У сучасному кінематографі є чимало фільмів, які змінюють відчуття історії. «Список Шиндлера» Стівена Спілберга — один із тих, після яких важко дивитися на світ, як раніше. Понад 20 років тому режисер створив справжній кінематографічний монумент, після якого довго не хочеться нічого говорити. У ньому немає пафосу і прикрас, лише чорно-білий світ, у якому людяність і жорстокість існують поруч. Спілберг зізнавався, що довго не наважувався братися за цю тему.

«Це фільм про Голокост. І я повинен був зробити його чесно», — казав він.

Книга пам’яті

До фільму був «Ковчег Шиндлера», написаний австралійським письменником Томасом Кініллі у 1982 році. Історія написання книги сама по собі гідна роману. Одного разу автор випадково зайшов у крамницю шкіряних виробів у Беверлі-Гіллз. Власником виявився Полдек Пфефферберґ, колишній в’язень концтабору, врятований Оскаром Шиндлером. Саме він роками шукав письменника, який розповів би світові історію їхнього рятівника.

Кініллі створив твір, заснований на реальних свідченнях тих, хто вижив. Його Шиндлер — не безгрішний герой, а людина, яка проходить через внутрішнє прозріння. Авантюрист, бізнесмен, член партії нацистів стає тим, хто здатен ризикувати всім заради інших. Ця моральна трансформація і стала серцем книги.

«Людина, яка рятує одне життя, рятує цілий світ», — сказано у Талмуді. І ці слова проходять крізь усю історію.

Від книги до фільму

Стівен Спілберг довго відкладав «Список Шиндлера». Сценарій пропонували Мартіну Скорсезе, Роману Поланські (який, переживши варшавське гетто, відмовився, сказавши: «Для мене це занадто близько») і навіть Сідні Поллаку. Та зрештою Спілберг зрозумів: саме він має розповісти цю історію не як режисер блокбастерів, а як людина, яка хоче залишити свідчення.

Зйомки проходили у Кракові поруч із місцями реальних подій. Режисер відмовився від кольору і створив відчуття документальної присутності. Єдиний спалах — це червоне пальто маленької дівчинки, що стало символом невинності посеред безумства.

«Ми знімали не фільм, а реквієм», — згадував оператор Януш Камінський, який отримав «Оскар» за свою роботу. І це кіно насправді звучить як молитва, вимовлена пошепки.

Історія головного героя

Оскар Шиндлер був і залишається постаттю парадоксальною. Підприємець мав талант домовлятися з усіма. У 1939 році відкрив у Кракові фабрику емальованого посуду й почав наймати євреїв. Спочатку з вигоди, а потім з метою порятунку. Його фабрика поступово стала притулком. Протягом кількох років він урятував понад тисячу сто людей.

Після війни життя Шиндлера склалося непросто. Разом із дружиною Емілією він емігрував до Аргентини, де намагався розпочати фермерську справу. Бізнес збанкрутував, шлюб розпався, і в 1958 році він повернувся до Німеччини — самотній і без грошей. Його утримували ті самі «шиндлер’юден», які вважали його своїм рятівником. Після смерті був похований у Єрусалимі, єдиний колишній член нацистської партії, удостоєний такого місця.

Один із найвидатніших фільмів

«Список Шиндлера» отримав сім премій «Оскар», серед них — за найкращий фільм і режисуру. Але його історія на цьому не скінчилася. Спілберг заснував Фундацію Шоа, щоб зберегти свідчення тих, хто пережив Голокост. Сьогодні її архів налічує понад 55 тисяч інтерв’ю — живих голосів, що продовжують говорити за тих, кого вже немає.

Фільм увійшов до навчальних програм по всьому світу. У 2004 році його показали у Польщі, серед глядачів були врятовані Шиндлером люди.

Кілька фактів

1. Прем’єра фільму відбулася 30 листопада 1993 року у Вашингтоні в Музеї Голокосту США.
2. Зйомки проходили у Польщі, у Кракові, поблизу колишнього гетто та місця розташування фабрики Шиндлера.
3. Стівен Спілберг знімав картину у чорно-білому форматі, щоб створити ефект документальної реальності.
4. Роль Оскара Шиндлера виконав Ліам Нісон; Іцхака Стерна — Бен Кінґслі; коменданта концтабору Амона Гета — Рейф Файнс.
5. Фільм отримав 7 премій «Оскар», зокрема за найкращий фільм, режисуру, сценарій, операторську роботу та музику Джона Вільямса.
6. Музика з фільму, зіграна скрипалем Іцхаком Перлманом, стала однією з найвідоміших у кінематографі.

1. На зйомках не використовували декорацій концтабору Аушвіц, а лише його зовнішні види, із поваги до пам’яті жертв.
2. Більшість акторів і знімальної групи були євреями або вихідцями з Польщі, для яких цей проєкт став особистою місією.
3. Фільм триває 195 хвилин і входить до переліку найдовших і найвпливовіших стрічок ХХ століття.
4. У 2004 році «Список Шиндлера» внесли до Національного реєстру фільмів США як культурну спадщину, що має історичне значення.
5. Фільм став найдорожчим серед чорно-білих стрічок при бюджеті 22 мільйони і зібрав понад 320 мільйонів доларів у прокаті. Жоден долар прибутку Спілберг не залишив собі, передавши кошти Фундації Шоа.
6. Американський інститут кіно визнав «Список Шиндлера» найкращим фільмом про Голокост і одним із десяти найважливіших фільмів усіх часів.