Леся СайкоНа тлі сонцем пропалених рівнин іспанської глибинки розгортається перший повнометражний фільм сценаристки та режисерки Еви Лібертад – глибока особиста історія про материнство, любов і пошук спільної мови між двома світами. «Глуха» продовжує однойменну короткометражку режисерки, але у форматі повного метру набуває ще більшої сили. Розповідаємо про фільм, який вийде у прокат з 25 вересня, разом з амбасадором українського релізу актором та блогером Григорієм Фесенком.
У центрі оповіді – Анджела (Міріам Ґарло), нечуюча гончарка, та її чуючий партнер Гектор (Альваро Сервантес), які готуються до народження первістка. Їхнє життя здається тихим і врівноваженим, аж поки не постає тривожне питання: чи успадкує дитина глухоту матері? Це не просто медичний факт, а виклик для пари, що мусить узгодити власні страхи та очікування, вирішуючи, яким буде майбутнє їхньої родини.
Читайте також: Призерка Берлінале: вийшов трейлер іспанської мелодрами «Глуха»
Лібертад навмисно уникає гучних драматичних вибухів: сцени розгортаються з точністю гончарного кола, поступово вимальовуючи емоційний рельєф персонажів. Після народження доньки історія переходить у циклічний ритм ранків і безсонних ночей. Камера фіксує побут, де кожен рух має вагу: яким буде перший звук, перше слово, перший знак? Анджела коливається між гордістю та тривогою, а Гектор намагається балансувати між підтримкою та власними очікуваннями. Їхні близькі по-різному реагують на новину, і це лише поглиблює розрив: для Анджели важливо, аби донька належала до нечуючої спільноти, тоді як Ектор прагне «простішого» життя для дитини у світі, створеному для тих, хто чує.
Своїм досвідом ділиться Григорій Фесенко, амбасадор українського релізу стрічки, який має схожий досвід в своєму житті – він має порушення слуху:
«Те, що ми спостерігаємо на екрані, – дійсно важкий момент для пари. Іноді трапляється так, що якщо в родині всі нечуючі, то вони хвилюються, чи зрозуміє їх чуюча дитина, як вони спілкуватимуться. Якщо ж дитина теж нечуюча – для когось це радість, бо вона «своя». Є батьки, які мріють, щоб дитина чула й не мала тих бар’єрів, з якими вони зіштовхнулися. А буває навпаки – чуючі батьки розгублені, коли народжується нечуюча дитина, бо не знають, що робити і де шукати підтримку. Тобто сумніви та страхи є майже у всіх, просто вони різні. У нашій сім’ї на початку дружина була «голосом», поки ми звикали до нових ролей. З часом я навчився розуміти доньку, і все стало на свої місця».
Міріам Гарло створює образ Анджели, який неможливо забути: її тіло й обличчя стають своєрідним полотном для найдрібніших емоцій – від впевненості й ніжності до страху й самотності. Її гра нагадує німе кіно, але водночас наповнена сучасною силою. Альваро Сервантес вносить у фільм тепло й вразливість: його Гектор люблячий, але не завжди розуміючий, і це робить конфлікт ще більш реалістичним.
Камера Лібертад фокусується на руках і обличчях, дозволяючи глядачеві буквально читати емоції персонажів. Режисерка використовує звук і тишу як драматичні інструменти: від шурхоту глини до приглушених криків пологової сцени. Проте більшість фільму залишається «чуйною» – тиша не домінує, але коли з’являється, вона вражає силою.
«Глуха» – це не лише історія про материнство, а й фільм-роздуми про ідентичність, любов і право бути почутим. Він порушує питання, які не мають однозначних відповідей: що ми передаємо своїм дітям – біологічно, культурно, емоційно? Чи можемо ми прийняти їх такими, якими вони є, навіть якщо їхній світ не збігається з нашим?
«Анджела – часом егоїстична, іноді злобна, але вона справжня. Її переживання мені зрозумілі: хвилювання, чи чує дитина, чи варто вчити її жестової мови, як знайти спосіб спілкування, моменти з слуховим апаратом, труднощі у взаємодії з людьми, відчуття самотності на роботі чи серед друзів, – ділиться Григорій. – Для батьків це нагадування, що діти – окремі особистості, з якими потрібно знайти свій підхід. Фільм змушує замислитися, як часто ми говоримо, але як мало слухаємо».
Стрічка є потужним кінематографічним досвідом, вона просить глядача не лише дивитися, а й по-справжньому бачити, не лише слухати, а й чути.
Фільм «Глуха» вийде в український прокат 25 вересня.