ТОП-3 книг про емоційний інтелект, які допоможуть краще зрозуміти себе та інших

Маріанна Коніна, Chief Engagement Officer компанії TECHIIA

Люди, які керують або безпосередньо працюють у комунікаційних командах, мають добре розумітися на емоціях, вміти з ними взаємодіяти та відчувати, розуміти та емпатувати своїм візаві. Щоб якомога екологічніше вибудовувати відносини з усіма групами людей, я намагаюся моніторити світовий ринок освіти на предмет нових напрацювань та порад.

Щоб скласти враження та не витрачати даремно час, спершу читаю початок, потім кінець (художньої літератури не стосується), якщо сподобалося, читаю решту.

Книги, які я наведу нижче, прочитані від першої до останньої сторінки, деякі — кілька разів. Вони стануть у нагоді комунікаційникам і просто зацікавленим розкласти по поличках власні відчуття, фрагментарні знання, інтуїтивне розуміння емоційних процесів. 

Пол Екман «Психологія емоцій»

Мені давно подобається автор та його роботи, зокрема «Lie to me». Щойно побачила свіжу на момент покупки книгу — рішення про купівлю було прийняте автоматично.

Екман розглядає людину як цілісну систему, не виділяючи емоції як щось окреме, не говорить про керування ними. Ми ж не можемо вишикувати відчуття як солдатів у шеренгу, взяти ті, які нам хочеться, і відмовитися від тих, які здаються непотрібними. Автор не ділить емоції на добрі та погані. Усі емоції мають право на існування та проявлення. Він дає психологічні механізми виклику емоційних реакцій, розглядає тригери, їхнє посилення та послаблення, розглядає досвід реагування на життєво важливі ситуації з позиції конкретного індивіда та історичної пам’яті предків. 

Якщо б я мала виділити щось одне, то це було б розуміння, що конфлікт можна вирішити без компромісу і навіть без конфліктного напруження. Треба пам’ятати, що люди знаходяться на різних рівнях психологічного розвитку, відповідно, мають кожен свій темперамент та манеру проживати емоції. Чим краще ти сам розумієш та артикулюєш свої почуття, тим скоріше зможеш зрозуміти переживання іншої людини. А там і до керування емоціями інших недалеко. 

Деніел Гоулман «Емоційне лідерство» 

Я скептично ставлюся до можливості сформувати та розвинути лідерські якості, якщо їх немає у, так би мовити, базовій комплектації. Ця книжка про те, що зміни можливі. 

Модель емоційного лідерства одна з небагатьох спирається на неврологічні дослідження. Вони дають можливість зрозуміти, чому поведінка лідерів справляє відчутний вплив на підлеглих, які саме риси надихають, апелюють до мотивації та вірності своїй справі. Серед інших виділю здатність створити безпечне ресурсне середовище для колег. Особисто я не в кожному колективі можу бути лідером. У командах, де переважна більшість є емоційно нестабільними, мені складно. 

Автор вчить нас бути збалансованими, у достатній мірі критикувати та підтримувати. Окрім іншого, дає достатньо інформації, щоб ідентифікувати свій власний тип лідерства (резонансний чи дисонансний) та його більш дрібні варіації. Читач знайомиться з собою та з навколишнім світом на більш глибокому рівні. Це дає можливість зрозуміти «дивацтва» та навчитися з ними взаємодіяти. 

Цю книжку варто прочитати не тільки задля кращого розуміння себе та інших, але й для того, щоб точно знати: людина може змінюватися, кожен емоційний тип може еволюціонувати. Гоулман спонукає приймати себе та навколишній світ і закріпити набуті лідерські якості. 

Роберт Чалдіні «Психологія впливу» 

Це книжка про міжлюдські комунікації набагато більше, ніж про професійні. Автор розглядає методи отримання згоди. Можу виділити принцип взаємного обміну та авторитету. 

Перш ніж написати чи подзвонити комусь із пропозицією, варто зрозуміти, навіщо ми це робимо і навіщо наш оффер тій стороні. Які в них інтереси, для чого це їм, чим їх можна переконати. Я вже встигла застосувати поради на переговорах. Як результат — win-win домовленість на зручних умовах. Але система може давати збій, коли одна зі сторін відмовляється бути гнучкою та чути співрозмовника. 

При тому, що книжка розглядає кейси, які змушують людей говорити «так» навіть там, де вони самі цього не очікували, і роз’яснює методики переконання, вона вчить говорити «ні». На пострадянському просторі прийнято вважати, що ближньому треба віддати останню сорочку, турбуватися про емоційний стан іншої людини. Це, на мій погляд, хибний шлях — шлях відмови від своїх інтересів. У західному світі прийнято пропонувати щось релевантне натомість. 

Ще одним фактором впливу є авторитетність. Вона має три складові: титули, одяг, атрибути. Чалдині наводить приклад: щойно співрозмовник дізнається про наукові чи інші звання, змінюється його манера спілкування. Або як клас автомобіля впливає на сприйняття його водія іншими учасниками руху. 

Окремо виділю фрагмент про одяг. Він — частина образу, який транслює необхідний меседж. Коли ми йдемо на прийом у міністерство, не варто брати в гардеробі кеди та рвані джинси.  

Навіть у цих трьох книжках ви знайдете набагато більше, ніж я виділила. Наприклад, про схильність людей виконувати те, що написали, а не те, про що домовилися усно, про показне високомірство, якого треба уникати, та вишукану простоту, яка відкриває двері та серця. 

Не можу похизуватися високими темпами читання, я скоріше адепт аудіоформатів: читаю переважно в потягах, а слухаю щоразу виходячи на вулицю. Обирайте зручний варіант, вивчайте нове, діліться зі мною власними знахідками тут або в особистих повідомленнях на Facebook