Тіла на вулицях та зруйновані будинки: як зараз виглядають звільнені Ірпінь, Буча та Гостомель

03.04.2022

Ірпінь, Буча, Гостомель та вся Київська область — звільнені від загарбника. Однак громадянам варто утриматися від заїзду у звільнені населені пункти, поки не завершиться розмінування. Вже відомі випадки підриву на мінах.

Для розмінування звільнених від окупантів населених пунктів на Київщині знадобиться щонайменше 10 днів, тож щоб оцінити обсяг робіт, там ввели комендантську годину з 2 квітня до 6:00 5 квітня. Зараз офіційні структури та військові журналісти публікують моторошні кадри зі спустошених пунктів, та кількість загиблих серед цивільного населення та військових. У матеріалі WoMo — дані станом на 3 квітня. 

Буча

У братських могилах Бучі вже поховали 280 людей. Після звільнення місто зараз сильно зруйноване, а його вулиці вкриті тілами мертвих людей, серед них — жінки та діти. На багатьох тілах були пов’язки, якими люди показували окупантам, що не мають зброї. Міський голова Анатолій Федорук каже, що всі ці люди були розстріляні — їм стріляли в потилицю. Також багатьох людей убили, коли вони намагалися втекти з міста через річку Бучу, щоб опинитися на підконтрольній Києву території.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що влаштована російськими військовими «різанина в Бучі була навмисною», і закликав до негайних нових санкцій проти Москви.


Як пише Суспільне, окупанти вдягали на мешканців білі пов’язки, переховуючись за цивільними — щоб українські захисники плутали їх з росіянами. Адже білими пов’язками росіяни визначають своїх військових.

Забирати загиблих планують через 3-4 дні, коли військова адміністрація дозволить це робити після розмінування. Скільки загалом загинуло жителів Бучі, Федорук поки не знає.

Після місяця окупації та активних боїв у Бучі залишилось щонайменше 3 тисячі людей. Сьогодні вони приходять у центр міста, щоб отримати гуманітарну допомогу. Більшість людей не виходили зі своїх підвалів майже місяць. Через постійні обстріли люди готували собі поїсти на вулиці, розпалюючи вогонь. Робили це біля будинків, щоб у разі чергової атаки можна було сховатися. Жителі розповідають, що окрім обстрілів та вбивств цивільних, російські окупанти не забували ще грабувати та розтрощувати будинки та квартири.

У Генштабі кажуть, що під час відходу з Бучі окупанти замінували цивільні споруди, об’єкти інфраструктури та ділянки місцевості у межах міста. Зокрема, окупанти замінували територію кондитерської фабрики «Деліція», а печиво отруїли.

Міністерство оборони повідомляє, що біля траси за 20 кілометрів від Києва знайшли голі тіла 4-5 жінок, які окупанти намагалися спалити просто на узбіччі дороги.

Ірпінь

Місто звільнили 28 березня. Унаслідок обстрілів російських окупантів тут зруйновано 50%  міста. У місті почали розчищати дороги. Комунальні служби проводять інвентаризацію майна і з 4 квітня працюватимуть над відновленням комунікацій. Роблять все дуже обережно, адже процес огляду і розмінування території міста ще не завершився.


За даними міського голови Ірпеня Олександра Маркушина, загинуло близько 200 людей — кількість жертв уточнюється. Він підтвердив, що ворожі війська насильно утримували людей в Ірпені у підвалах, змушували роздягнутись і тримали там багато днів. Він додав, що у них є «деякі факти про знущання з жінок.

«Люди, які росіянам не подобалися – їх просто розстрілювали. Я розкажу, може комусь не сподобається, але це правда. Танками вони наших українців, які були вбиті, роздавлювали, просто закатували в асфальт. На це було страшно дивитися…», — сказав Маркушин.

Нечисленні місцеві жителі, які залишилися в місті, були змушені переїхати з будинків в бомбосховища через інтенсивні обстріли, куди також знесли все, що було в будинках.

«Після кількох днів інтенсивних обстрілів в Ірпені панує страхітлива тиша, тишу порушують лише рідкісні постріли вдалині. Схоже на місто-привид», — зазначають журналісти.

Гостомель

Це селище не поступається попереднім містам. На жаль. Близько 70 місцевих жителів лише напередодні, вперше за понад місяць, змогли вільно, а не під прицілами автоматів, вийти з підвалів та укриттів. Щойно народжені й трохи старші діти, літні й молоді жінки, з десяток чоловіків, переважно старшого віку — вони всі понад місяць виживали у підвалі, під прицілами ворожих автоматів. Кажуть, евакуюватися не було жодного шансу.

На міській дорозі замість жвавого потоку машин стирчать російські реактивні ракети. Автівки там теж є: розчавлені гусеницями танків окупантів. Ще частину транспорту окупанти розстріляли з кулеметів та гармат.

За понад місяць окупації російські окупанти забрали з підвалу чотирьох чоловіків переважно старшого віку. Обирали навмання. Відтоді про їхню долю сусідам нічого не відомо.