У сексуальному насильстві винний лише кривдник: що робити, якщо ви прагнете правосуддя

Під час повномасштабного вторгнення сексуальне насильство в контексті воєнного злочину стало переважати в інформаційному просторі. Проте інші види насильства не зникли. Громадськість гостро зреагувала на оприлюднення інформації про вечірки групи молодиків з Івано-Франківська, де дівчат накачують алкоголем з транквілізаторами, та знімають на відео у несвідомому стані. Є серед роликів і ті, на яких є зґвалтування. Але затримав суд молодиків на два місяці за розповсюдження порнографічного контенту, а не вчинене насильство. Чому так сталося? Та який алгоритм дій, якщо ви зазнали домагань та сексуального насильства зараз або у минулому? Відповідає адвокатка та членкиня ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”» Людмила Вигівська.

Які юридичні права є у жінки у випадку зґвалтування чи сексу без згоди?

Якщо жінка постраждала від сексуального насильства, зокрема зґвалтування, не слід замикатися в собі чи соромитися, а варто повідомити про вчинений відносно неї злочин. Для цього необхідно одразу зателефонувати на лінію 102 або самій (чи з адвокаткою або адвокатом) звернутися у поліціюіз заявою (повідомленням)у про зґвалтування. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення повинно бути зареєстровано не пізніше 24 годин після його подання. Окрім повідомлення до поліції  у разі зґвалтування важливо зберегти та зафіксувати усі можливі докази: не прати чи не чистити одяг, взуття, поверхні, звернутися у медичний заклад для огляду, здати аналізи для виявлення слідів ДНК. Також рекомендую потерпілим звертатися за психологічною допомогою.

Закон не обмежує у термінах подання звернення

Якщо жертва одразу не звернулась до поліції?

Звернутись можна і через день, і через тиждень, чи рік, бо закон не обмежує у термінах подання звернення. Наприклад, якщо потерпіла була неповнолітньою на момент вчинення проти неї такого злочину якзґвалтування чи сексуальне насильство, то обчислення строків давності починається з моменту досягнення  нею повноліття – 18 років. В такому випадку для реєстрації кримінального провадження час звернення не є критичним. А ось для збереження доказової бази, яка використовується для ідентифікації кривдника та документування факту вчинення щодо вас злочину, має значення.

Справа Вайнштейна створила прецедент та здійняла хвилю вироків за сексуальні злочини багаторічної давнини. В Україні є шанс покарати кривдника, якщо злочин був вчинений 7 чи 10 років тому?

Якщо потерпіла була повнолітньою на момент вчинення проти неї сексуального злочину, час вчинення злочину має значення. Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею зґвалтування і до набрання вироком суду законної сили, минуло п’ять років. Але цей термін значно більший і складає 10 або 15 років для так званих «кваліфікованих» зґвалтувань: зґвалтування, вчинене повторно, або щодо подружжя (навіть колишнього), щодо вагітної, групою осіб тощо.

Проте, попри терміни давності, я рекомендую звертатися по правову допомогу. Адже можуть бути виявлені й інші докази та обставини, які дадуть можливість притягти кривдника до відповідальності.

Якщо з дня вчинення злочину минуло декілька років, це не означає, що докази неможливо знайти

Які докази можуть бути у подібних справах?

У справах про сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, примушування до вступу у статевий зв’язок тощо, можуть бути різні докази. Це не лише висновки судово-медичної експертизи, яка може проводитися одразу після зґвалтування, але й висновки судово-психологічної експертизи, експертизи речей та біологічних зразків, виявлених на місці вчинення злочину, свідчення очевидців, записи камер відеоспостереження з місця, де міг бути вчинений злочин, скриншоти листувань у соціальних мережах, погроз, свідчення постраждалих та навіть інколи свідчення кривдників. Все може мати доказову вагу та бути корисним для доведення вини кривдника у скоєному. Все дуже індивідуально. Навіть якщо з дня вчинення злочину минуло декілька років, це не означає, що докази неможливо знайти.

Є випадки, коли жертви зґвалтувань вкорочували життя, не дочекавшись покарання кривдників. Чи може родина довести справу до кінця та покарати кривдника?

Так, варто боротися. У таких випадках заяву/повідомлення вчинене кримінальне правопорушення можуть подати близькі родичі або члени сім’ї померлої. Кримінальне провадження повинно бути зареєстроване у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, розслідувано та в, подальшому, справа розглядатиметься судом.

Стелсінг має перспективи бути прирівняним до зґвалтування?

Зараз зняття презерватива або навмисне пошкодження його під час сексу без відома партнера не є в Україні злочином. Але правозахисники спостерігають криміналізацію цього злочину в Австралії, у штаті Каліфорнія (США). Законодавці цих країн відштовхувались від того, що на статевий акт без засобу контрацепції жінка згоди не давала. Відповідно, ми спостерігаємо певну реформу самого юридичного визначення зґвалтування. Але в Україні активних дискусій щодо цього поки не відбувається.

У випадку з вечірками. Чи може заява про зґвалтування бути колективною?

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості подання «колективних» заяв. Тож кожна постраждала може скласти та подати окрему заяву. Надалі, зареєстровані за такими заявами кримінальні провадження (справи щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень), можуть бути об’єднані прокурором.

Поясніть, чому у випадку з вечірками іванофранківців не було в суді висунуто звинувачення у зґвалтуванні при обранні міри запобіжного заходу?

Для початку кримінального провадження за відповідними кримінальними статтями  потрібні заяви потерпілих. Адже провадження за частиною 1 статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 153 (сексуальне насильство) та статтею 154 (примушування до вступу в статевий зв’язок) це провадження  у формі приватного обвинувачення. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за виготовлення, зберігання та поширення розповсюдження зображень порнографічного характеру, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 301 КК), що не потребує заяв потерпілих.

Чи має в українських судах перспективи справа щодо розповсюдження на порносайтах відео, на виготовлення якого жінка згоди не давала?

У випадку фільмування без вашої згоди та подальшого розповсюдження порнографічного контенту, кривдника можна покарати за виготовлення продукції порнографічного характеру та примушування до участі в його створенні без згоди жінки. Санкція цієї статті передбачає до семи років позбавлення волі.

Ви заслуговуєте на безпеку та захист від будь-яких проявів сексуального насильства

А як правильно діяти потерпілим від домагань, аби покарати кривдника?

Щодо кваліфікації сексуального насильства, не пов’язаного з проникненням у тіло особи (переслідування, схиляння до сексу тощо), важливо звернутися до адвоката чи адвокатки та отримати індивідуальну консультацію. Адже кожна ситуація має свої особливості.

Наприклад, якщо йдеться про освітян, то у КЗОТі вже є відповідні підстави для звільнення вчителя чи викладача за, у тому числі, дії сексуального характеру: трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадках вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

З приватним бізнесом складніше, але ви заслуговуєте на безпеку та захист від будь-яких проявів сексуального насильства та маєте право звернутися по правову допомогу.

Часто, коли справи стосуються сексуальних домагань або переслідувань на роботі чи в Інтернеті, потерпілими можуть виявитися декілька жінок. І шанси притягти кривдника до відповідальності значно зростають, коли про сексуальні домагання заявляє вже не одна постраждала, а декілька. На жаль в Україні є типовим для постраждалих вважати, що сексуальне насильство трапилося лише з ними. Більш того, жертви навіть звинувачують себе. Проте у сексуальному насильстві винний лише кривдник, і, як правило, на одному злочині він не зупиняється.

Публічність у звинуваченнях сприяє розгляду справи? І як бути з презумпцією невинуватості, коли громадськість сформувала власну думку до вироку суду?

Поки вину особи не встановлено вироком суду, який набрав законної сили, вона не може вважатися винною. Про сексуальне насильство відносно себе варто та потрібно говорити й можна робити це публічно. Проте, поки судом кривдника не визнано винним, не варто називати публічно його анкетні дані чи поширювати фото. Адже є ризик, що відносно вас подадуть позов до суду про захист гідності, честі та ділової репутації, а також про спростування недостовірної поширеної інформації, з великим розміром відшкодування збитків та моральної шкоди. Тому радьтеся із юристками, щоб спрогнозувати можливі ризики та наслідки.

Тетяна Марінова