Тренди 2024 року: адаптивність та управління змінами на простих прикладах

Лідія Білас, засновниця мережі освітніх проєктів МрійДій про те, як адаптуються бізнеси та на що звернути увагу, аби управляння змінами було вам на користь

26.09.2023

Ми давно звикли, що для того, щоб відповідати різноманітним викликам, в тому числі змінам в технологіях, законах, економічних тенденціях чи появі нових конкурентів бізнес змушений постійно розвиватися та адаптуватися. Управління змінами стало необхідним процесом керівництва організаційними змінами від початку до кінця, включаючи планування цих змін, їх впровадження та консолідацію. Але на це, як правило, був час.

А зараз мова про те, як українському бізнесу, зважаючи в тому числі на війну, не проґавити момент та вчасно адаптуватись, щоб просто вижити? Часу обмаль, а навики управління змінами стали життєвоважливими вже не лише бізнесу, але й для звичайних громадян.

Компанії Cola відносно пощастило. Вона зайняла свою нішу та закріпилась на ринку, отримуючи прибуток роками. Бажання людей отримувати задоволення від простих вуглеводів залишається незмінним у всьому світі десятиріччями. Але більшість компаній продають не прості вуглеводи, тож їм пощастило менше. Їм потрібно адаптуватись до зміни уподобань клієнтів або ж зникати з ринку. Тисячі і тисячі компаній більше не існують лише через те, що їх лідери не зуміли завчасно передбачити лавину змін взагалі та споживацьких вподобань зокрема. Cola теж дуже ризикує.

Гнучкість та короткотривалі плани допомогли видавництву Vivat залишитись лідером ринку

Генеральна директорка видавництва розповіла секрет виживання свого бізнесу. Книжковий бізнес в Україні — справа важка та невдячна, адже попит на україномовні книги все ще низький, на відміну від Cola. При цьому підтримка держави мінімальна, порівнюючи, наприклад, з європейським ринком. Але видавництва продовжують виживати, навіть відкриватись та рости у складні часи війни, коли були знищені типографії та склади, коли на окупованих та прифронтових територіях  закрились книгарні, а ціни на папір зростають в геометричній прогресії. Секретом успіху директорка видавництва називає гнучкість. За її словами кожен з менеджерів має свою зону відповідальності та приймає рішення, а найстрашніша фраза звучить  — «Зробимо, як скажете».

Ця гнучкість призвела до іншого важливого рішення — літератури, яку видавництво почало видавати. Керуючись інтересом споживачів, Vivat почало видавати літературу на військову тематику. Нещодавно, до прикладу, було анонсовано вихід біографії Валерія Залужного.

Чого ми можемо навчитись? Давати достатню степінь свободи та довіряти менеджменту, відчувати та реагувати на зміну інтересів та запитів споживачів.

Адаптація до технологічних змін дозволила Netflix змінити ринок кіновиробництва

Компанія Netflix була заснована в 1997 році й починала з розсилки DVD-дисків своїм підписникам. Але лідер компанії Рід Гастінгс протягом десяти років намагався позбутись фізичних засобів передачі інформації та замінити їх та стрімінгові. Сьогодні аудиторія Netflix налічує більш ніж 109 мільйонів підписників у всьому світі. Більше того, компанія змінила правила гри на ринку кінопрокату та фільмовиробництва.

Крім того, що Netflix замінив фізичні носії та підписку на стрімінг, компанія постійно адаптується до користувачів. Netflix збирає інформацію про вподобання та оновлює як рекомендації так і увесь контент на платформі. Зростаючи, компанія перетворилась з платформи, яка показує фільми та серіали, на виробника контенту, що найбільше затребуваний користувачами.

Чого ми можемо навчитись? Постійно збирати та аналізувати інформацію про вподобання клієнтів та давати їм трохи більше їхніх очікувань. Йти в ногу з технологіями та швидко впроваджувати їх в бізнес.

Мережа освітніх проєктів MriyDiy створює умови для того, щоб тисячі дітей продовжили вірити у свою країну, свої мрії та самих себе

На початку війни педагоги з жахом усвідомлювали, яку ціну нам доведеться заплатити за зупинку освітнього процесу. Але й відновлення навчання виглядало неможливим тоді, коли на українців лише почали падати бомби, родини ховались в підвалах та укриттях, на дорогах та кордонах утворились величезні затори. Здавалось би, в цьому хаосі було неможливо почати навчати дітей математики та англійської. Але вчителі досить швидко почали адаптуватись до війни. Відновлення навчання стало не лише можливістю надавати знання. Частіше викладачі віддавали дещо більше — психологічну підтримку, розраду, надію, що старий світ не зруйновано і діти знову можуть бути разом, хоч і онлайн.

Мережа освітніх проєктів МрійДій адаптувалась до війни наступним чином:

  • Безпека. Найважливіша умова для продовження офлайн навчання була виконана швидко та якісно, школа мала надійне комфортне укриття, генератори та Старлінк.
  • Онлайн. Розуміючи, що велика кількість учнів виїхали за кордон або перебувають далеко від рідного міста, МрійДій запустила онлайн-школу. Програма онлайну опирається на підтримку ментора, який слідкує за рівнем залученості та мотивації, підтримує та надихає. Заняття проводяться в післяобідній час з розумінням того, що велика кількість дітей вдень відвідує місцеву школу закордоном.
  • Екстернат. Розуміючи потребу в швидкому русі далі, школа розробила програму екстернату, яка дозволила учням прискорити темп навчання та отримати необхідні сертифікати швидше.
  • Соціальні проєкти. MriyDiy запустила ряд соціальних проєктів, що торкнулись як школярів в Україні, так і тих, хто відчув загубленість закордоном. Понад 5 тисяч учнів змогли отримати знання та навики, відчути зв’язок з Батьківщиною та покращити емоційне самопочуття.
  • Навчання вчителів. В умовах війни вчителям теж важливо продовжувати вчитись, вірити у своїх учнів, надавати психологічну підтримку дітям та отримувати її самим.

 Чого ми можемо навчитись? Швидко реагувати на зміни та адаптувати послуги під потреби суспільства. Створювати соціальні проєкти, відчуваючи відповідальність та надаючи підтримку тим, хто опинився в складних життєвих умовах. Слідкувати за якістю послуг без скидки на важкі обставини та завжди тримати їх на висоті.

Як українці адаптувались до нової дійсності?

Нові не найкращі часи змушують адаптуватись не лише компанії, але й кожного українця. Жінки народжують дітей та змушені попри війну адаптуватись до поєднання материнства і роботи, нових соціальних ролей та бажанням бути у безпеці. Чоловіки отримують повістки та стають нашими захисниками, змушені адаптуватись до військової спеціальності і того, щоб щодня дивитись в очі смерті. Біженці опиняються в країнах, мови яких не знають, і часто змушені починати все з нуля. Що може допомогти вижити?

  • Запасні варіанти. Фрілансери радять завжди мати кількох клієнтів на той випадок, якщо один з них припинить співпрацю. Українці під час війни навчились поєднувати full-time та part-time роботу, співпрацювали з великою кількістю клієнтів, диверсифікуючи ризики, працювати за різними спеціальностями. Так доросла людина себе захищає та страхує.
  • Бути професіоналом, пам’ятати про толерантність. Клієнти будуть повертатись до майстра, який робить свою справу якісно та залишається спокійним та ввічливим, не зважаючи на стан чи настрій.
  • Мова має значення, як і політичні вподобання. Спеціалісти мають розуміти, що сьогодні легко втратити клієнта, якщо продовжити говорити мовою ворога або ділитись ідеями про те, що не все так однозначно або ж ділитись інформацією, яка була поширена як ІПСО. Варто адаптуватись до чутливості українців щодо політичних тем та делікатно говорити з тими, хто пережив розлуку або втрату.
  • Вміння якісно відпочивати. Через великий рівень стресу та тривожності психіка українців не справляється з новими випробуваннями. Важливо давати собі якісний відпочинок, наповнюватись приємним спілкуванням з родиною, друзями, книгами чи мистецтвом.
  • Вміння швидко вчитись. Деякі українці закордоном вирішили не вчити мову країни перебування, розраховуючи повернутись до України. Але багато з них так і не повернулись. Ті ж, хто почали вчити мову з першого дня перебування в Європі, вже досягнули значного рівня та змогли знайти роботу. Важливо вчитись швидко, зволікання приводить до гальмування в професійній сфері і веде до погіршення психологічного самопочуття.
  • Вміння захищати кордони. Через зростання напруги, кожне зайве посягання на власну територію може спричинити вибух. Тож варто вміти казати «ні», делікатно відмовлятись від тих пропозицій, які забирають, а не дають енергію. Для адаптації людина має бути сильною, а, отже, потрібно дбати про себе.
  • Вміння мріяти. Війна не лише калічить тіла, не лише забирає життя і руйнує будинки. Вона нівечить наші мрії та залишає безнадію. Це одне з завдань нашого ворога — знищити нас і нашу здатність мріяти. Директор компанії Netflix Рід Гастінгс зазнавав одну невдачу за іншою, але його вміння мріяти змушувало його боротись. Цей шлях проходив і Джефф Безос, і Стів Джобс, і безліч інших успішних людей. Вони вміли мріяти і їх мрії були настільки масштабними, що давали сили та енергію на їх здійснення.

Колись в старі добрі часи управління змінами передбачало дотримання певного алгоритму. Мати готовність до змін — розробити бачення та стратегію змін — втілити зміни в життя — інтегрувати зміни в культуру та практику — оцінити прогрес та результати. Нова реальність часто стискала цей алгоритм до кількох годин чи навіть хвилин на прийняття рішень. І більше щастило тим, хто не мав в голові меж і кордонів і був здатен мріяти.

Тож, якщо ви давно не мріяли, візьміть листок паперу й опишіть там життя вашої мрії, роботу вашої мрії, Україну вашої мрії. Вірте всім серцем в свою мрію і вона допоможе вам адаптуватись до будь-яких викликів на  шляху до її досягнення.