Соціальний імпакт у компаніях. Як знайти свою нішу та створювати проекти із сенсом?

Eleven Madison Park був одним із найпопулярніших ресторанів у Нью-Йорку. Він не лише очолив рейтинг World’s 50 Best Restaurants у 2017 році, але й отримав три зірки Мішлен. Шеф-кухар Даніель Хамм спеціалізувався на приготуванні м’яса та риби, у заклад було важко забронювати столик, але, перебуваючи на вершині успіху, Eleven Madison Park вирішив повністю змінити свою концепцію. Даніель повідомив, що ресторан відмовляється від продуктів тваринного походження і стає повністю веганським. Велика частина шанувальників закладу розчарувалась і зареклася відвідувати колись улюблене місце. Критики пророкували ресторану грандіозне та болюче фіаско, адже важко було уявити клієнтів, які будуть платити сотні доларів за «траву» (попри те що ресторан став веганським, цінова політика залишилась тією самою і вартість страв порівняно високою). Не всі друзі могли до кінця зрозуміти рішення власників закладу харчування з трьома зірками Мішлен. Але непохитна віра Хамма, який зрозумів, наскільки виробництво м’яса, риби та молочної продукції шкодить планеті, перемогла увесь скептицизм.

Соціальний імпакт у компаніях. Як знайти свою нішу та створювати проекти із сенсом?

З 2021 року Eleven Madison Park пропонує лише веганське меню, але туди й досі вишикуються черги відвідувачів. Своїм вчинком ресторан продемонстрував приклад соціального імпакту.

Що таке соціальний імпакт у компаніях?

Соціальний імпакт — це витрата інвестицій та бюджету в такий розвиток компанії, який приведе не лише до фінансового прибутку, але й до досягнення соціальних цілей. Іноді фінансовий прибуток зменшується, для того щоб ці цілі були досягнуті, іноді його отримання доводиться відтермінувати або ж воно взагалі постає під питанням. При цьому компанія виконує важливу місію та фокусується не лише за збагаченні, але й на покращенні життя у суспільстві.

Чи ризикував Eleven Madison Park фінансами та репутацією? Так.

Чи став ресторан прикладом для сотень тисяч інших рестораторів та споживачів по всьому світу? Так.

Чи можна сказати, що заклад змінив світ на краще? Так.

Чому сьогодні соціальний імпакт стає неабияк важливим?

Соцально відповідальне інвестування з’явилось у 1960-х. Паралельно з ним розвивалися профспілки, а також  преса, яка висвітлювала негативний вплив підприємств на довкілля та суспільство. Тож бізнесмени почали розуміти, що фінансування може змінювати світ як на краще, так і на гірше. Хтось через тиск четвертої влади та демонстрацій, хтось через власну відповідальність, але поступово один за одним інвестори почали уникати вкладання грошей у компанії, які забруднюють планету або порушують права людини. Звісно, як тоді, так і зараз, вони залишаються меншістю, і паралельно існує бізнес, для якого досі важливішими цінностями є гроші та влада.

Однак із зростанням кліматичних проблем та соціальної нерівності, а також через розвиток соцмереж, соціальний імпакт набуває дедалі більшої актуальності і заохочує на свій бік все більше прихильників.

Соціальний імпакт у компаніях. Як знайти свою нішу та створювати проекти із сенсом?

До того змінилась купівельна поведінка людей. Раніше ми купляли товар, бо він задовольняв наші потреби. Нам потрібно було задовольнити спрагу, і ми купували воду, або ж на старих штанах була дірка, і ми купували нові. Сьогодні не існує дефіциту продуктів на полицях і речей у шафі, тому ми купуємо, щоб задовольнити глибші внутрішні потреби — відчувати себе здоровим або успішним, вільним або сексуальним. У великої кількості покупців існує потреба відчувати себе екофрендлі, підтримувати український бізнес, демонструвати свою ідентичність.

Чому наразі українському бізнесу не обійтись без соціального імпакту

Безумовно, з початком повномасштабного вторгнення цінності українців дуже змінилися. Наразі, коли ми виборюємо право на існування, бізнес не може думати лише про збагачення. Багато підприємців, незалежно від розміру бізнесу, зрозуміли, що гроші втратять свою цінність, якщо ми втратимо власну землю, мову, ідентичність.

Тож, по суті, кожен донат для ЗСУ є прикладом соціального імпакту в Україні. Це не лише підтримка армії, але й інвестиція у своє майбутнє на рідній землі.

Ось чому так важливо сьогодні не лише платити податки, зміцнюючи економіку, але й віддавати частину прибутку для воєнних цілей. Але, окрім підтримки ЗСУ, є багато інших напрямів, у які бізнес може скерувати підтримку. Адже планета щоденно стикається з різними випробовуваннями, і, знайшовши свою нішу та свій спосіб змінювати світ на краще, бізнес може знайти і своїх клієнтів.

Освіта

На сьогодні це одна із найвразливіших та водночас найважливіших сфер в Україні. Коли директор PISA Андреас Шляйхер відвідував Київ, його запитали про те, чим відрізняється підхід до освіти у країнах-лідерах. Шляйхер відповів, що шкільні системи країн-лідерів об’єднує постійна трансформація системи шкільної освіти.

Коли у деяких регіонах України діти досі навчаються лише онлайн через постійні обстріли, руйнацію шкіл та гостру загрозу життю — глибока трансформація освіти стає майже неможливою, але українські освітяни та вчителі показали, що інколи неможливе можливо. Тому так важливо сьогодні бізнесу підтримувати освіту. За якісною освітою наше майбутнє.

На початку повномасштабного вторгнення мережа «МрійДій» вирішила запустити соціальні напрями, пов’язані з освітою. Фундація створює проєкти, спрямовані на подолання освітніх втрат, розвиток молоді у сфері проєктного менеджменту, психоемоційну підтримку та соціалізацію учнів. За цей час понад 16 000 дітей отримати доступ до якісної освіти. Було залучено понад 700 освітян з різних куточків країни до наших програм та ініціатив.

Освіта — те, що ми маємо розвивати та оберігати. Що якісніші знання, то масштабніші мрії у наших дітей. І саме від їхніх мрій залежить, яким буде майбутнє нашої країни.

Кліматичні зміни

Згідно з дослідженням Diloitte, 63% опитаних зумерів намагаються мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище. [1] При цьому відсоток українських зумерів, які поводяться дружньо до довкілля, менший і становить 53%. Лише 13% зумерів та 6% міленіалів вірять у те, що великі компанії роблять щось для боротьби зі зміною клімату. Це свідчить про те, що великому українському бізнесу варто робити більше, щоб популяризувати теми захисту довкілля та зниження жаги до надмірного споживання серед українців. А малому бізнесу є кого залучати до своїх послуг.

Соціальний імпакт у компаніях. Як знайти свою нішу та створювати проекти із сенсом?

Покращення умов перебування тварин на фермах

Поки що дещо незвична тема для нас, але актуальна у світі. Документальні фільми про жорстоке поводження з тваринами на фермах перетворюють споживачів на більш відповідальних та свідомих. В Європі на пакованні яєць можна знайти інформацію про те, в яких саме умовах тримали курей, які знесли ці яйця. В інтернеті вже існують жарти про те, що сучасний рівень багатства зводиться до того, чи можеш ти собі дозволити купувати яйця, які знесла курка, якій завдали мінімальних страждань протягом її життя. Тож бізнес, який спрямує свою увагу на захист тварин від страждань, може також змінити планету на краще.

Українська ідентичність

Ціла низка бізнесів розквітає, коли нашу ідентичність хочуть стерти з лиця землі. Наразі для нас це один з найактуальніших болів і як протидія ворогу, ми намагаємося підтримати своє — те, що має зв’язок з нашими предками. Вишиванки та книги українських класиків, патріотична символіка та українські страви, курси історії України та сучасні фільми наших режисерів — все це користується популярністю споживачів.

Збереження історичних будівель в Україні, боротьба за рівні права, підтримка незахищених верств населення, сортування сміття, зменшення споживання ресурсів — цей список можна доповнювати безкінечно, але як обрати з нього дійсно актуальне?

Як знайти свою нішу?

  1. Усвідомте свої цінності. Для того щоб почати скеровувати бізнес у соціально корисний бік, варто почати з себе та розуміння своїх цінностей. Вони мають резонувати з тим, що транслює бізнес.
  2. Відчуйте проблеми, які є в нашому суспільстві та у світі. Ми можемо не бачити великих звалищ сміття та морських мешканців, які заплутуються в пластику, але це не значить, що цих проблем не існує. Підприємець має розширювати свій світогляд. Якби шеф-кухар Даніель Хамм не виходив з стін своїх кухні, можливо, він би ніколи не зрозумів, яким чином до нього потрапляє м’ясо та риба, яку він готує. Але він відчув як біль живих істот, що потрапляють до нього під ніж, так і мільйонів споживачів, які відмовились від тваринної їжі. Хороший бізнесмен — це емпат, тож відкривайте для себе не лише позитивні сторони цього життя, але й проблеми, які нависають над нашим існуванням.
  3. Будьте уважним до свого споживача та виховуйте його. Усвідомивши власні цінності та проблеми суспільства, вам варто пояснити їх своєму споживачу та розширити його межі сприйняття. Запропонуйте альтернативну, яка має соціальний імпакт та поясніть, чому вона важливіша. Створюйте інформаційні бюлетені, лекції, петиції та станьте лобістом позитивних змін в своїй ніші.
  4. Об’єднуйтесь з однодумцями. Створивши соціально-відповідальний бізнес, знайдіть своїх колег зі схожими цінностями. Таким чином, ви зможете об’єднуватись і генерувати ще більше корисних ідей – створити фестиваль або журнал, сходити в гості до блогера на ефір, щоб привернути більше уваги до проблем, які ви відстоюєте.

Суспільство розвивається, і сьогоднішні споживачі стають більш усвідомленими щодо себе, інших та світу, на них уже щораз важче подіяти яскравою рекламою з привабливою картинкою. Потрібно дещо більше. Тож щире намагання змінити світ на краще не залишиться непоміченим і завжди буде підтриманим свідомими клієнтами.

[1] https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ua/Documents/human-capital/deloitte-ukraine-2022-genz-millennial-survey.pdf