Сімейний менеджмент: Як agile підхід допоможе вирішити складні ситуації у стосунках

Сімейний менеджмент часто нагадує мем про “це просто — як їздити на велосипеді, який горить і ти гориш, бо в пеклі”. Рішення потрібно ухвалювати швидко, вони або надто складні для розуміння, або прості, та сил уже немає, бо всі сили спустили на попередні рішення, з якими возились довго і детально. Що можна зробити, аби полегшити ухвалення рішень і випадково не пропустити дійсно складну ситуацію, оцінивши її як просту? Можливо, підгледіти підхід айтішників до сортування задач, розказує медіаторка, конфлікт-коуч, письменниця Тетяна Саніна.

Підхід до управління проєктами кеневін (уельською cynefin) широко відомий в айті-сфері і сферах, де застосовуються agile (гнучкі) підходи. Автором cynefin є Дейв Сноуден (ні, це не той Сноуден, а інший). Власне, Дейв походить з Уельсу, тому й обрав таку близьку йому назву для свого підходу. Буквально це означає “середовище проживання”, місце де існує багато доріжок, якими можна ходити, і багато подій, які впливають на його мешканців.

Сноуден, відомий консультант із менеджменту та дослідник сфери управління знаннями (knowledge management), пропонує cynefin як ефективний спосіб роботи у складних умовах — сім’я, як на мене, прекрасний полігон для його застосування. На його думку, перш ніж починати вирішувати проблему і планувати дії, потрібно зрозуміти, до якого поля вона належить.

Очевидне поле

У сімейному житті ми щодня стикаємось і вирішуємо багато ситуацій, які потребують очевидних дій і мають одне перевірене правильне рішення. Ми чітко бачимо причини і точно знаємо, що зробити, бо часто так робили і наші предки:

  • Голодна дитина прийшла зі школи — погодувати
  • Розбилась склянка — прибрати скло
  • Порізаний палець — продезинфікувати
  • Закінчився депозит у банку, якому ви довіряєте  — продовжити його
  • Наближається літо, час замовити традиційний відпочинок у відомому готелі — нагадати тому, хто із сім’ї займається замовленням путівок

Часом ми упускаємо якісь нюанси, котрі знайомі нам ситуації переносять із очевидного в «складне поле».  

Складне поле

Якщо є хоча б найменші сумніви і якісь додаткові умови, яких раніше не було, то краще розцінювати ситуацію як складну. Інакше є ймовірність потрапити у хаотичне поле (про нього далі). Ситуації зі складного поля не мають одного очевидного рішення, причини можуть бути неясними, а наслідки неправильного рішення неочевидними. Було б наївно вирішувати їх, покладаючись лише на свій досвід чи досвід сім’ї. Як правило, достатньо одного експерта, якому ми довіряємо, аби ситуацію вирішити найкращим чином: 

  • Дитина прийшла зі школи, голодна, але у школі блювала, ви дізнались про це із story в Instagram (сімейний лікар) 
  • Кров із порізаного пальця не спиняється або з часом утворився нарив (хірург)
  • У дитини після переїзду дещо погіршились оцінки (психолог)
  • Закінчився депозит у банку, а ви читали про якийсь скандал із його власником (фінансовий консультант)
  • Наближається літо, в місцевості, куди ви їздили зазвичай, почались сезонні пожежі (друг, який працює в туристичній сфері)

Але коли складна ситуація ще ускладнюється додатковими умовами або множинними причинами, і правильних варіантів уже немає, то ми наближаємось до «комплексного поля».

Комплексне поле 

Ситуації, які ми відносимо до цього поля, як правило потребують думок не одного, а декількох експертів, які часто також не можуть дійти згоди, оскільки причини та наслідки мають більш комплексне походження і часом заплутаний вплив від цілої множини обставин. В такому випадку не виходить чекати, що одне обране, навіть експертним експертом, рішення магічним чином все владнає. Найкраще тут працює тестування варіантів аби обрати найбільш відповідний: спробуй (обраний варіант) — проаналізуй (як розвиваються події) — ухвалюй рішення (спинитись на цьому чи продовжувати).

  • Після лікування відновлюються проблеми з травленням, гастроентеролог розводить руками  (звертаємось до гастроентеролога в іншій клініці чи шукаємо психолога, а може, імунолога)
  • Дитина агресивно поводиться у школі й оцінки погіршились, попри походи до шкільного психолога (шукаємо психоневролога, може, заняття з карате, а може, все ж іншого психолога)
  • Закінчився депозит у банку, а вам світить дороге лікування чи переїзд у інше місце (кладемо гроші під подушку, в ячейку, купуємо долари чи, може, золото?)
  • Наближається літо, а грошей на відпочинок за кордоном зараз немає  — (чекати поки з’являться і нікуди не їхати чи відпочити дешевше і в Україні, але зараз?)

Однак буває, що ситуація або виходить з-під контролю, бо ви хибно віднесли ситуацію до очевидної, або виповзли додаткові умови, а може, ви просто живете в Україні, та ще й в 2021 році, і тоді вас може чекати «хаотичне поле».

Хаотичне поле

Це якраз отой варіант, коли все горить і все у вогні, немає часу на експертів чи вдумливе тестування. Ви просто робите те, що здається найкращим варіантом, молитесь (якщо вмієте) або медитуєте і реагуєте мимохідь на хаотичні відповіді всесвіту, аж поки не відчуєте, що перебуваєте або в очевидному полі, або хоча б в комплексному, де є надія на експертів і тестування:

  • Дитина зомліла у школі і ви не можете додзвонитись до класного керівника
  • У свекрухи стався інсульт, а вона в іншому місті
  • Зі стелі від сусідів тече прямо на ваш робочий стіл
  • Світ захопили марсіани

Найдивовижніше те, що будь-яку проблему із зони очевидної в хаотичну можуть перенести не обов’язково драматичні, це можуть бути і радісні події:

  • народження первістка
  • перша дитина йде до школи
  • сім’я завела собаку
  • переїзд у нове місто 
  • різке кар’єрне просування у когось в сім’ї
  • первісток вступає до вишу 

Модель здається простою і навіть банальною, скажете ви — ми всі так робимо! Робимо, та радше інтуїтивно, а не свідомо. Ми схильні за звичкою всі більш-менш знайомі ситуації одразу скидати в поле очевидного, не враховуючи потенційних нюансів. А проблеми, що не схожі на ті, які ми вже вирішували, вкладати одразу у поле хаотичного. Часом надмірна увага, яку ми їм приділяємо, бо вони нас лякають, відбирає у нас сили для роботи з очевидними, які також можуть вимагати втручання на певному етапі розвитку. Та жодна проблема від початку не має чіткого поля призначення, а значить і явного розуміння, що з нею робити. Тому Сноуден пропонує ще одне поле — поле «безладу».

Поле безладу

Це поле — ніби Чистилище, куди варто спершу складати всі оцінювані ситуації і звідки, уже обережно обдумавши, розміщати їх в те поле, до якого вони, на вашу думку, більше пасують. Більше того, оцінивши ситуацію як складну або ускладнену, потрібно періодично передивлятись своє рішення в процесі її розвитку. Дейв наголошує, що в його моделі немає чітких рамок для кожного поля. І проблеми постійно дрейфують від одного поля до іншого — то повільніше, то швидше. Тому й потребують дружнього нагляду час від часу.

Висновок

Перечитавши текст вище, мені здалось, що я ще більше ускладнила підхід до управління сімейними справами. Бо додала необхідність аналізувати кожну ситуацію, та ще й  час від часу переглядати рішення, які вже були прийняті, — а це додаткова витрата часу і ресурсів. Розумію, що я сама не дотримуватимусь такого порядку постійно, бо в сім’ї все набагато складніше, ніж у організацій, для яких Сноуден створював цю модель. Однак цей підхід може стати в пригоді, коли очікувані результати не настають, є потреба щось змінити, є час та ресурси для роздумів. Тоді можна спробувати уявити, що ви — апостол Петро з ключами від раю і почати з початку: сортування і чистилища. Здається, так завдання виглядає веселіше 😉 

Більше цікавих інтерпретацій agile підходу до сім’ї можна буде знайти в моєму Іnstagram.