Анастасія НіколаєнкоПриблизно 40-50 тварин на місяць волонтери привозять з фронту тільки у найбільший в Україні притулок для тварин “Сіріус”. Влаштувати вдається десь 30, і не тільки з фронту, а й тих, що вже є у притулку. Масштаб катастрофи загалом та наслідки поки що важко уявити. Зазвичай люди беруть кошенят або цуценят. Іноді дорослих, навіть стареньких. На жаль, частину з них повертають.
Чому тварин рятують, а потім викидають на вулицю
У людей є бажання рятувати, але досі немає достатньої обізнаності та базової освіти про домашніх тварин. З цим ми стикалися ще до війни. Наша мета як Спільноти pet-friendly людей — руйнувати стереотипи та застарілі уявлення, які вкоренилися у нашому суспільстві, щодо котів та собак, показувати що вони мають такі самі почуття, як і люди. Наприклад, пес який втратив родину, так само буде відчувати втрату та сум, він матиме травму. Якщо тварина жила у родині, а її віддали до притулку, це для неї так само велике потрясіння. У кожної тварини є своя історія, яку обов’язково потрібно дізнатися перед адопцією. Про це треба пам’ятати, якщо ви вирішили зробити добру справу. У цьому матеріалі разом із експертами зі спільноти та Українського Пет альянсу ми спробуємо відповісти на питання, чому ж так важко врятовані тварини так і не знаходять свій дім та як їм можна допомогти.
Основна проблема — люди частіше всього беруть тварин на емоціях, тому що їм шкода чотирилапого в моменті, коли вони побачили пост чи повідомлення. І не дуже розуміють, що з твариною потрібно займатися, соціалізувати, іноді залучати кінолога та зоопсихолога. Не кажучи вже про відвідування лікарів. А це насамперед час та витрати (у середньому від 2000- 4000 грн на місяць: дуже залежить від особливостей тварини, хвороб, що саме пережила, тобто анамнезу). Треба розуміти, що собаки та коти з зон бойових дій мають фізичні або психічні проблеми, які потрібно вирішувати, витрачати на це час та гроші. Деякі люди, навіть можуть думати, що тварина повинна бути їм вдячна. Тварина не має бути ідеальною та зручною. Це жива істота зі своїм унікальним характером. Тому дуже часті історії, коли на емоціях беруть тваринку, а через якийсь час повертають у кращому разу в притулок, у гіршому — просто кидають. Але це ваша спільна адаптація із твариною, і ви і тварина працюєте разом, щоб призвичаїтися один до одного. Це стосується не тільки тварин з фронту, але й взагалі будь-яких, не важливо яким чином вони у вас з’явилися.
Ще одна доволі розповсюджена ситуація, про яку розповіла Оксана Галан, фахівчиня з поведінки тварин, засновниця компанії з виробництва амуніції та аксесуарів для прогулянок з тваринами Biointellect: родина очікує на появу дитини та вирішує взяти тваринку. Коли ж народжується дитина, то тварина стає нікому не потрібна. Або бувають і такі історії: в родині вже є одна тварина, і вони не порозумілися. Тоді адаптація перетворюється на пекло. Інколи беруть чотирилапого у родину з маленькою дитиною (до 3 років), якій важко пояснити, що тваринка травмована, що їй потрібен час на адаптацію і її краще не чіпати зараз. В такому середовищі тварині складно адаптуватися. “Я б радила брати тварину, тим більш травмовану війною, в родину, якщо дитина доросліше трьох років”, — додає фахівчиня з поведінки тварин.
Які хвороби тварина може привезти з фронту
Вірусні інфекції та ідіопатичний цистит (виникає на фоні стресу) – ці хвороби найчастіше зустрічаються у котів, яких вивозять з фронту, зазначає ветеринарний лікар Едуард Котляров. “Часто господарі котика плутають ідіопатичний цистит із закрепом. Крім того, коти дуже багато між собою передають вірусних інфекцій. А коли вони ще при цьому стресують (знаходячись безпосередньо на фронті це неминуче), вірусні інфекції активізуються”, — розповідає ветлікар.
У багатьох тварин з фронту є проблеми з травленням. Майже завжди є гельмінти. Тож тварину обов’язково треба проглистувати та обробити від бліх та кліщів, якщо це не зробили зооволонтери та за умов, що тварина не має серйозних хвороб, з якими це все не можна робити.
Як пояснює ветеринарний лікар: навіть якщо невідомо, коли тварині давали протиглисні препарати та обробляли останній раз від бліх та кліщів, це зробити потрібно. Від того, що вона буде оброблена від паразитів раніше терміна, чотирилапому гірше не буде — всі ліки під час проходження сертифікації проходять тестування на безпечність передозуванням у 20-30 разів. А ось якщо взагалі не обробити від паразитів, можуть виникати проблеми. І, звісно, потрібно зробити всі необхідні щеплення.
Собаки, за словами ветеринарного лікаря, рідше привозять з війни інфекційні хвороби. Але в них інша біда – вони, як правило, менше за котів мають можливість ховатися від обстрілів, тому часто мають фізичні травми: ураження кінцівок, шкіри, хребта.
Причому буває так, що візуально неможливо самостійно визначити, чи є фізичні травми. Як пояснює ветеринар, тварина може не показувати, що в неї щось болить, бо у природі слабких та травмованих просто з’їдають. Тому ця модель поведінки в них закладена – не видавати себе, якщо є травми.
“Колись до нас у клініку військові привезли з Бучі пса породи хаскі. Візуально він був у порядку, ні на що не скаржився. А коли зробили рентген, то у задній частині тіла та спині було близько 30-40 маленьких куль. Тобто у собаку стріляли. Без рентгену ми цього не виявили б і ніяк не зрозуміли б, адже вони вже заросли”, — згадує історію про врятованого на початку повномасштабної війни пса ветлікар Едуард Котляров.
Тому візуального огляду мало, треба везти тварину до лікаря та робити як мінімум: УЗД, рентген (щоб не пропустити внутрішні травми, сторонні предмети), загальний і біохімічний аналіз крові та, можливо, знадобиться огляд вузькопрофільних лікарів — хірурга, терапевта і лікаря візуальної діагностики.
Тварина з фізичними травмами окрім лікування потребує турботливого піклування. Обов’язково тваринці з травмами хребта, лап, тощо треба правильно організувати місця для відпочинку, підбирати лежак – місце, де вона зможе побути на самоті та відпочити. В компанії Harley&Cho, яка спеціалізується на розробці таких речей, зазначають, що травмований пес чи кіт повинен на своє ліжко вільно заходити без перешкод. Зручніше при фізичних травмах лежаки-диванчики, де є задня стінка та бокові, але немає бортика, щоб тварина без зайвих зусиль змогла зайти на своє місце. “Для собак та котів похилого віку, або які мають проблеми із здоровʼям, краще підійде ортопедичне ліжко, так як воно дозволяє зняти навантаження на опорні точки. Такі ліжка як правило мають наповнювач – латексну крихту, на кшталт ортопедичних матраців для людей. Лежак під вагою чотирилапого приймає його форму тіла, повторюючи його, і, таким чином підтримує травмоване тіло тварини”, — пояснює Юлія. І додає, що лежак не повинен бути тісним — тваринці потрібен простір.
Ветлікар зазначив, що деякі травми хребта можуть нагадувати про себе все життя у вигляді неврологічного дефіциту — це проблеми з нервовою системою, які можуть проявлятися у кульгавості, втраті рівноваги, складнощами під час ходінням та застрибування. “Якщо собака фізично травмована, то є кінологи, які спеціалізуються на фітнесі для собак і допомагають прилаштуватися до життя з травмою. Наприклад, дати зрозуміти собаці, що в нього три лапи — не всі, хто втрачає кінцівки, це розуміють. Або часто буває, що травму лапи вилікували, але собака продовжує кульгати, бо звик берегти травмовану лапу. З цим всім теж допомагає кінолог”, — розповідає Світлана Манушко, директорка та співвласниця дистриб’ютора та виробника товарів для домашніх тварин Doberman Group.
Проблеми зі шкірою через стрес — це те, що часто бачить, працюючи з тваринами, Наталія Пасічник, співзасновниця українського виробництва одягу для тварин Bark&Go. Вона розповіла, що часто у собак спостерігає алопецію, коли пес втрачає шерсть через стрес. При пошкодженнях шкіри краще тваринку одягати в одяг з віскози або бавовни. “Це захистить рани від інфекцій і потрапляння пилу, бруду”, — пояснює Наталія. Власникам песиків які втратили кінцівки, краще підійдуть попони чи жилети, які легше одягати.
Виробниця одягу для тварин розповідає, що в їх команді є врятований із Маріуполя французький бульдог Елеонора, яка стала основною моделлю при створенні одягу для широкогрудих чотирилапих.
Стрес та ПТСР: що з цим робити?
Так, ПТСР є й у тварин. Ветлікар Едуард Котляров зазначає що він може проявлятися у ступорозному стані: тваринка відлюдькувата, відмежована від реальності. Але частіше все-таки це проявляється в агресії. “Тварина може бути нервова, агресивна до людей та інших тварин. Не підходить, не дається у руки, не хоче їсти та пити, ховається, ляклива. Тобто на фоні пережитих подій війни стала дезадаптивна (хоча варто зауважити, що тварина такою може бути й за характером, тому наголошую: перш ніж взяти тварину, варто дізнатися її історію, що вона пережила і як жила). Але таких перших ознак достатньо, щоб зрозуміти — тварина явно в стресі та потребує допомоги зоопсихолога”, — пояснює ветеринарний лікар.
Частіше за все тварини, привезені з фронту, лякаються гучних звуків. Наприклад, у притулок «Сіріус» собаку на прізвисько Шаміль привезли військові маленьким цуценям з іншими братиками та сестричками. Вони лякались всього, завмирали від найменшого шуму — були залякані вибухами. А безпородну стареньку собачку Полю, яку вивезли з Харківщини, з прифронтової зони, теж лякали різкі звуки, бо вона була під постійними обстрілами. Вона не хотіла виходити на вулицю, намагалась сховатися.
Тож, якщо тварина в стресі, насамперед треба закрити її базові потреби, радить Оксана Галан, фахівчиня з поведінки тварин. Вона говорить, що тварину з ознаками стресу в першу чергу необхідно нагодувати, напоїти та надати можливість якісного відпочинку, показати — все необхідне тепер є завжди. Адже напевне на фронті чотирилапому доводилося виживати.
«Ймовірно, тварина, яку врятували від війни, харчувалася нерегулярно, в гіршому випадку — тим, що сама могла вполювати чи знайти, а в кращому — її підгодовували люди залишками зі столу. Через таке харчування у тварин часто виникають проблеми з ШКТ, адже саме він страждає першим. Тому важливо провести огляд у ветеринара, визначити вік та можливі хвороби, а також разом з лікарем підібрати відповідний раціон для врятованого чотирилапого», — радить Ірина Лозова з компанії виробника їжі для котів і собак Kormotech, і додає, що в середньому перехід на нову їжу займає від 7-10 днів для собак і до 20 днів — для котів. Навіть якщо тваринка звикла до «людської» їжі, краще поступово перевести її на корм, адже таке харчування не є натуральним, як багато хто вважає. У правильному натуральному раціоні круп не повинно бути взагалі або по мінімуму. Основну частину мають складати м’ясо, субпродукти, фрукти та овочі, що містять необхідні вітаміни та мінерали.
Звісно, треба привчити до регулярного прийому їжі. У дорослих собак це, зазвичай, після прогулянки вранці та ввечері. «Важливо, щоб прийом їжі не викликав зайвого стресу. Подбайте, щоб під час годування не було зайвої метушні, гучних звуків чи інших подразників. Будьте готові, що деякий час тваринка може швидко ковтати їжу, боятися підходити до миски чи хапати шматки — це нормальна поведінка. Головне — показати, що їжа є і вона у вільному доступі», — наголошує Ірина.
Друга базова потреба, яку треба закрити, — дати тварині виспатися. Вона повинна спати як мінімум 12-14 годин на добу.
Експерти радять для зняття стресу та формування базового відчуття безпеки облаштувати тварині її власне місце, де вона може побути на самоті, відпочити та відновити сили. Місце, де вона відчує себе у безпеці. Цікавий факт від виробників меблів: лежанка з хутра має заспокійливий ефект саме завдяки тому, що хутро нагадує тварині щось “своє” та рідне, через фактуру та м’якість. Через що улюбленці почуваються безпечно та комфортно.
“Важливо, щоб ліжечко для психологічно травмованої тваринки було зручним, не лякало гучними звуками, без дрібних травматичних деталей, із гіпоалергенного матеріалу. Крім того, для створення відчуття безпеки та зниження рівня стресу важливо ставити лежак в правильне місце. Тут кілька порад: не ставити біля опалення або на протязі. Біля вікна теж не варто – звідти можуть лунати гучні звуки. Вочевидь що тварина, яку вивезли з фронту, від цього стресує. У глухому куті теж облаштовувати спальне місце не варто. Тварина повинна бути у затишку, але мати можливість спостерігати за всім простором тієї кімнати, де знаходиться її місце”, — радять, як забезпечити комфортний сон та відпочинок, експерти компанії Harley&Cho.
І в жодному разі не треба тварину примушувати до обраного місця для відпочинку. Юлія Крутієнко попереджає, що людина не завжди може зрозуміти, де чотирилапий почуватиме себе безпечніше. Краще дати тваринці самій освоїтися, вивчити територію її нового дому. А потім вже пропонувати місце для сну і відпочинку. “Щоб улюбленець швидше звик до нового ліжечка, в нього можна покласти його іграшки, плед або інші улюблені речі”, — радить вона. Єдине застереження — іграшки для тварини, яка перебуває у стресі, повинні бути без гучних звуків, щоб не додавати зайвого стресу, наголошує Галина Пернаровська, власниця компанії з виробництва товарів для тварин Pet&Co.
Для зниження рівня стресу, зняття психоемоційного навантаження, та поліпшення фізичного стану як власників, так і домашніх улюбленців Інна Кращук, керівниця секції соціальної відповідальності COLLAR Company радить будь-які іграшки для собак. За її словами, крім зменшення стресу, вони допомагають налагодити людинно-тваринну взаємодію та довіру.
Собакам, які жили на прибудинковій території, відучити себе у безпеці, допоможе клітка.Світлана Манушко , запевняє, що пес клітку не сприймає як клітку. Це для нього місце безпеки. Можна ще накрити її пледом, але не як папуг накривають повністю — собака має бачити кімнату. “Пес, щоб компенсувати стрес, може псувати речі, і частіше за все це речі господаря. Тому клітка захистить речі та дім. А собаку заспокоїть, особливо коли він залишається один вдома”, — говорить Світлана.
Не варто забувати, що короткошерстих собак та голих треба вдягати, бо вони мерзнуть вже за +7. Собак деяких порід, як, наприклад, йоркширський тер’єр, одягають завжди. Тож для врятованого від війни йорка одяг може стати тим самим елементом безпеки та знизить рівень стресу, бо пес звик до одягу, для нього одежина — це відчуття дому та затишку, наголошує Наталія Пасічник, співзасновниця українського виробництва одягу. Вона радить підбирати для собак, що у стресі, речі, які не одягаються через голову, бо для них одягнути щось через голову часто є додатковим стресом. Краще жилетки на флісі, щоб тканина не шаруділа гучно. Адже зайві звуки погіршують і без того стресовий стан. Тому одяг з максимально комфортної та затишної тканини. “Собаки в принципі рідко коли люблять одягатися. І якщо песик добре реагує на їжу, можна використовувати ласощі чи спеціальні килимки для вологого корму. І поки він всім цим ласує, його можна одягнути і таким чином поступово привчити до одягу”, — додає Наталія.
Тож як тільки закриті базові потреби тваринки, вона відчуває себе у безпеці, можна починати працювати з адаптацією та соціалізацією.
Довіра та адаптація тварин, що постраждали від війни
Якщо тварина не виспалася, не поїла, не відчуває себе у безпеці, то адаптація може додати стресу, попереджає Оксана Галан, фахівчиня з поведінки тварин. Сама адаптація може займати декілька місяців. Пса важливо привчити до ритму життя, який притаманний новому господарю.
Для прогулянки з собакою варто мати 10-метровий повідець або 8-метрову рулетку, радить Світлана Манушко. Псу потрібно погуляти на відстані від власника, але відпускати з повідця не варто — він не готовий відразу з новим власником бути самостійним.
Також вкрай важливо тварині, якщо вона не чипована і не зареєстрована у застосунку Animal ID, все це зробити. Адже є ризик, що собака, який пережив жахи війни, може втекти навіть від гучного звуку під час прогулянки.
Завдяки чипуванню можна знайти тварину-втікача за допомогою спеціального інноваційного сканера, таких 250 сканерів, за словами Віктора Копача, засновника екосистеми Animal ID, вони разом з фондом Four Paws International роздають безкоштовно у ветеринарні клініки та притулки на прифронтових територій. “Їх достатньо піднести до місця, де стоїть чип (зазвичай це холка), і сканер не тільки зчитує всю інформацію про тварину та показує дані лікарю, а миттєво сповіщає власника, де просканували чип і температуру тварини, якщо він, звісно, не просто чипував чотирилапого, а зареєстрував у застосунку Аnimal ID”, — розповідає Віктор.
Окрім чипування, варто зробити QR-адресник — жетончик з QR-кодом, через який той, хто знайшов тварину, може просканувати і подивитися контакти господаря, а власник отримає сповіщення з GPS-локацією тварини. Знову ж таки за умови що тварина зареєстрована в Animal ID. Віктор розповів історію про щасливий порятунок кота Макса з Бучі, якого вкрали у 2022 році російські окупанти. Але у Білорусі кіт від них втік і прибився до місцевих жителів. Через QR-адресник вони знайшли контакти власниці. Вона спочатку навіть не повірила, що кіт знайшовся, подумала, що її розводять. Але їй скинули фотографію Макса та його нашийника з QR-адресником, Так, кіт Макс через Польщу дістався Чехії та зустрівся зі своєю сім’єю.
Щоб історії з врятованими від війни тваринами були щасливими, треба готуватися до появи в домі таких чотирилапих, як до появи дитини. Терпіння, турбота і любов зроблять свою справу. Ймовірно, це відбудеться не відразу, будуть труднощі. Але та любов та подяка, які з часом дасть чотирилапий член родини, варті цього.
Юлія Гусєва