Торгівля людьми: як не стати її жертвами під час війни в Україні та за кордоном

Війна змусила 8 мільйонів наших співвітчизників шукати прихистку в безпечніших регіонах України та за кордоном. У скрутній ситуації розгубленістю і незнанням можуть скористатися торговці людьми. Як їх розпізнати та куди звернутися по допомогу, якщо це лихо сталося з вами чи вашими близькими? І чому майже 50% постраждалих від цього злочину навіть не усвідомлюють, що є жертвами?

Торгівля людьми визнана ООН сучасною формою рабства

За інформацією Офісу генерального прокурора України, за дев’ять місяців цього року зареєстрували 104 кримінальні правопорушення за статтею «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини». Статистика потерпілих виявила, що понад 40% постраждалими є жінки, понад 30% — чоловіки. Щодо неповнолітніх дані такі: 16% — дівчатка і 6% —хлопчики.

Стаття 149 ККУ передбачає тлумачення терміна «торгівля людьми», який має різні види: примусова праця, сексуальна експлуатація, залучення до порноіндустрії дітей та жінок, примусовий шлюб, примусова вагітність, вилучення органів, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах.

Уразливими категоріями осіб, яких зараховують до групи ризику потрапляння до торговців людьми, є: незаміжні жінки, самотні матері, молодь, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей; внутрішньо переміщені особи; іноземні громадяни — трудові мігранти; особи, які зазнали насильства, зокрема сексуального; малозабезпечені; звільнені з місць позбавлення волі; особи з проблемами психічного здоров’я, алко- та наркозалежні.

Закордонні ризики: від волонтерів до орендодавців житла

Через військову агресію, втрату роботи та навіть житла мільйони українців змушені були виїхати за кордон. У більшості випадків намагання втекти від війни до іншої країни — це спонтанна емоційна реакція. Людина хаотично збирає речі і хапається за будь-яке місце по інший бік українського кордону, аби почуватися  у відносній безпеці. У цьому психологічному стані і є велика проблема, бо він підвищує ризик стати жертвою торгівлі людьми.

Коло злочинців під час війни значно розширилося. До вербувальників, якими у 80% виступають близькі та рідні люди, зараз торгівлею людьми можуть займатися перевізники, які вивозять людей з України через кордон. Є питання і до доброчесності волонтерів. Шокувальний випадок зафіксували на території Румунії. Жінка з Ірпеня відправила 22-річну доньку та неповнолітнього сина, домовившись із волонтерами, які їм допоможуть дістатися Нідерландів. Вже на румунській території до них приїхали місцеві нібито волонтери та пообіцяли допомогти переїхати територію їхньої країни. Потім почали запитувати у дівчини, скільки їй років, яка у них з братом вага, паспортні дані. І навіть вже спробували на АЗС замір об’ємів зробити. Українці зрозуміли, що їх везуть не до Нідерландів, а у сексуальне рабство. На заправці їм вдалося викликати поліцію і таким чином врятуватися. Поліція передала українців соціальним працівникам, які посадили українців на автобус до Амстердама. А ті «волонтери» зникли.

У березні польське відділення організації «Ла Страда» опікувалося 17-річною мешканкою Чернігівщини, у якої мати загинула під час бомбардування, а батько опинився на окупованій території. Коли дівчина почула про евакуацію, взяла мінімум речей, доїхала спочатку до Києва, потім до Львова. Далі дівчина планувала їхати до Польщі до друга з його мамою. Нібито інформація була обнадійливою, але з’ясувалося, що з хлопцем вона спілкувалася лише інтернетом. Коли дівчину привезли, фахівці «Ла Страда» у Польщі провели зустріч із родиною та юридично оформили перебування у цій родині.

Окрема тема — безпека дітей за кордоном. Дорослі мають розуміти: доля багатьох неповнолітніх, які покинули територію України, є невідомою, оскільки вони перетинали кордон без супроводу батьків. За даними державного порталу «Діти війни», станом на 6 грудня 2022 року 331 дитина є зниклою. З 13 028 депортованих лише 7998 знайдені.

Якщо батьки відряджають до іншої країни своїх дітей, наприклад, у віці 16 років, вважаючи їх дорослими, то це не так. Діти не здатні самі себе захистити фізично, відстояти свої документи, вони не можуть зателефонувати на гарячу лінію.

Зберігається ризик втратити дитину і через туристичні агентства, які пропонують дітям виїхати, наприклад, до Італії. Батькам за цією програмою пропонували відпустити підлітків у травні на літні канікули. Обіцяли триразове харчування, проживання у готелях на узбережжі безкоштовно. Лише батьки однієї дитини поцікавилися у фахівців безпекою цього відпочинку. Добре, що це були сумлінні благодійники, але у кількох інших випадках працювали фірми-двійники, які скористалися бездоганною репутацією інших.

Окупанти вивезли 3 мільйони людей до РФ

Тема торгівлі людьми під час війни не є для України новою, бо вперше вона стала кричущою у 2014 року. Але тоді під час окупації Криму та Донбасу рятувалися 2,5 мільйона людей. Вже 9 місяців минуло від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. За даними Офісу омбудсмана України, за цей час понад 3 мільйони українців були вивезені на територію РФ з окупованих територій сходу та півдня України. Ще мільйони людей залишаються в окупації та наражаються на експлуатацію та торгівлю людьми.

«Особа вважається постраждалою від торгівлі людьми, якщо у неї на блокпостах забрали документи, якщо людину примушували роздягатися для перевірки татуювань, якщо примушували рити окопи, розвантажувати техніку, боєприпаси, а саме так і робили російські окупанти щодо цивільного населення. Це може вважатися і як ідентифікація за сексуальним насильством. Це також є одним із чинників використання у збройному конфлікті і як наслідок до використання у торгівлі людьми», — пояснила Олена Вихор.

В Україні більше поширена трудова експлуатація

У 2022 році, за поданнями ОДА та РДА, жертвами внутрішньої торгівлі людьми українців визнали у 16 випадках, у 11 — злочин мав транскордонний характер. Тобто на батьківщині під час переселення співвітчизники також наражаються на небезпеку, якщо виявляють необачність.

Що має насторожити за пошуку роботи у новому регіоні: якщо немає інформації щодо деталей роботи, немає вимог щодо досвіду; безкоштовне проживання та харчування без зазначення адреси; нечіткі умови оплати або заробітна плата набагато вища, ніж це потенційно можливо; намагання забрати документи; має місце шантаж.

В Україні люди не завжди навіть розуміють, що з ними стався саме злочин торгівлі людьми, і не звертаються до органів, які можуть їх захистити. А це необхідно зробити в першу чергу, наголошують фахівці.

 «Людина повинна повідомити у поліцію про факт кримінального правопорушення, який торговці вчинили щодо неї. Кримінальна кара за цей злочин передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України. За цим фактом відкривають кримінальне провадження, визнають людину потерпілою, правоохоронці проводять розслідування», — повідомляє Олена Кальбус, координаторка програми протидії торгівлі людьми ГО «Центр «Жіночі перспективи».

Щоб кваліфікувати торгівлю людьми, злочин має містити три елементи: дія (вербування, переміщення, переховування, передання та одержання людини), способи (погрози, застосування сили, викрадення, шахрайство, обман, зловживання владою та інші форми примусу) та мета (експлуатація).

Крім поліції потрібно також звернутися до місцевих державних адміністрацій та Національної соціальної сервісної служби України із заявою про визнання людини жертвою торгівлі людьми. Відповідно до опитувального листалюдина повинна надати якомога більше підтверджувальної  інформації. Це може бути виписка з лікарні про те, що особа потребує медичного лікування, обстеження. Таким чином, члени комісії, які будуть встановлювати статус, побачать, що травми були отримані саме під час перебування у полоні. Можливо, це буде довідка від СБУ, що людину обміняли, довідка з поліції про факт відкриття кримінального провадження, листування у соцмережах, аудіозаписи, фото, відео.

Після подання заяви впродовж 30 днів місцева влада ухвалює рішення, надавати людині цей статус чи ні. Однак вже до цього особа може отримувати медичну, психологічну і юридичну допомогу та перебувати у спеціальному закладі, де надають допомогу постраждалим.

Статус жертви торгівлі людьми надають на два роки. Якщо потрібна реабілітація, строк перебування у відповідному спецзакладі продовжують до 3 місяців.

Дуже важливою є фінансова підтримка жертв торгівлі людьми: постраждалі можуть отримати одноразову матеріальну допомогу у розмірі трьох прожиткових мінімумів. Зараз це понад 7,5 тис. грн. Також їм допомагають працевлаштуватися або отримати іншу професійну освіту.

Торгівля людьми посідає третє місце за прибутковістю після продажу зброї та наркотиків. І злочинний світ втрачати такі надходження не збирається. Тим паче під час війни. Тож незалежно від того, якою є політика країни проти цього виду злочину, ведення війни та початок масштабного вимушеного переселення громадян може звести нанівець всі зусилля, якщо кожен не виявить обачність.

Якщо ви все ж таки шукаєте можливість відправитися з дитиною за кордон самостійно, то скористайтеся доволі численними консультаціями щодо програм виїзду. За кордоном переважно жінки та діти потерпають від сексуального рабства. Цей показник становить 79% від усіх злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми. Тож фахівці склали власні правила безпеки.

5 правил безпеки, яких слід дотримуватися у різних ситуаціях

Документи

Перед виїздом обов’язково варто зробити друковані та онлайн-копії  закордонного та українського паспортів, свідоцтва про народження та паспорт дитини та залишити вдома ці примірники. Також фахівці рекомендують надати людям в Україні, яким ви довіряєте, пакет документів про організацію, яка буде вами опікуватися за кордоном, назву міста, куди вас везуть.

Під час трансферу документи мають бути завжди з вами. Єдиний випадок — під час перетину кордону передати паспорт прикордоннику, який поставить відмітку. Приїхавши до іншої країни, навіть якщо вам кажуть: «Ми візьмемо документи оформити», не може бути такого, що вас оформлюють без вас. Процедура передбачає звірку і відбитків пальців, і уточнення інформації, яку стороння особа не здатна надати посадовцю про вас.

Транспорт

Знайте, куди їдете, та повідомте про кінцевий пункт поїздки рідних та друзів. У разі перетину кордону переконайтесь у наявності у перевізника дозвільних документів. Потурбуйтеся про те, щоб ваші рідні, які залишилися в Україні, знали прізвище та ім’я водія, а також сфотографований номер транспортного засобу. Не сідайте в авто до незнайомих чи підозрілих людей. Якщо ви подорожуєте, то варто робити це з групою людей.

Допомога

Приймайте допомогу лише від людей та організацій, що заслуговують на довіру. Якщо  волонтери зустрічають вас на кордоні, у них мають бути посвідчення, контакти організації, яку вони представляють, повна інформація про те, яку допомогу вам здатні надати. Волонтерські організації вивозять переселенців організовано та тільки автобусами.

Спілкування

Не віддавайте нікому мобільний телефон, планшет чи інші засоби зв’язку. Будьте обачними та обережними при спілкуванні з незнайомцями.

Зв’язок

Підтримуйте постійний зв’язок із рідними, друзями, колегами. Повідомляйте про будь-які зміни свого маршруту, місця проживання чи роботи. Домовтеся з ними про кодове слово або фразу, які повідомлять, що ви у небезпеці. Користуйтеся тільки офіційними джерелами інформації.

Існує багато способів впливу на людину, що та потім здатна вірити і довіряти навіть незнайомій людині. Слід пам’ятати, що перш за все вами будуть маніпулювати професіонали. Тому не довіряйте неперевіреним людям. Поблизу кордонів є завжди офіційні пункти прийому біженців.

Фахівці навели приклад, коли ошукати можуть і люди, які пропонують житло.

«Дівчата у Німеччині шукали безкоштовне житло. Один чоловік запропонував свою оселю, однак при цьому вимагав безкоштовно виконувати всі хатні та присадибні роботи. Оскільки у них не було ані житла, ані коштів, довелося погодитися на такі умови», — розповідає адвокатка благодійного фонду «Право на захист» Катерина Бєлєвцова.

Особлива тема перебування українців за кордоном — приватні запрошення, коли нашим співвітчизникам пропонують допомогу індивідуально. Тут ситуація фактично неконтрольована, бо люди вважають, що їдуть у безпечне місце, а потрапляють до рабства. Трафікери виявляють фантазію. Особливо небезпечними є інтернет-знайомства та пропозиції про одруження нашвидкуруч. Приїжджаючи нібито вийти заміж, українка може опинитися у високогірному борделі на Балканах. Були випадки, коли жінки нібито їхали на збір врожаїв, влаштувавши дітей у заклад з пансіоном, а потрапляли до сексуального рабства.

Фахівці радять не лінуватися та перевіряти закордонного працедавця ще в Україні: легальна організація, що пропонує офіційне працевлаштування в іншій країні, має ліцензію Міністерства економіки. У разі працевлаштування під час перебування за кордоном варто запитати ліцензію про посередництво у працевлаштуванні. Якщо вам відмовляють, змінюють умови праці в останній момент, вимагають віддати паспорт, договори здаються дивними, розмитими чи написані незрозумілою мовою, це все є тривожними сигналами.

У більшості випадків переселенці шукають роботу за кордоном на певний період. Але, не знаючи мови та законодавства тієї країни, в якій вони тимчасово перебувають, можуть натрапити на торгівців людьми, які змушуватимуть їх до примусової праці.

За першої небезпеки звертайтеся до посольства, консульств України в країні перебування. Завчасно вивчіть номери екстрених служб країни, в якій ви перебуваєте. Якщо людина перетнула кордон і стала на облік відповідних структур як особа, що під час бойових дій евакуювалася з України, вона є захищеною законом тієї країни, у якій перебуває. А отже, має право звернутися до поліції для забезпечення своїх прав та інтересів, і ніхто її за це не депортує.

Олена Вихор, керівниця відділу з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності Національної соціальної сервісної служби, розповіла про сумний досвід рідної сестри. У дорозі жінка прочитала брошуру з порадами від фахівців, подаровану Оленою. Коли працедавиця не сплатила через кілька  місяців роботи кошти та хотіла перекинути молоду жінку на інший напрям роботи, українка почала їй переповідати, куди зараз зателефонує. Почувши про поліцію, посольство, організацію «Ла Страда» у цій країні, працедавиця сплатила зарплату та відпустила працівницю.

Тетяна Марінова

 

Допомогу можна отримати за номером гарячої лінії представництва Міжнародної організації з міграції в Україні — 527, яка працює щодня з 8:00 до 20:00.

Тут вас проконсультують щодо протидії експлуатації. Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

Отримати додаткову консультацію можна за номером гарячої лінії 527 та Урядового контактного центру 15-47.

Консультаційний центр Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за номерами 0800 50 17 20 (безкоштовно у межах України) або 044 299 74 08 (для дзвінків з-за кордону). Обидва номери працюють цілодобово.