Анастасія Ніколаєнко
«Смак ворога» — це вигадана історія однієї з них, молодої німецької дівчини з аристократичної родини — Ґретхен фон Бісмарк, наділеної надзвичайним смаком і нюхом. Вона стала довіреною членкинею дегустаторок та через свого батька-архітектора зв’язалася з Альбертом Шпеєром, архітектором Гітлера та міністром озброєнь і військового виробництва.
Згодом дівчина дізналася про Голокост і своє власне раніше невідоме єврейське походження. З допомогою свого хлопця Курта Андорфера, лідера Гітлерюґенд, вона продумує план вбивства лідера нацистської Німеччини.
Роман містить уривки з важливих документів, маловідомих доповідей і промов того періоду, цитати з важливих директив та німецького радіомовлення, звіти про рабську працю тощо.
Уривок із книги:
Берлін, 5 грудня 1944 року
Розчарована Ґретхен сиділа за кухонним столом доктора Бідерманна. Лікар приклав стетоскоп до її грудей і слухав серцебиття. Потім послухав легені. Він помітив, що дівчина схудла, а її шкіра стала блідою.
— Відкрий рот і висунь язик, будь ласка.
Лікар промацав її щоки й піднебіння дерев’яною паличкою для огляду. Ґретхен прийшла до нього дуже пригнічена. Вона вже кілька днів підливала Гітлеру невеликі дози стрихніну, але помітних змін у його стані не було.
— А як він поводиться?
— Постійно роздратований, кричить на всіх…
— Ти помічала, щоб у нього були вирячені очі?
— Тільки коли злиться, але так було завжди…
— А ціаноз?
— Ціаноз?
— Вибач, говорю з тобою наче з лікаркою. Чи помічала ти зміну кольору шкіри, синюшний відтінок? Це виникає через нестачу кисню в крові.
— Ні…
— М’язи не посмикуються?
— Я не буваю так близько до нього…
Доктор Бідерманн хвилювався за Ґретхен. Він бачив, що в неї під очима з’явилися фіолетові синці.
— А ти як почуваєшся?
На очі дівчині навернулися сльози.
— Ой, докторе Бідерманн, я думала, все буде значно швидше. Не знаю, скільки ще протримаюся. Таке відчуття, що за мною стежать.
— Не втрачай сміливості, моя люба. Скоро все скінчиться.
— А що як я захворію раніше, ніж на нього подіє стрихнін?
— Ти здорова молода жінка. А Гітлер перебуває у стані сильного стресу, тому є більш вразливим до отрути…
— Як довго це може тривати?
— Залежить від кількості використаних доз. Якщо твої спостереження точні, схоже, що він сформував частковий імунітет завдяки прописаним таблеткам. Але спалахи гніву означають, що все працює. Я хотів би сказати, що залишилося близько тижня, але нам треба ще потерпіти…
По щоках дівчини покотилися сльози, які вона вже не могла стримувати. Доктор Бідерманн підвівся й обійняв її. Він розривався між турботою про пацієнтку й кінцевою метою плану.
Усвідомлював, що наражає Ґретхен на велику небезпеку, але якби їхній план спрацював, годі й рахувати, скільки життів вони врятували б.