Топ-10 книг українських видавництв, що вийшли під час війни

25.05.2022

Із початком війни українські видавництва поставили випуск книжок на паузи, проте зараз уже повертаються до роботи. За даними «Читомо» 39% видавництв продовжують працювати, а 51% відновили роботу частково, онлайн або офлайн, й вже починають друкувати новинки. Ми зібрали 10 книжок, які вже вийшли та можна придбати. 

«Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття. Графічна версія»

Цю книгу випустили українською завдяки співпраці видавництв «Човен» та «Видавництво». Перша партія вже розлетілася Україною. Текстова версія цієї книжки уже виходила українською у 2018 році в перекладі Олесі Камишникової у видавництві «Медуза» і зараз є бібліографічною рідкістю. Для графічного видання Олеся допрацювала свій переклад, оскільки важливо було зберегти афористичність українського викладу.

Ця книга — екскурс у двадцяте століття, найтемніші моменти якого ілюструють уроки протистояння сучасному авторитаризму у доступній формі. Американський історик та автор книги Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси, створюючи інтелектуальний посібник для широкого кола читачів.

«Країна жіночого роду» 

Видавництво Vivat презентувало дві нові книги. Перша — від Вахтанга Кіпіані, в якій зібрані 26 історій про 26 визначних жінок України 20-ого століття: інтерв’ю, свідчення, архівні документи й довідки. Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, учительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, військовички, культурні діячки. Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.

Зокрема у цій книжці унікальне інтерв’ю Квітки Цісик, і розмова з дослідницею жіночого руху Мартою Богачевською-Хом’як, і статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку — «Христю», письменницю Олену Телігу, а також про Лесю-українку, маму Георгія Гонгадзе.

«Злам: кризи політичних режимів» 

Друга книга від Vivat автора Олексія Мустафіна. Людство завжди прагне змін. Кращого майбутнього. Заможнішого і щасливішого життя. Чи завжди зміни були на краще? Чому такими різними виявлялися результати? І чи не зависока ціна? У своїй книзі автор розповідає про тисячолітній досвід різних держав і народів, про їхні помилки і здобутки, про те, чому може навчити світова історія сучасних українців.

«Шале пам’яті»

«Шале пам’яті» — це мемуари історика Тоні Джадт, які він створив, коли Джадт уже був паралізований і фізично не міг писати. Джадт згадує одержимість свого батька автомобілями та їхні родинні «сітроени», що у 1960-х були своєрідним символом приналежності до єврейства.

Кожен есей вносить найменші подробиці особистого досвіду в більші рамки історії. Автор веде читача з повоєнного Лондона свого дитинства через Париж, Прагу й потрапляє до Нью-Йорка, де він і знайшов свій дім. У книзі поєднується все — від захоплення автоперегонами до радикальної політики і, нарешті, нищівної хвороби, яка, власне, і забрала його життя.

«Поклик племені»

Це інтелектуальна автобіографія Нобелівського лауреата з літератури Маріо Варґас Льйоса. Автор аналізує свою ідеологічну еволюцію й фундаментальні праці видатних науковців.

Звільнити суспільство від «поклику племені» на думку автора можуть ліберальна та демократична культура. Тому есеї своєї книжки Льйоса присвятив тим, чиї ідеї колись привели його до лібералізму: Адаму Сміту, Хосе Ортеґа-і-Ґассету, Фрідріху фон Гаєку, Карлу Попперу, Ісаї Берліну, Реймону Арону та Жан-Франсуа Ревелю. Автор у книзі вкотре переконує, що свобода є найвищою цінністю.

«Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»

Чи може травма залишитися в минулому разом із завершенням війни? Чи може вона не впливати на поведінку, свідомість, культуру суспільства поза межами фронту? Відповіді на ці та багато інших запитань знайде для себе читач цієї книги.

Дослідження має два розділи: перший розглядає дискурс війни в сучасній українській літературі, другий – у творах балканських письменників. Авторка Оксана Пухонська розкриває сучасну літературну візію російсько-української війни на Донбасі: з погляду її учасників, жертв, волонтерів, тих, хто на фронтових дорогах утрачає близьких і рідних. Як ретро- і перспектива щодо української реальності постає художньо-словесна інтерпретація травматичного досвіду хорватських, боснійських, словенських письменників, які вже з певної часової відстані вчаться говорити про війну.

«Спартанська дівчинка»

Це книжка про те, як люди любляться і страждають. В оповіданнях Лелі Покотиполе розповідається про божевільну жінку, в якій увижаються глибоко символічні коні; дівчинка, яка шукала себе, а найшла чоловіка із татуюваннями, хату з привидом і повні хащі магічного реалізму. Так само тут є дівчинка, яка хотіла воювати, а натомість переспала з побратимом, вляпалась у трагічну любов і наблювала командиру на берці. А розбавлена книжка акварельними ілюстраціями — і це ще навіть не десята частина того, що твориться в книзі.

Жінкам у цих історіях дуже боляче, але вони все одно гордо тримають свої любові при тілах, як переляканих лисенят, — аж поки ті їх не розтерзають або не зазимують у їхніх пазухах.

«Суворі чоловіки»

Дебютний роман Елізабет Ґілберт, авторки світових бестселерів «Їсти, молитися, кохати», «Природа всіх речей» і «Місто дівчат». Книжка про жителів двох маленьких островів, між якими кілька поколінь триває ворожнеча за право ловити омарів у спільних водах. Вісімнадцятирічна Рут закохується у хлопця з ворожого острова, але сподіватися на примирення двох спільнот — марна справа.

«1937»

«1937» — результат трирічної розслідувальницької роботи Максима Савчука, журналіста телевізійної програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода).

«1937» — це книга про пошук, про несподівані й часом шокуючі знахідки, про годинні чатування на броньований мерседес із номером «1937», про відповіді Віктора Медведчука на прямі незручні запитання. А ще це книжка про розслідувальницьку журналістську кухню, про спостережливість, терплячість і наполегливість. І про те, що якщо в темній кімнаті таки ховається чорна кішка, то її можна знайти. Навіть більше — її потрібно знайти.

«Щоденник мрійника»

Іван Маслюк з Львівщини, якому діагноз ДЦП не завадив здійснити свою мрію – подолати 5000 км від Львова до Лісабона на спеціальному велосипеді, написав книжку про свої пригоди. Наразі вона доступна в електронному форматі.

Новини партнерів