українські фотографії
Фото: Юлія Кочетова

Українські фотографії увійшли до найкращих за версією The Guardian

Українські фотографії увійшли до списку найкращих робіт року за версією The Guardian. Британське видання традиційно склало список світлин, що визначають 2024 рік та висвітлюють історії, що стоять за ними. В оприлюдненому списку – три роботи українців. Про це повідомляє New Voice з посиланням на The Guardian.

До списку увійшли знімки українських фотографів Костянтина Ліберова, Юлії Кочетової та фотокореспондента агенції Reuters в Україні Тома Пітера. До речі, Юлія Кочетова цьогоріч стала лауреаткою премії World Press Photo.

Костянтин Ліберов, “Тіла російських солдатів після штурму

Це фото було зроблене з дрона в Харківській області у перші дні наступу росіян на Вовчанськ.

«Ми були там близько місяця. Раптом російські військові почали штурм наших позицій, але завдяки нашим безпілотникам FPV атаку вдалося зупинити. Мені дуже прикро, що ці люди не змогли придумати нічого кращого, ніж віддати життя під час вторгнення на територію іншої країни. Коли бачиш це, коли бачиш перед собою мертве тіло, всередині прокидається якийсь жаль. Це колись була жива людина, яка зараз залишила цей світ назавжди. При цьому ви розумієте, що цього можна було б уникнути, якби вони просто не воювали проти України», — розповів Костянтин Ліберов.

Юлія Кочетова, “Скорбота біля меморіалу Ірини Цибух

Фото було зроблене на Личаківському цвинтарі у Львові. Авторка була знайому з Іриною Цибух та знімала її роботу бойового медика. Ірина Цибух загинула в травні 2024 року під час евакуації пораненого у віці 25 років.

“Ірина любила гуляти з собакою, читати. У неї завжди були ідеї про те, як отримати більше донатів, як продовжити цю боротьбу і як вшанувати пам’ять загиблих на війні. Вона була сповнена любові, енергії, ідей; не безстрашною, але надзвичайно сміливою. Вона була яскравою і сміливою”, — розповіла Юлія Кочетова.

Том Пітер, “Татуйовані руки командира”

Фотограф розповів, що руки на його знімку належать командиру підрозділу снайперської підтримки. На початку війни 38-річний Роман повернувся з Франції, де жив деякий час, щоб захищати Україну.

«Він дуже вражаючий, імпозантний персонаж з татуюваннями по всьому тілу, масивною рудою бородою та низьким голосом, харизматична людина, яку поважають однолітки. На одній руці написано «помста», на тій, що тримає сигарету, — «ненависть».

Два слова на руках командира з’явились після загибелі його друзів. Вони мотивують його у найважчі дні. За словами Романа його татуювання символізують особисту трагедію, яку кожен солдат пережив на цій війні.