Ціна брендів: Дослідження Clean Clothes Campaign на фабриках України

Нещодавно було опубліковано звіт щодо України міжнародної кампанії Clean Clothes з моніторингу та захисту прав працівників підприємств по виробництву одягу та взуття для світових брендів. Дослідники опитували працівниць українських фабрик, які шиють одяг для відомих західних брендів, щодо умов їхньої праці та заробітної плати. Виявилося, що для того, аби заробити гарантований мінімум, швеям доводиться працювати понаднормово через завищені норми виробництва, нерідко в неналежних умовах праці.

Протягом кількох місяців в Україні проводилося конфіденційне опитування швей на фабриках, які шиють одяг відомих марок. Фабрики України шиють для Asos, Adidas, Benetton, Hugo Boss, Esprit, Zara, Marks&Spencer, Kirsten, Liz Claiborne, Next, Mexx, Tommy Hilfiger, тощо. Чи дотримуються в Україні ці бренди тих принципів гідної праці, які декларують? Скільки коштує насправді ваш брендовий одяг: скільки годин втраченого відпочинку, сну, спілкування з родиною для тих, хто його шиє? Що насправді ховається за «сприятливим інвестиційним кліматом» в нашій країні?

Дані опитування

Наразі в Україні працюють близько 6000 великих і маленьких фабрик пошиву одягу та взуття (це приблизний підрахунок, де врахована і неформальна економіка), на них зайняті близько 220 тисяч прцівників, у переважній більшості — жінок. Частка експорту у виробленому в Україні одязі та взутті — близько 90-80%. У 2016 році одяг було експортовано: 37% — до Німеччини, 7%  — до Польщі, по 6% — до Румунії, Франції, Данії. Взуття: 32% виробленої продукції відправлено до Румунії, 19% — до Польщі, 14%  — Італії, 13% — до Росії, 8% — до Угорщини. Дослідники припускають, що, виходячі з кількості поставок до Польщі, Угорщини та Румунії, йдеться про суб-контракти.

Средня місячна зарплатня опитаних працівниць фабрик, включно з понаднормовими та преміями, становить 2778 гривень на руки (в той час як офіційна мінімальна зарплата в Україні — 3200 гривень до сплати податків, після їх вирахування залишається на сьогодні 2576 гривень «чистими»). При цьому середня зарплата по Україні станом на грудень 2016 року становить 19о євро. Немає потреби говорити про те, що офіційно встановлений прожитковий мінімум, — 1624 гривні (близько 55 євро) не відповідає наявному рівню цін навіть на харчі та житлово-комунальні послуги. За підрахунками дослідників, для того, щоб гарантувати працівникам швейних підприємств гідний рівень життя, їх зарплата має складати 477 євро.

Основні виявлені порушення прав працівників на фабриках одягу, що працюють на зовнішній ринок:

• завищені нормативи, які можна виконати тільки за умови понадурочних годин
• працівники змушені працювати понаднормово, щоб отримати гарантований мінімум оплати праці (33% працівників не отримують мінімальної зарплати у встановлений 40-годинний тиждень)
• у разі відмови від понаднормових працівники ризикують втратити роботу
• невідповідні умови праці: підвищена температура в цехах влітку, надто низька взимку
• неоплата або неповна оплата понаднормових годин
• вимушені відпустки за власний рахунок у період, коли немає замовлень
• відсутність гарантованої кількості днів щорічної відпустки
• тиск керівництва та репресивний менеджмент на виробництвах

З-поміж рекомендацій брендам дослідники вважають основним контроль за дотриманням трудового законодавства та встановлення гідної оплати праці на рівні реального, а не офіційного, заниженого прожиткового мінімуму: 477 євро на місяць. Уряду ж України дослідники рекомендують підвищити мінімальну заробіну платню та суворо стежити за виконанням вимог закону щодо тіньової зайнятості та оплати праці.

В Україні проводили дослідження соціолог, заступник директора Центру соціальних та трудових досліджень Оксана Дутчак та журналіст і письменник Артем Чапай. Оксана Дутчак коментує результати дослідження, що викликали бурхливе обговорення у соцмережах, адже дехто вважає такий низький рівень зарплат фікцією. 

Наразі ми чекаємо реакції брендів, але цілком можливо, що вони мало що зможуть зробити, адже на багатьох фабриках вони лише одні із замовників, з якими одночасно працюють виробництва. Якщо фабрики шиють одяг для 10 замовників, а відомий бренд — один, то він майже не має змоги вплинути на зміни умов праці робітників. Ми запитували у респондентів розмір їхньої місячної зарплати, кількість відпрацьованих годин, а тоді вираховували середній показник заробітної плати. Нагадую, що нормований робочий тиждень — це 40 годин. При цьому, особливо на виробництві шкіряних, хутряних виробів, умови праці вкрай шкідливі, здоров`я працівників там під загрозою. Чому лунають заперечення, мовляв, у швейній промисловості насправді зарплати вищі? По-перше, є внутрішній і зовнішній ринки, по-друге, якщо робітник працює, наприклад, не 40 годин на тиждень, а 50 чи більше, він може отримувати й більшу зарплату, але це часто зв`язано з порушенням законодавства про працю з боку роботодавця. Навіть в умовах, коли держава зняла мораторій на перевірки умов праці, відповідних результатів діяльності контролюючих органів ми не бачимо поки що. Вочевидь, у цьому є складова політичної волі. Занижена заробітна плата на виробництві — це типова картина не тільки для країн азійського регіону, а й для центральної й східної Європи, тобто це проблема глобального рівня. Саме тому ми будемо продовжувати працювати в рамках Clean Clothes Campaign і в наступному році.

— Читайте также: 3568 гривень на місяць: Якби домашня праця жінок оплачувалась