Уже з 26 лютого в українському прокаті стартує фільм «Батько мати сестра брат» культового американського режисера Джима Джармуша («Мрець», «Виживуть тільки коханці»). У новій картині автор досліджує тему складних сімейних стосунків, демонструючи глядачам три новели, у кожній з яких сестри та брати прямують на зустріч (іноді навіть уявну) зі своїми батьками. Насправді ця тема доволі поширена у світовому кінематографі, тому нам здалося доцільним згадати ще кілька стрічок на цю саму тему.
«Родина Тененбаумів», 2001, реж. Вес Андерсон
Творчість Веса Андерсона, а особливо його ранні картини, крім пастельних кольорів та ідеальної симетрії кожного кадру, часто характеризується проблематикою взаєморозуміння між батьками та дітьми. Саме тому його фільм про складні стосунки всередині багатолюдної та надзвичайно колоритної родини Тененбаумів може стати чудовим прикладом сімейного кіно.
Багато років тому Роял Тененбаум покинув дружину та трьох дітей, кожен з яких мав помітний талант у своїй сфері. Дізнавшись про тяжку хворобу та відчувши потенційну близькість смерті, батько вирішує повернутися в родину та відновити втрачені зв’язки, однак чи буде це просто?
«Велика риба», 2003, реж. Тім Бертон
Зазвичай фільми Тіма Бертона асоціюються з чимось похмурим, дивакуватим і готичним, але на будь-яке правило є виняток. «Велика риба» — це вражальне яскраве кіно, сповнене фантазії та любові, у якому завжди знайдеться місце для справжнього дива.
Сюжет картини розповідає про чоловіка, який після смерті батька усвідомлює, що майже нічого про нього не знав, окрім фантастичних байок, який той йому розповідав у дитинстві. Залишки спогадів перемішуються з бурхливою уявою та перетворюють історію на неймовірну казкову пригоду, де майже неможливо відрізнити правду від вигадки.
«Капітан фантастик», 2016, реж. Метт Росс
Метт Росс більше відомий як актор, завдяки ролям у фільмах «Американський психопат» і «Авіатор», а також у серіалі «Силіконова долина». Проте у 2016-му він написав і зняв чудове кіно про сімейні та соціальні цінності, головну роль у якому виконав геніальний Вігго Мортенсен.
Талановитий актор втілює на екрані образ батька-ідеаліста, що намагається виховувати своїх дітей подалі від капіталістичних цінностей сучасного світу. Живучи серед лісу, якнайдалі від цивілізації, вони намагаються віднайти гармонію з природою, але як довго зможе існувати подібна ідилія в реальному світі?
«Любов, що не зникає», 2025, реж. Глінур Палмасон
Розбавимо традиційний американський кінематограф чимось більш специфічним, наприклад ісландською картиною. Глінур Палмасон — вельми самобутній режисер та візуальний митець, а остання його стрічка — це надзвичайно тепла та інтимно-сімейна історія.
Перед нами постає родина, яка переживає розлучення. Однак цього разу сварки та судові процеси залишаються поза кадром. Натомість історія концентрується на спробах цієї сім’ї продовжити спільне існування в оновлених умовах. Завдяки тому, що в картині знялись власні діти та навіть собака режисера, вона відчувається напрочуд щирою та камерною, занурюючи глядача в рутинний побут, де знаходиться місце для мистецтва та любові, що нікуди не зникає.
«Батько мати сестра брат», 2025, реж. Джим Джармуш
Ну й нарешті фільм, який став приводом для створення цієї добірки. Тут Джим Джармуш знову повертається до свого улюбленого формату з невеликими новелами, який уже приносив йому успіх у «Каві та сигаретах» та «Ночі на землі». Успіх прийшов і цього разу — «Батько мати сестра брат» став переможцем минулорічного Венеційського кінофестивалю.
Отже, фільм складається з трьох історій, що досліджують складнощі та підводні камені сімейних стосунків. У першій — брат і сестра приїздять навідати батька, який не до кінця щирий із ними. У другій — дві сестри поспішають на чаювання до своєї вельми педантичної матері, а у третій — близнюки зустрічаються, аби ще раз згадати своїх батьків.