У Харкові комунальники та волонтери обкладають мішками із піском пам’ятник Тарасу Шевченку, щоб вберегти від руйнації в разі обстрілів. Вже використали понад 3 тис. мішків. Загалом необхідно близько 15 тисяч.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaПро це повідомляє Суспільне.
Волонтер Антон каже, що на укріплення знадобиться 2-3 дні. За його словами, мішки вбережуть пам’ятник від обстрілів з дрібних калібрів, а у разі авіаудару пам’ятник може не так сильно зруйнуватися.
Працівники «Зеленбуду» розповіли, що мішки біля основи пам’ятника складуть в чотири ряди, після чого перекладуть їх дошками та піддонами.
«Оскільки йде усічений сам пам’ятник, нам найголовніше обкласти зараз ось цю всю групову структуру. Потім треба буде перекласти дошками, піддонами, щоб прибрати вагу, яку ми поженемо більше», — кажуть комунальники.
Останні новини
- Найхолодніші місця на Землі
- WoMo-каталог прикрас: нові колекції ювелірних виробів від українських брендів
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 22-28 квітня
- Фільм «Западня» скоро вийде в український прокат: дата прем’єри, трейлер, сюжет
- На Міжнародному форумі PRNext’24 оголосили переможців Національного рейтингу «Репутаційні АКТИВісти»
Новости на главной
Озеленителька «Зеленбуду» Яна розповіла, що йшла до монумента пішки понад годину, хоча й боялися стрілянини, яку було чутно. Близько тисячі мішків привіз підприємець — головний інженер автохімічної компанії Роман Гужва.
«З лютого дуже багато було у нас ідей з приводу збереження пам’ятника. У Другу світову війну так само харків’яни його зберігали. Коли німці захотіли його підірвати, то не дали. Це була дійсно народна ініціатива, це символ Харкова. Для нас Тарас — символ спротиву. Тут був Майдан, тут ми ховали наших Героїв Небесної Сотні, наших воїнів, тут ми завжди збираємося і не хотілося збиратися після нашої перемоги на руїнах», — сказав координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.
Автори пам’ятника — радянський скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Монумент урочисто відкрили 24 березня 1935 року. Загальна висота монумента — понад 16 м, статуї Шевченка — 5,5 м. Загалом на виготовлення пам’ятника пішло 30 тонн бронзи та 400 тонн лабрадориту. Для спорудження монумента використали близько 75 вагонів різних будівельних матеріалів, у тому числі 25 вагонів з лабрадоритом. Попри розміри й ідеологічну спрямованість, пам’ятник не постраждав у Другу світову війну. Саме біля пам’ятника Шевченку в Харкові 30 серпня 1943 року відбувся перший офіційний мітинг звільненого від німецьких окупантів міста.
