Тетяна МаріноваКоли один із партнерів служить у війську, інший стикається з дилемою: чи має він право на відпочинок? Це питання особливо актуальне для дружин військових, адже суспільство часто диктує певний “кодекс поведінки”. Відпочинок може сприйматися як недоречний або навіть егоїстичний, особливо якщо порівнювати його з небезпекою й складними умовами, у яких перебуває партнер. Дослухайтесь до думки психологині Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців від ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» Ксани Прислонської.
Ключове питання: хто має регулювати час відпочинку?
Багато людей покладають це завдання на “внутрішнього критика” або навіть на зовнішній вплив суспільства, яке може осуджувати будь-які спроби “жити звичайним життям”. Однак реальність полягає в тому, що лише сама людина має право вирішувати, як і коли їй відновлювати сили.
Важливо зазначити також, що саме конфлікти внутрішніх потреб можуть викликати так званий симптом – апатію, наприклад, відсутність енергії, бажань і настрою. Коли є власна тілесна потреба у відпочинку (така, що тіло вже не витримує) і є моральна потреба (бути сильною, як він), то апатія або навіть так званий депресивний стан може з’явитися, як нелегальна підтримка необхідності тілесного відпочинку. Звісно, що будь-які діагнози може висувати лише лікар: депресію діагностує і лікує лише психіатр, до якого і варто звернутися за уточненням. Але іноді легалізація власної необхідності відпочивати дуже полегшує стан.
Які причини важкого стану?
Провина та сором – це природні емоції, які виникають під час стресу й невизначеності. Їхня основа полягає в декількох ключових причинах:
• Соціальні очікування. Існує переконання, що близькі військових повинні жити “в тіні” героїзму своїх партнерів, що вони не мають права на радість чи спокій, поки їхній коханий/кохана ризикує життям.
• Особисті переконання. Людина часто сама створює собі рамки: “Я маю бути такою ж сильною, як мій партнер”, “Я не можу дозволити собі насолоджуватися життям”.
• Страх і тривога. Постійна невідомість про те, що відбувається з партнером, поглинає енергію й створює відчуття безсилля.
• Відсутність навичок емоційної адаптації. Багато людей не знають, як пристосувати своє життя до нових реалій, що ще більше посилює стрес.
Яке рішення?
Щоб впоратися із соромом і провиною, варто зробити кілька ключових кроків:
- Визнати свої почуття
Прийняття провини й сорому — перший крок до їх подолання. Важливо зрозуміти, що ці емоції є природною реакцією на складні обставини, а не свідченням слабкості.
Сором і провина, у своїй прийнятній частині, є нашою внутрішньою мораллю. І поки вони регулюють наші стосунки зі світом, не руйнуючи та не ізолюючи нас, вони — наші друзі. А коли їхня присутність відокремлює людину від інших, вимикає її енергію життя – тут час роботи професіоналів. І далі буде про звернення до них.
У станах, які люди називають депресією без діагнозу (відсутність смаку до життя, відсутність бажань і мрій, поганий сон), буває, що енергія людини йде на витіснення якогось потужного емоційного переживання, якому не знаходиться місця в її житті. Можна спробувати подосліджувати власні тілесні прояви, думки або звернутися знову ж таки за допомогою. - Дозволити собі відпочивати
Відпочинок — це базова потреба. Без нього неможливо підтримувати внутрішній баланс і зберігати ресурси для підтримки партнера. Це не егоїзм, а відповідальність перед собою й своїми близькими. - Поговорити з партнером
Щира розмова допоможе зняти напругу. Більшість військових хочуть, щоб їхні близькі залишалися сильними й здоровими. Відвертий діалог сприятиме зменшенню емоційного навантаження й допоможе створити спільний план підтримки одне одного. Іноді важливо прямо прояснити чи потребує військовий таких переживань, чи обмежень у відпочинку і спілкуванні від партнерки. Зазвичай це не потрібно іншій стороні. І тоді може виявитися, що за цим виключенням себе з життя стоїть небажання жити його без коханої людини, страх за її життя, відчуття неймовірної важливості її у вашому житті. Визнання цих відчуттів можна перетворити на турботу, ніжні слова, посилки, листи, відеоповідомлення, на наповнення коханням простору між вами просто зараз, під час війни.
Звісно, що така розмова потребує зручного часу для обох і настрою та бажання.- Самопідтримка
Уявіть, що ваша близька подруга чи родичка розповідає вам про подібну ситуацію. Що б ви їй сказали? Скажіть це собі лагідним, доброзичливим тоном, і повторюйте це як мантру, коли почуття провини дається взнаки. - Що ще може допомогти?
Для подолання цього стану й нормалізації життя існує багато ефективних підходів:
• Пошук підтримки в спільноті
Спілкування з іншими дружинами військових чи тими, хто переживає подібні ситуації, допоможе зрозуміти, що ви не самотні. Групова чи індивідуальна психотерапія — це ефективний спосіб навчитися керувати емоціями.
Для багатьох жінок підтримкою є можливість поділитися своїм досвідом з людьми, що переживають подібний досвід. В таких групах можна відчути, що ви не сама, а також отримати підтримку і відповіді на свої запитання від досвідчених психологів. Долучитися до такої групи можна за посиланням тут.
• Звернення до спеціалістів з психічного здоров’я (психіатр, психотерапевт, психолог)
Людині потрібна інша людина в складних обставинах життя і краще, щоби та людина була стійка і професійна. Спеціалісту точно вдасться нормалізувати ту частину вашого стану, що є адаптивною до умов життя, і допомогти за необхідності впоратися з тим, що заважає продовженню прийнятного життя людини. Природно зараз відчувати складні емоції, й так само природно звертатися за допомогою (і фармацевтичною, і психологічною). Ніхто не повинен залишатися на самоті в цьому стані.
• Фізична активність і творчість
Спорт, танці, малювання чи навіть кулінарія допоможуть відчути контроль над своїм життям і відновити енергію. Можна починати з дуже маленьких кроків: якась кількість кроків на день, як рутина; тихенько чи не дуже танцювати на власній кухні зранку; маленька руханка для суглобів кожного дня. Тілу треба згадати, як це чудово.
• Корисні справи
Волонтерство, допомога іншим чи організація підтримки для військових також можуть стати джерелом відновлення. Відчуття значущості своїх дій знижує рівень тривоги й додає впевненості та зменшує переживання власного безсилля перед війною і долею. Такі активності додають відчуття авторства власного життя, тобто “це я так вирішила”, “це мій вибір” – а значить і здорового контролю над ним, над тією частиною його, яка може бути вами контрольована.
• Радість — у дрібницях
Спробуйте знаходити щастя в малому: у прогулянках на природі, читанні книги, зустрічах друзями чи спільними з дітьми заняттями. Ці моменти не лише приносять радість, але й нагадують, заради чого ми всі боремося. Складіть список тих дій чи зустрічей, які наповнюють, роблять вас щасливішими, хоч на кілька відсотків — і майте його перед очима для тих днів, коли батарейка на нулі. Бо в такому стані здається, що нічого не допоможе. В тому списку можуть бути дуже прості речі: сидіти біля річки та мовчати, купити каву у певній кав’ярні, почухати кота, прийняти гарячий душ і так далі.
• Щоденник свого емоційного стану
Зазвичай такий щоденник містить регулярні записи про думки, тілесні відчуття та емоції. У веденні такого блокнота є декілька корисностей. Ви будете потрошку ставати більш обізнаною у своєму внутрішньому стані, він почне вимальовуватися (з “мені погано” до “я відчуваю втому, виснаження, але є і цікавість прочитати ту книгу”, наприклад), а це теж повернення здорового контролю над своїм станом (це ваші емоції, ви їх помічаєте і даєте їм ставатися, а не вони вас затопили). А ще поступово ви помітите, що всі стани колись минають і як по-різному ви звучите з рівного настрою і з втоми. Це розуміння дасть змогу мати надію на зміни, шукати інструменти змін і підтримувати себе.
Ваше здоров’я та емоційний стан – це ваш внесок у загальну справу боротьби за перемогу. Не більше і не менше. Втомлений і виснажений партнер не може бути опорою для того, хто боронить нашу країну. Дозвольте собі жити й відпочивати, бо це не лише ваше право, а й ваш обов’язок перед собою та своєю сім’єю. Бережіть себе і плекайте в собі ніжність і турботу до себе і світу. - Якщо ви відчуваєте необхідність покращити власний психоемоційний стан або потребуєте психологічної допомоги, можна звернутися на безкоштовну телефонну лінію до спеціалістів Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців 0 800 332 720 чи написати свій запит фахівцям у телеграм @pidtrymkainua.
- Самопідтримка