Тріумф методу батога і пряника: уривок з книжки «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує»

Деніел Пінк доводить, що цей підхід — помилковий. У книжці «Драйв», що виходить у видавництві «Лабораторія», він пояснює, що джерелом мотивації є третій драйв — наші вроджені потреби самотужки керувати власним життям (автономія), удосконалюватись і творити (майстерність) та покращувати світ навколо (мета). Компанії, які навчаться створювати середовище, що живитиме третій драйв, отримають продуктивніших і більш залучених працівників. А люди, які зрозуміють механізм роботи третього драйву, навчаться керувати внутрішньою мотивацією, бути наповненими та отримувати задоволення від роботи.

«Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує» — унікальна книжка, яка не втрачає своєї актуальності вже понад десять років і допомагає бізнесам перейти на новий підхід управління людьми, а працівникам — змінити сприйняття світу і спосіб життя.

Комп’ютери — чи то величезна еом часів Деці, чи iMac, на якому я зараз набираю це речення, чи мобільний телефон, що лежить у вашій кишені, — усі мають операційні системи. Під поверхнею корпусу, якого ви торкаєтеся, і програм, якими ви користуєтеся, ховається складне програмне забезпечення, що передбачає команди, протоколи та алгоритми, які роблять так, що все функціонує без збоїв. Більшість із нас не надто замислюється над операційними системами. Ми звертаємо на них увагу тільки тоді, коли вони починають барахлити — коли апаратне і програмне забезпечення, якими система мала б керувати, стають надто об’ємними та складними для поточної операційної системи. Ось тоді наші комп’ютери починають ламатися. Ми скаржимось, і розумні розробники програмного забезпечення, що постійно вдосконалюють програми, беруться до роботи і створюють покращену її версію — оновлення.

Соціум також має операційні системи: закони, суспільні звичаї, економічними домовленостями керують команди, протоколи та алгоритми, завдяки яким функціонує світ. І більша частина нашої суспільної операційної системи складається з набору певних припущень про людську поведінку.

Ще за давніх часів (дуже-дуже давніх часів, десь п’ятдесят тисяч років тому) основне припущення про людську поведінку було простим і правдивим. Люди намагались вижити. Блукали степами в пошуках їжі та видирались на найближче дерево, коли на обрії з’являвся шаблезубий тигр — саме цей драйв тоді найбільше керував нашою поведінкою. Назвімо цю давню операційну систему Мотивація 1.0. Вона не була хитромудрою і не надто відрізнялася від операційної системи макаки-резуса, великих людиноподібних мавп чи інших тварин. Проте служила вона людям справно і працювала добре. До пори, до часу.

Тільки-но люди почали формувати складніше суспільство, повставати проти чужинців і співпрацювати, щоб досягнути кращих результатів, операційна система, що ґрунтувалась лише на біологічному драйві, перестала відповідати вимогам суспільства. Іноді людям навіть доводилось приборкувати цей драйв (аби я не вкрав вашої вечері, а ви — моєї дружини). І ось через розвиток культури ми поступово замінили ту стару версію новою, суміснішою із змінами нашого життя та діяльності.

В основу нової покращеної операційної системи лягло допрацьоване й точніше припущення: людина — це набагато більше, ніж просто сума біологічних мотивів. Той перший драйв, без сумніву, усе ще був важливим, але він не зовсім відображав те, ким ми є. Ми мали ще й другий мотив — шукати більшої винагороди й уникнути покарання. Саме з такого нашого прагнення з’явилася нова операційна система — назвімо її Мотивація 2.0. (Звичайно, тварини також реагують на винагороди та покарання, проте лише люди навчились використовувати цей драйв, щоб створити щось — від законодавства до цілодобових крамниць.)

Використання у бізнесі другого драйву стало передумовою економічного прогресу в світі, особливо протягом останніх двохсот років. Розгляньмо, наприклад, промислову революцію. Технологічні інновації — парові двигуни, залізниці, електрифікація — відіграли чи не найважливішу роль у пришвидшенні розвитку промислового сектору. Проте не меншу роль відіграли й не такі визначальні інновації, зокрема робота американського інженера Фредеріка Вінслоу Тейлора. На початку ХІХ століття Тейлор, який вважав, що управління підприємствами було неефективним та безсистемним, започаткував «науковий менеджмент». Його винахід став таким собі «програмним забезпеченням», яке працювало на базі операційної системи Мотивація 2.0. І дуже швидко цей винахід почали широко застосовувати.

Такий підхід розглядав робітників як деталі складного механізму. Якщо вони належно і вчасно виконували свою роботу, то машина працювала без збоїв. А щоб усе добре функціонувало, їх просто винагороджували за поведінку, якої від них вимагали, та карали за те, що було заборонено. Люди завжди раціонально реагували на зовнішні впливи — зовнішні стимули, а отже, і люди, і система процвітали. Ми схильні вважати, що поштовх економічному розвиткові дали вугілля та нафта. Одначе двигун торгівлі також живився і від методу батога і пряника.

Операційна система Мотивація 2.0 протрималася дуже довго. Крім того, вона так глибоко вкоренилась у наше життя, що більшість із нас навіть її не помічає. Скільки ми себе пам’ятаємо, то завжди будували організації та своє життя навколо її основного принципу: єдиний шлях покращити результати, збільшити продуктивність і заохотити до розвитку — це винагороджувати за «добре» і карати за «погане».

Попри те, що Мотивація 2.0 була довершенішою і ставила перед собою вищі цілі, вона все ще не була досконалою. У її основі лежало припущення, що взагалі-то люди не дуже й відрізняються від коней, оскільки, щоб змусити нас рухатись у потрібному напрямку, варто або поманити солодким пряником, або змахнути цупким батогом. Брак віри в людей ця система компенсовувала ефективністю. Вона працювала добре, дуже добре. До пори, до часу.

Двадцяте століття рухалось далі, економічні системи стали складнішими, а люди всередині цих систем набували нових, більш вдосконалених професійних навичок, тож підхід, передбачений Мотивацією 2.0, уже не завжди спрацьовував. У 1950-х роках Абрагам Маслоу, колишній студент Гаррі Гарлоу з Вісконсинського університету, започаткував новий напрям гуманістичної психології, яка ставила під сумнів те, що людина, наче той пацюк, керується пошуком винагороди й уникненням покарання. У 1960 році Дуґлас Макґреґор, викладач менеджменту Массачусетського технологічного інституту (міт), впровадив деякі ідеї Маслоу у світ бізнесу. Макґреґор виступав проти припущення, що люди за своєю природою є інертними створіннями та що без зовнішніх винагород і покарань ми нічого не досягнемо. У людей є інші, вищі драйви, говорив він, які можуть бути корисні бізнесу, якби менеджери та бізнеслідери враховували їх. Частково завдяки працям Макґреґора бізнеси хоч трохи еволюціонували. Дрес-коди стали не такими жорсткими, а робочі графіки — гнучкішими. Багато компаній шукали нові шляхи, проте впроваджували лише незначні покращення, а не ретельно оновлювали систему — у них вийшла така собі Мотивація 2.1, яка надала працівникам більше автономії та допомогла у професійному зростанні. Ці вдосконалення виправили лише деякі прогалини.

Отже, загальноприйнятий підхід до ведення бізнесу не змінився, бо його легко зрозуміти, контролювати і впровадити. Проте в перше десятиліття ХХІ століття, у період невеликих досягнень у сфері бізнесу, розвитку технологій і соціального прогресу, ми дійшли висновку, що ця стара, неповоротка операційна система геть розладналась. Вона дає збої — часто й непередбачувано, та тому змушує шукати шляхи уникнення її негативного впливу. Однак найбільший її мінус — вона стає несумісною із вимогами сучасного бізнесу. І якщо ми проаналізуємо ці проблеми несумісності, то усвідомимо, що незначні покращення — трохи тут, трохи там — не вирішать проблеми. Нам потрібне повноцінне оновлення.

Куди сходити на презентацію книги «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує»?

• Борис Шестопалов — український підприємець у сфері агріфуд, ідеолог та засновник екосистеми Volia Food Valley, акціонер компаній HD-GROUP та GFS GROUP
• Тетяна Лукинюк — В2С директорка Kyivstar, засновниця книжкового клубу Kyiv Bookworms
• Антон Мартинов — засновник видавництва Лабораторія і електронного застосунку Librarius, модератор події

Де і коли

• Дата: 2.12. 2023, 17:00
• Локація: Книгарня Readeat,
• Київ, вул. Антоновича, 50