Леся СайкоМолоді українські науковиці працюють у різних сферах — від біохімії до технологій залізничного транспорту. Їхні дослідження змінюють уявлення про медицину, інженерію та економіку, а результати вже мають практичне застосування в Україні. Багато їхніх розробок впроваджено у державних і комерційних проєктах, підтверджено патентами та використовується у реальному секторі.
Цьогоріч під час Першого національного форуму талановитої молоді, організованого Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, глава держави Володимир Зеленський нагородив іменними преміями президента України для молодих вчених 59 науковців, понад половина з яких — жінки. У міжнародний день боротьби за права жінок ми розповідаємо історії п’ятьох із них.
Доктор філософії Наталія Нікітіна: біохімія проти метаболічних порушень
Працює асистентом кафедри біохімії у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У своїх дослідженнях вивчає механізми виникнення патологій, пов’язаних з ожирінням, як-от метаболічний синдром і діабетична полінейропатія, а також вплив стресу на обмін речовин і можливості фармакологічної корекції цих станів. Доктор філософії стала лауреаткою Премії Президента України для молодих вчених за спільне з Олесею Калмиковою дослідження, яке допомогло глибше зрозуміти природу діабетичної полінейропатії та вдосконалити методику лікування цього захворювання за допомогою препарату «Кокарніт».
Ще у шкільні роки Наталія Нікітіна захоплювалася біологією та мріяла працювати у сфері, що матиме реальний вплив на здоров’я людей. «Ще у школі я зрозуміла, що біологія — це ключ до розуміння світу, в якому ми живемо», — згадує вона. Остаточний вибір професії визначився під час навчання в університеті, де її наукова керівниця надихнула Наталію зосередитися на дослідженні механізмів розвитку патологічних станів, пов’язаних з ожирінням та обміном речовин.
Сьогодні доктор філософії Наталія Нікітіна вивчає метаболічний синдром і діабетичну полінейропатію. Вона досліджує вплив стресу на обмін речовин і шукає ефективні методи корекції цих порушень.
«Ожиріння — одна з основних причин розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету. Разом вони становлять серйозний виклик для суспільства. Психологічний стрес є потужним чинником розвитку цих станів, і в умовах війни та пандемій рівень захворюваності лише зростає», — розповідає Наталія.
Разом із Олесею Калмикової вона досліджувала вплив препарату «Кокарніт», який допомагає відновлювати нервову провідність у пацієнтів із діабетичною полінейропатією.
«Ми встановили оптимальну схему його застосування, що дозволяє ефективніше лікувати ураження нервів, зокрема у військових із компресійними нейропатіями внаслідок поранень», — пояснює вона й очікує, що у майбутньому медичні установи активніше застосовуватимуть їхні рекомендації.
Наталія переконана, що біомедична наука відкриває нові горизонти у боротьбі з метаболічними порушеннями.
«Наука має силу змінювати світ, і я прагну зробити свій внесок у цей процес», — наголошує науковиця.
Окрім досліджень, Наталія любить читати науково-популярні книги та мандрувати — нові враження та свіжа перспектива допомагають їй не втрачати натхнення у складній, але важливій справі.
Професор та доктор технічних наук Альона Ловська: як наука змінює залізничні перевезення в Україні
Працює професором кафедри вагонів та вагонного господарства Українського державного університету залізничного транспорту (УкрДУЗТ). Досліджує міцність та надійність конструкцій залізничних вагонів, зокрема вдосконалює кузови вантажних вагонів для їхнього безпечного транспортування на залізничних паромах. Має ступінь кандидата (2013) та доктора технічних наук (2021), керувала робочою групою у міжнародному проєкті «Integrated rail freight optimisation in Ukraine» разом із фахівцями University of the West Scotland. Авторка понад 2100 цитувань, її індекс Гірша — 27, що підтверджує значний науковий вплив. Лауреатка Премії Президента України за дослідження у галузі контейнерних перевезень.
Професор та доктор технічних наук Альона Ловська ще з дитинства захоплювалася технікою та точною наукою. Першим поштовхом до вибору своєї професії було прочитання у підлітковому віці книги про Марію Склодовську-Кюрі. Вона виросла у Харкові, місті з потужними інженерними традиціями, яке тільки вкорінило її бажання розвиватись у науці. Далі — навчання в Українській державній академії залізничного транспорту, аспірантура, участь у наукових конкурсах і конференціях, а тепер — престижна відзнака для молодих вчених від президента. Сьогодні вона змінює підхід до залізничних перевезень в Україні. Її розробки спрямовані на вдосконалення конструкцій вагонів, зокрема зерновозів, що критично важливо для країни, яка є одним із найбільших експортерів агропродукції.
«Ми запропонували інноваційну конструкцію вагона-хопера, що підвищує ефективність перевезень та дозволяє мінімізувати втрати при транспортуванні», — розповідає Альона.
«Моя робота спрямована на створення математичних моделей, що визначають навантаження транспортних засобів у складних умовах. Це дозволяє вдосконалити конструкції для підвищення ефективності перевезень. Особливо важливим це стає під час військового часу, оскільки в Україні ширина залізничної колії становить 1520 мм, а в Європі — 1435 мм. Через це потрібне перевантаження у спеціальних пунктах, що забирає час. Використання контейнерів допомагає пришвидшити цей процес і зробити логістику ефективнішою», — пояснює Альона Ловська.
Попри виклики, її дослідження мають міжнародне визнання. Ловська керувала робочою групою у спільному проєкті з University of the West Scotland, присвяченому оптимізації залізничних перевезень.
«Україна — стратегічний транспортний коридор між Європою та Азією, тому розроблення нових підходів до контейнерних перевезень — це не просто наукове завдання, а економічна необхідність», — наголошує науковиця.
Лауреатка Премії Президента України для молодих вчених, авторка понад 2100 цитувань та власниця індексу Гірша 27, Альона вірить у силу науки та освіти. «Щоб змінювати світ, потрібно не боятися складних тем і мислити масштабно», — каже науковиця. Сьогодні вона працює над тим, щоб залізничні перевезення стали швидшими, безпечнішими та ефективнішими, відкриваючи нові можливості для України у світовій логістиці.
Кандидат медичних наук та лікар-парадонтолог Мар’яна Слободяник-Коломоєць: як стоматологія пов’язана із серцевими захворюваннями
Уперше довела механізм проникнення бактерій із ротової порожнини на серцеві клапани, продемонструвала вплив біофільмів на ефективність антибіотиків і антисептиків та розробляє методи профілактики ускладнень після протезування серцевих клапанів. Кандидат медичних наук, лікар-пародонтолог та лауреатка Премії Президента України для молодих вчених. Викладає у Центрі удосконалення молодших спеціалістів НУОЗ України ім. П. Л. Шупика.
Мар’яна Слободяник-Коломоєць руйнує стереотипи про стоматологію як суто практичну сферу і доводить: вона може рятувати не лише усмішки, а й серця. Як часто буває з великими історіями, все почалося з маленьких деталей. У випадку Мар’яни це були наукові журнали, які приносив додому її батько. «Він завжди підтримував моє прагнення до знань і підштовхнув до медицини», — ділиться вона. Як наслідок — навчання у медичному університеті, наукові конференції і знайомство з колегою Галиною Жураковською, з якою вони розпочали спільні дослідження.
Одне з таких досліджень виявило, що бактерії ротової порожнини можуть потрапляти на серцеві клапани, спричиняючи запалення та тромбоз.
«Якщо не контролювати стан ротової порожнини, навіть найсучасніші протези клапанів можуть втратити ефективність за кілька років», — пояснює Мар’яна.
Її дослідження підтвердили, що мікробні біофільми роблять антибіотики менш ефективними, що може мати критичні наслідки для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, та запропонувала нові методи боротьби з біофільмами, які допомагають запобігати ускладненням.
Мар’яна працює над тим, щоб новітні підходи стали частиною медичних протоколів. Наприклад, вона разом із колегами розробила альтернативні методи обробки ран: у зонах активної міміки рекомендується використовувати вузлові шви, а в інших — метод електрозварювання.
«Ці зміни допомагають зменшити ризик ускладнень та пришвидшити загоєння», — наголошує дослідниця.
Також виявлено, що популярний антисептик хлоргексидин втрачає ефективність через розвиток резистентності у бактерій. Тому команда Мар’яни запропонувала нові підходи до його використання, аби попередити поширення резистентності.
Результати цих досліджень вже знайшли практичне застосування у лікуванні цивільних і військових пацієнтів. Особливо це важливо для тих, хто зазнав поранень у бойових умовах, адже інфекції ротової порожнини можуть суттєво ускладнити процес загоєння. Мар’яна вірить, що медицина майбутнього — це мультидисциплінарний підхід, де стоматологія тісно взаємодіє з кардіологією та ендокринологією.
«Ми маємо працювати разом, щоб не лише лікувати, а й запобігати ускладненням», — переконана науковиця.
За свої наукові здобутки Мар’яна Слободяник-Коломоєць отримала Премію Президента України для молодих вчених. Але для неї це не просто визнання, а стимул рухатися далі. «Наука повинна працювати не тільки в теорії, а й приносити реальну користь», — підсумовує вона.
Доктор економічних наук Ольга Вовк: як економічна наука допомагає відновлювати Україну
Професор кафедри економіки повітряного транспорту, кандидат економічних наук досліджує вплив кризових ситуацій на розвиток економіки України та розробляє ефективні стратегії відновлення інфраструктури. У своїй діяльності фокусується на створенні практичних інструментів для оцінювання результативності процесів модернізації інфраструктурних об’єктів, що сприяють сталому розвитку цієї сфери. Лауреатка Премії Президента України для молодих вчених за наукову роботу «Стратегія відбудови інфраструктури України», результати якої активно застосовуються у стратегічному плануванні відновлення країни.
Паралельно з навчанням в Національному авіаційному університеті Ольга Вовк займалась дослідженнями в Інституті новітніх технологій. Ці зусилля дали результат, і вже у 24 роки Ольга отримала ступінь кандидата економічних наук. Її інтерес до транспортної галузі поступово переріс у ширший фокус — модернізацію та інвестування в інфраструктурні проєкти. У 35 років вона захистила докторську дисертацію, присвячену інноваційним підходам до розвитку інфраструктури в умовах економічних та безпекових криз.
«Ця премія є підтвердженням того, що наукові ідеї можуть бути практичним інструментом у відновленні країни», — говорить про Премію президента України для молодих вчених, яку отримала за розробку методів оцінки ефективності інфраструктурної модернізації.
Її напрацювання вже використовують у стратегічному плануванні, що дає змогу ефективно реалізовувати проєкти відбудови після воєнних руйнувань.
Вона не приховує, що науковий шлях не був легким. Періоди реформ у науковій сфері створювали додаткові виклики, але підтримка наставників — професорів Галини Кучерук і Світлани Тульчинської — допомогла зберегти мотивацію та віру у власні дослідження.
«Їхня віра у мене та їхній професіоналізм були тим, що змушувало рухатися вперед», — зазначає науковиця.
Сьогодні вона працює над ключовими питаннями відбудови української інфраструктури. Останні оцінки свідчать, що для її повного відновлення потрібно приблизно 170 млрд доларів.
«Це безпрецедентний виклик, який потребує впровадження інноваційних технологій для сталого розвитку», — наголошує Ольга.
Її методологія когнітивного аналізу дозволяє оцінити механізми відновлення та впроваджувати ефективні рішення для модернізації. Її головна порада молодим дослідникам: не боятися впроваджувати свої ідеї.
«Ідея залишиться лише думкою, якщо ви не доведете її унікальність», — підсумовує Ольга Вовк.
Доктор технічних наук Наталія Махінько: зерносховища нового покоління
Працює у Національному авіаційному університеті, де досліджує будівельні технології для зберігання зерна, розробляючи надійні та довговічні зерносховища, здатні ефективно функціонувати навіть в умовах війни та глобальної продовольчої кризи. Її наукові розробки спрямовані на забезпечення стабільного зберігання врожаю та зміцнення продовольчої безпеки України. Лауреат Премії Президента України за дослідження у сфері створення життєздатних зерносховищ, автор понад 50 наукових статей, з яких шість індексовані у Scopus і Web of Science.
Ще у шкільні роки Наталія Махінько мріяла стати інженером. Сьогодні вона працює в Національному авіаційному університеті та займається розробкою будівельних технологій для зберігання зерна. Її місія — забезпечити стабільність аграрного сектору України навіть у найскладніших умовах.
«Агропромисловий комплекс — це основа української економіки, і його стійкість є запорукою продовольчої безпеки. Постійні атаки на зерносховища загрожують не лише експортному потенціалу, а й стабільності врожаю», — пояснює науковиця.
У своїй роботі вона запропонувала інженерні рішення, ефективність яких вже активно впроваджуються у проєктуванні та будівництві зерносховищ, а саме сталеві оцинковані силоси, які дозволяють зберігати зерно в оптимальних умовах і захищати його від негативного впливу навколишнього середовища.
«Ці конструкції розробляються з урахуванням потенційних навантажень та аварійних ситуацій, що робить їх максимально безпечними та довговічними», — додає дослідниця.
Її розробками користуються провідні компанії, як-от ПП «Лубнимаш», ТОВ «ЗЕО «Сокол», компанія «PETKUS» та ТОВ «ЕЛЕВАТОР БУДІНВЕСТ». Окрім того, вона передає свої знання студентам Київського авіаційного інституту, готуючи майбутніх інженерів до викликів нової епохи.
Молода вчена впевнена: успіх у науці залежить від здатності розв’язувати складні проблеми.
«Важливо не боятися братися за серйозні виклики і працювати над практично значущими темами. Орієнтуйтеся на світові стандарти, впроваджуйте результати досліджень у реальні проєкти — це шлях до технологічного прориву», — наголошує вона.
Молодь, яка теж прагне пов’язати своє майбутнє з наукою, може розраховувати на сприяння Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту — інституції, яка уможливлює розвиток та підтримку талановитих українців у сфері освіти, науки та спорту задля відновлення та реалізації людського потенціалу, посилення лідерських позицій України у світі. Адже саме людський капітал є головною рушійною силою нашої країни.
Довідково:
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту — це інституція, яка уможливлює розвиток та підтримку талановитих українців у сфері освіти, науки та спорту задля відновлення та реалізації людського потенціалу, посилення лідерських позицій України у світі, адже людський капітал — наша рушійна сила.