Сміх скрізь сльози: зірки серіалів про стосунки із журналістами

06 Червня 2024

Акторам фактично неможливо уникнути спілкування з медійниками, адже кожний серіал знімається під щільним інформаційним супроводом. Зазвичай акул пера цікавить все – локації, костюми, ролі, трюки. Але напередодні Дня журналіста Womo.ua розпитав виконавців головних  ролей про їх досвід роботи з представниками медіа.

 «Гарячий» Артемій Єгоров про перше інтерв’ю: Одеса є Одеса

Актор Артемій Єгоров

Зірка серіалів ICTV2 «Розтин покаже», «Гарячий» та інших  вважає, що публікації журналістів позитивно вплинули на його кар’єру, особливо коли актор робив свої перші кроки у професії.

«Мені запам’яталась одна з перших публікацій: у 2016-му на Одеському кінофестивалі я дав велике інтерв’ю одному з місцевих журналів. Це була перша значна публікація про мене як актора: інтерв’ю вийшло добрим і позитивним. На жаль, у мене не збереглося в пам’яті ім’я журналіста, але я вдячний за ту одну з перших статей. Насправді за мною не ганялися папараці, не чатували біля мого будинку, не писали про мене пліток — нічого такого не було. Навпаки: усі публікації були хорошими, і я вдячний журналістам за співпрацю. Зі святом вас, майстри слова!»

Зірка «Рубана» Тетяна Злова про перший телесюжет: “Я була схожа на серійного вбивцю з мікрофоном”

Акторка Тетяна Злова

Акторку Тетяну Злову глядачі полюбили після її ролей у серіалах “Дільничний з ДВРЗ”, “Коп з минулого”, “Рубан” тощо. Кінозірка за освітою журналістка, і у неї з цією професією пов’язано багато приємних спогадів. Тетяна поділилась історією, яка сталася з нею ще у студентські роки — під час практики на регіональному каналі. Дівчина дуже зраділа, коли її з уже досвідченим журналістом відправили на перший виїзд…

“Нашу команду відправили у Бровари зробити сюжет на тему перейменування вулиць. Я думала: вийду з мікрофоном, люди підходитимуть, я ставитиму запитання і вийде прекрасний сюжет. Ми обрали Майдан Свободи, але… Щойно усі бачили камеру, обходили нас, як чумних. Тоді ми змістилися в район кварталів. Я ставила запитання, але броварчани відмахувалися і йшли далі. Іноді я переходила на біг і вигукувала питання, щоб мешканці міста знали, що я безпечна, питання нормальне і нічию гідність я не принижую. Але я була схожа радше на серійного вбивцю з мікрофоном. Доганяти мені не довелося тільки бабусь. Зрештою їхні коментарі і ввійшли у сюжет. Але те, що про перейменування вулиць вони дізнавалися від нас, ми вирішили не вставляти”.

“Козак” Юрій Дяк про прикрий досвід спілкування: “Мене це так вкурвило!”

Постер серіалу “Козаки. Абсолютно брехлива історія”

Герой проєкту Womo.ua «Як йому без неї», виконавець головних ролей у серіалах телеканалу ICTV2 «Козаки. Абсолютно брехлива історія» та «Морська поліція. Чорноморськ», Юрій Дяк був залучений до екранізації чималої кількості пригодницьких сюжетів. Але і у житті актор вскочив у дивакувату історію.

«Звичайно, журналісти мають безпосередній вплив на поширення інформації про тебе, а з тим, можливо, і зростає популярність. Але у відсотках важко сказати. Ролі точно не допомагали отримувати. 🙂 А рецензії, звісно, були, це теж частина їхньої роботи. А от перед виходом «Козаки. Абсолютно брехлива історія» багато журналістів телефонували з одним запитанням: «Розкажіть, про що фільм?». Одного разу я був навіть «Романом» — сплутали імʼя. Всі ми люди — можемо помилятися. Інцидент один був нещодавно. Зателефонував журналіст (принаймні він так сказав): «Чи є у вас хвилька? Готую матеріал (нерозбірливо швидко представився) про травми на виробництві. Чи було таке у вас?». Я навіть не одразу зорієнтувався, щоб одразу про травми на виробництві розказати за «хвильку». Потім відпускає невдалий жарт про ТЦК і спілкується з позиції, наче я йому щось винний і давно не віддаю. Я ставлю запитання, щоб з’ясувати, що і для чого це взагалі. Пан хамовито попрощався і поклав слухавку. Я такого спілкування з журналістами не пригадую… Мене це так вкурвило, що я перетелефонував і попросив ще раз представитися і назвати, з якого він видання. Відповідь: «Якщо ви не запам’ятали, то навіщо це треба. Якщо ви не звикли до уваги журналістів, то навіщо це треба». Хамло вищого левелу!».