Оксана Хромова10 березня о 17:00 в Музеї шістдесятництва в філії Музею історії міста Києва відбудеться відкриття виставкового проєкту «Мода на 60-ті». За будь-якої влади, у будь-яку пору року і в будь-якому віці люди прагнули одного — бути гарними. Але краса ніколи не була сталою. Вона залежала від традицій, історичних обставин і, звісно, від того, що лежало на полицях крамниць.
Містяни завжди здавалися заможними, однак насправді їхнє благополуччя повністю залежало від асортименту магазинів і власної купівельної спроможності. До 1917 року заможні верстви подорожували Європою, орієнтувалися на Париж — беззаперечного законодавця моди. Мода означала вибір, новизну, індивідуальність.
З приходом радянської влади усе змінилося. Відносно забезпеченими залишилися переважно представники партійної номенклатури. Більшість же людей доношували старе й перешивали речі, як могли. Влада проголосила відмову від «буржуазних пережитків», а разом із новим способом життя з’явився й новий силует: робочі штани, комбінезони, прості сукні вільного крою, масивні піджаки, шкіряні куртки. Декор зник — банти, рюші й мереживо поступилися стриманості та функціональності. Краса мала бути скромною і практичною.
Промислових товарів катастрофічно бракувало. Одяг і взуття розподіляли за картковою системою — інколи одне пальто розраховувалося на вісім років, а пара взуття — на п’ять. У 1917–1921 роках (коли Україна боролася за державність), у 1929–1935 та в 1941–1947 роках під час Другої світової війни й повоєнної скрути дефіцит став частиною повсякдення. Радянські жінки шили з усього, що траплялося під рукою: фіранок, скатертин, рушників, солдатського сукна. І все ж навіть у цих умовах вони прагнули елегантності. У 1930-х повернувся приталений силует, хоча одяг дедалі більше уніфікувався.
Із 1950-х років, у часи так званої «хрущовської відлиги», ситуація поступово змінювалася. Збільшився вибір тканин, аксесуарів, взуття, побутових товарів. В Україні діяли Будинки моделей у Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську — там народжувалися сміливі ідеї, відбувалися покази. Але шлях від подіуму до фабрики був довгим. Під час запуску у виробництво моделі спрощували: рахували кожен метр тканини, кожну технологічну операцію. У результаті до масового покупця доходив стриманий, часто однотипний одяг із найдоступніших матеріалів.
Ця виставка — про моду між мрією і можливістю. Про креативність у часи дефіциту. Про жінок, які навіть із фіранки могли створити сукню. Про модельєрів, чиї ескізи жили яскравішим життям, ніж фабричні серії. І про те, що прагнення бути гарними — сильніше за будь-яку систему.
Дати проведення виставки: 11 березня 2026 року
Кураторська група: Олена Лодзинська, Аліна Сушко, Колодій Анастасія, Гаєва Каріна
Організатори: Музей шістдесятництва. Партнери: ЦУМ, КНУТД
Графік роботи виставки: ВТ.-Нд.: 10:00-18:00
Вартість квитків: 100/50 грн (повний/пільговий)
Місце: Музей шістдесятництва, вул. Олеся Гончара, 33-А, Київ