за професійною допомогою; намагайтеся не чекати більше місяця, — рекомендує Меткалф. —Також якщо ваша дитина висловлює бажання піти з життя або завдає собі шкоди, не панікуйте, просто зверніться по професійну допомогу якомога швидше».

Дитяча депресія та депресія у дорослих лікується за допомогою психотерапевтичних підходів та медикаментів. Психотерапія, також відома як розмовна терапія, використовує різні підходи для усунення основних причин депресії, одночасно навчаючи дітей ефективних способів справлятися з негативними почуттями у повсякденному житті.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та міжособистісна психотерапія (МПТ) — два методи терапії, які довели свою ефективність у лікуванні дитячої депресії.

Окрім психотерапії, симптоми депресії у дітей можна лікувати медикаментозно, наприклад, антидепресантами, які допомагають полегшити симптоми, що погіршують самопочуття.

Як діагностується депресія у дітей?

Що відрізняє депресію від типових дитячих переживань, то це тривалість симптомів і те, як вони впливають на повсякденне життя. На відміну від повсякденних переживань, які викликають емоційний потік, депресія пов’язана з негативними змінами у мисленні та поведінці, які зберігаються протягом тривалого періоду.

Згідно з Діагностичним і статистичним посібником з психічних розладів, діагноз депресії у дітей і дорослих ставиться після того, якщо 5 або більше з перелічених симптомів були присутні протягом одного 2-тижневого періоду:

1. Постійний пригнічений настрій, який може проявлятися у вигляді дратівливості у дітей.
2. Постійне зниження інтересу від усіх або майже всіх видів діяльності.
3. Значна втрата ваги, що може проявлятися у вигляді нездатності набрати очікувану вагу у дітей.
4. Порушення сну.
5. Неспокій або сповільненість фізичних рухів.
6. Постійна втома або низький рівень енергії.
7. Постійне відчуття власної нікчемності або недоречної провини.
8. Порушення концентрації уваги та ухвалення рішень.
9. Думки про самогубство.

Для постановки діагнозу принаймні одним із симптомів має бути пригнічений настрій або зниження інтересу/задоволення. Симптоми мають викликати помітні порушення у важливих сферах функціонування і не можуть бути пов’язані з іншим станом.

Якщо ваша дитина виявляє ознаки депресії, зверніться до кваліфікованого медичного фахівця, наприклад, терапевта, психолога або психіатра, для постановки діагнозу.

Дитяча депресія є поширеним явищем, від якого страждають двоє з кожних десяти дітей від 12 до 17 років. Хоча вона має той самий набір симптомів, що й депресія у дорослих, симптоми можуть проявлятися по-різному через унікальний життєвий досвід.

Якщо ваша дитина нетипово пригнічена, втратила інтерес до своїх звичних занять і здається відстороненою від друзів і сім’ї, можливо, вона переживає дитячу депресію.