Оксана Хромова“Стрічка часу” — документальний повнометражний фільм Катерини Горностай. Картина української режисерки змагатиметься за головний приз уперше за останні 28 років. Минулого разу це була стрічка Кіри Муратової “Три сестри” у 1997-му. Берлінський міжнародний кінофестиваль триватиме з 13 по 23 лютого.
“Стрічка часу” розповідає про українські школи за часів повномасштабної війни у різних містах України. Це Харків та Запоріжжя, Київ, Чернігів та Черкаси, Одеса, Миколаїв, Буча й Бородянка. Документальний фільм присвячений вчителям та учням, які під час військових дій продовжують навчати й навчатися, зокрема на деокупованих та прифронтових територіях. Він відображає вплив війни на повсякденне життя українців в умовах постійної небезпеки.
“Ми акцентували свою увагу на буденності та простих шкільних досвідах, як-от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників. Усе це, звісно ж, містить контекст війни тепер: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі йдуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмута. Війна увійшла в цю буденність дуже глибоко, але нам нічого не лишається, окрім як продовжувати жити і навчатись. І навіть шукати щоденну радість”, — розповіла Катерина Горностай.
Фільм “Стрічка часу” був створений за ідеєю громадської спілки “Освіторія”, яка також виступила виконавчим продюсером проєкту. Картину зняли на приватні кошти без залучення державного фінансування. Мета фільму — не лише розповісти про нелегкі освітні процеси в Україні, а ще й допомогти зі збором коштів для відновлення зруйнованих шкіл.
Це вже другий повнометражний фільм Катерини Горностай на Берлінському кінофестивалі. У 2021 році її картина «Стоп-Земля» отримала «Кришталевого ведмедя» Юнацького журі програми Generation 14+.