Шлюбний договір: як правильно оформити?

Дуже часто порозуміння між подружжям зникає вмить після слів «я хочу розлучитись». Виникають конфлікти й суперечки навіть щодо речей, які під час подружнього життя здавалися зрозумілими та очевидними.

Юлія Рябець, старша юристка в юридичній компанії «Міллер»

Мати шлюбний договір — це про той рівень правової культури, коли ви довіряєте партнеру, але й обізнані у своїх правах заздалегідь. Домовленості на березі  економлять дорогоцінний ресурс часу і коштів, які в разі чого доведеться віддати під час судових позовів. Тож кому і коли потрібен договір та що у ньому можна зафіксувати? Розбираємось зі старшою юристкою юридичної компанії «Міллер» Юлією Рябець. 

Що таке шлюбний договір? 

Це добровільна домовленість майбутнього або вже наявного подружжя щодо майнових зобов’язань у разі розірвання шлюбу.

Як цей документ допоможе подружжю?

Ви заздалегідь піклуєтесь про всі нюанси, щоб уникнути розбирання чи навіть довгих судових процесів у разі чого. Підписуючи такий договір, кожна зі сторін буде розуміти, що його/її очікує у разі припинення відносин юридично.

Яка має бути форма договору?

Форма письмова і засвідчується нотаріусом. Якщо одна із сторін є іноземцем/іноземкою – обов’язково при підписанні має бути перекладач. Зверніть увагу на мову перекладу: попри те що англійська — поширена мова, не завжди потрібно використовувати саме її. Наприклад, якщо один із подружжя громадянин Німеччини, який просто має навички розмовної англійської, потрібен саме переклад німецькою (оскільки потім це може бути підставою для оскарження договору у суді).

Що потрібно надати нотаріусу?

• паспорт
• РНОКПП
• свідоцтво про шлюб
• документи на майно, якщо такі відомості недоступні нотаріусу за допомогою реєстрів.

Які домовленості фіксує документ?

Цей документ фіксує саме майнові домовленості. Йдеться про нерухомість, автівки, фінансове забезпечення, рахунки у банку, борги, акції. Також може бути зафіксований обов’язок забезпечення одного з подружжя після розірвання шлюбу.

Чи можна у такому договорі прописати забезпечення дітей?

Так, фіксуєте свої майнові обов’язки як батьків. У разі їх несплати за шлюбним договором ви зможете стягнути їх примусово за виконавчим написом нотаріуса (тобто немає потреби звертатись додатково до суду). Але зверніть увагу, що у цьому разі потрібно, щоб була зафіксована не тільки сума, а й порядок сплати.

З нагоди весілля батьки чоловіка/дружини подарували їм квартиру, проте юридично вони подарували її своєму синові/доньці, чи можна це якось зафіксувати?

Так, і це буде правильним рішенням (якщо, звісно, таких домовленостей досягло подружжя). Адже, за загальним правилом, майно, яке належить одному з подружжя на підставі договору дарування, не підлягає поділу.

Придбали майно у шлюбі, проте один з подружжя самостійно заробив на нього. Чи можна визнати його особистим приватним майном?

Потрібно пам’ятати, що заробітна плата (або дохід від бізнесу) — це спільний ресурс подружжя, який вони витрачають в інтересах сім’ї. Тож майно, яке придбали таким коштом, вважається спільним, тому ділиться 50/50. Але завдяки цьому договору ви можете змінити статус такого майна за спільною згодою.

А що робити, якщо один з подружжя помирає, але у шлюбному договорі передбачений іншому з подружжя менший обсяг майна, ніж за спадком?

Питання поділу майна та спадок не є тотожними, тому що підстави набуття майна різні. За шлюбним договором — це розірвання шлюбу/вирішення питання поділу майна. За спадком — смерть одного з подружжя.

Чи можна скасувати шлюбний договір?

Такий договір може бути оскаржений у судовому процесі за ініціативи одної із сторін договору (визнання договору недійсним).

Які ж можуть бути підстави (не вичерпний перелік):

• укладали договір під тиском,
• підписували, не розуміючи значення договору чи окремих його умов,
• підписували, не бажаючи реального настання юридичних наслідків, тощо.

Тому ми не рекомендуємо прописувати умови, які ставлять одного з подружжя у цілковито невигідні умови. Наприклад, коли все спільне майно переходить одному з подружжя (і іншого майна сторона, яка у невигідному становищі, не має). Тож інша сторона залишається у повністю невигідному становищі.

Або ж якщо і змінювати статус майна не відповідно до законодавства, то впевнитись, що підписання договору не буде збігатися з іншими юридичними діями, які можна було б розглянути як маніпулятивні (договір про місце проживання дітей, вагітність тощо).

Завершимо ми зрозумілою, але важливою рекомендацією.

Пам’ятайте, що не варто підписувати будь-які документи наосліп, на умовній довірі. 

Якщо у одного з подружжя є юрист і він радо підготував шлюбний договір, не поспішайте. Зверніться також до юриста, щоб оцінити запропонований документ.

Ви повинні щонайменше розуміти, які саме права і обов’язки ви на себе берете. А оскільки не кожен із нас юрист, варто довірити це питання спеціалісту. Це ознака правової культури і ваш пасок безпеки у чутливих ситуаціях.