Український прорив 3: успішні кейси з виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325 «Жінки, мир та безпека»

Впровадження воєнного стану в Україні спонукало уряд оновити Національний план дій з виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325 «Жінки, мир та безпека» на період до 2025 року. Аби жінки були більш захищеними, пропозиції активно впроваджувались у місцеві бюджети — від ОТГ до областей. Зараз коаліція активно працює у восьми регіонах. Які кейси виявились найуспішнішими?

Місцеві органи влади беруть участь за згодою, а не за вказівкою

Україна стала першою країною з 80 підписантів, яка ратифікувала резолюцію РБ ООН 1325 «Жінки, мир та безпека» саме під час гарячої фази війни. У 2016 році тривав третій рік російської агресії, і порушення прав на життя, свободу, безпеку та особисту недоторканність понад трьох мільйонів дівчаток та жінок із захопленої частини Донбасу та Криму мали системний характер з боку окупантів. Але у держслужбовців не було системного розуміння, для чого потрібний цей документ. А головне — як він допомагатиме жінкам, які врятувались від окупантів та стали внутрішньо переміщеними особами, або тим, хто жив на окупованій території, поки її не звільнили, чи пішли у ЗСУ.

Громадські організації піднімали питання про необхідність ратифікації резолюції та ухвалення Нацплану дій щодо 1325 ще у червні 2014 року. Але, коли мир закінчився у головах держслужбовців і вони зіткнулись із жахливими наслідками війни, які не лише волонтерам та громадським діячам доведеться долати, але і посадовцям, то впродовж 2016 року і резолюцію ратифікували, і розробили перший Нацплан 2016-2020 років. Наступним кроком стало розроблення за областями локальних планів. Але потрібно було, щоб хтось пояснив, що таке 1325 та як локалізувати Нацплан з урахуванням регіональних особливостей.

Першими охопили 5 областей України — Дніпропетровську, Запорізьку, Вінницьку, Хмельницьку та Луганську. Зараз коаліція 1325 налічує 8 областей — доєдналися Чернівецька, Рівненська, Волинська. Після навчання, аби громади розуміли, як Резолюція 1325 покращуватиме життя жінок та дівчаток, були утворені коаліції з місцевих громадських організацій, департаментів соцполітики та представників поліції. Разом фахівці та активісти визначили пріоритетні напрями для своєї області, міста чи громади.

Місцеві органи влади брали участь у його реалізації за згодою.  Для проведення заходів необхідно призначити у громаді уповноважену особу з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків відповідно до законодавства. Для реалізації Нацплану дій на місцевому рівні затвердили склади Координаційних рад. До них обов’язково мають входити жінки — представниці громадських організацій, депутатки місцевих рад, жінки із вразливих груп, а саме ВПО, сімей-учасниць АТО та ООС.  Завданням Координаційної ради є ефективна реалізація Нацплану 1325 та розроблення місцевих планів — від обласного до громад.  

У жовтні 2019 року відбулися тренінги з локалізації, на яких були напрацьовані дворівневі підходи щодо локалізації. Влада об’єднаних територіальних громад  переглядала свої Стратегії соціально-економічного розвитку, працюючи над внесенням гендерних принципів та положень порядку денного «Жінки, мир та безпека». А органи не об’єднаних територіальних громад розробляли місцеві плани дій щодо впровадження Резолюції РБ ООН 1325.

Варто бути гендерно чутливими і до своїх колег, і до громадян

Злочинцям байдуже, хто з поліцейських затримує його за злочини — чоловік чи жінка. А от небезпека для чоловіка і жінки може бути різною. Такими є результати моніторингу, який провела коаліція «Дніпро: Жінки. Мир. Безпека». Щоб надати адекватну допомогу, поліцейські повинні про це знати та бути гендерно чутливими і до своїх колег, і до громадян. Співробітниці патрульної поліції Дніпропетровської області активно реагувати  на випадки утисків їх самих та жінок, яких вони захищають. Крім того, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ у структурних підрозділах навчального закладу призначив гендерних амбасадорів.

Громадський рух Gender Stream на Дніпропетровщині промоніторив лави ГУНП, УПП та ДСНС області. Виявилось, що у цих структурах відсутні процедури повідомлення, фіксації та превенції гендерно зумовленого насильства та сексуальних домагань, а також відсутні посади радників з гендерних питань чи гендерної політики.

Ще у 2018 році сформували коаліцію «Хмельниччина 1325» і визначили кілька цільових груп жінок для допомоги. Перша —  жінки, які працюють у секторі безпеки й оборони. Дослідження виявило, що з питань соціального забезпечення, медицини та освіти експертами запрошують переважно жінок. А з питань оборони та безпеки голос експерток  не чути. У межах проєкту Українського жіночого фонду відбулася комунікаційна кампанія, під час якої медіа звернули увагу на цих фахівчинь. Як наслідок, їх стали запрошувати на телеефіри, бо жінки дуже цікаві спікерки і у ДСНС, і поліції, і Національній гвардії.

Друга — дівчата створили волонтерський центр «Захист», який дуже потужно працює, відправляючи до 60 машин із гуманітаркою на день на передову, і навіть посіли після київського волонтерського центру друге місце в Україні. Про це повідомила голова Подільського центру «Гендерна рада» Тетяна Баєва. Очолює «Захист» ветеранка ЗСУ Катерина Луцик.

Також «Хмельниччина 1325» розбудовує мережу інформаційно-консультаційних центрів для допомоги сім’ям військовослужбовців. У ньому ветеранки, родини військових та цивільних, які втратили рідних, отримують терапію і спілкування.

Опікувалися проєктом у ГО «Тепло рідних сердець». Поступово проєкт поширився, бо в обласному центрі довелось створювати кризову кімнату через проблеми з домашнім насильством у родинах ветеранів. У Хмельницькому не було жодного закладу для людей, які постраждали від насильства у сім’ї. Антикризовий центр розташовувався у трикімнатній квартирі, але він не забезпечував потреби для вирішення проблеми. Нині кризова кімната перебуває на балансі у міської ради, має статус комунального закладу, сьогодні там проживають жінки-ВПО.

А у Вінницькій та Луганській областях з’явилися Школи безпеки для жінок. Виявилось, що мешканки сільської місцевості під час стихійного лиха чи у разі натрапляння на вибухонебезпечний предмет не мають навичок першої медичної допомоги. Інструктори їздили у маленькі населені пункти та навчали, адже на мирній території питання безпеки набуло актуальності після пожеж на складах боєприпасів у Балаклії та Калинівці.

У Вінницькій області запустили Soft skills for strong action — школу для жінок, які служать у силових структурах..

«Мета цього проєкту полягає у підсиленні жінок, а не у підвищенні їхньої кваліфікації. Ми резолюцію 1325 «олюднили», бо для нас важливі люди, для яких вона писалась та ухвалювалась», — розповідає Світлана Дубина, голова правління громадської організації «ВІСЬ».

Коаліція «Вінниччина 1325» впровадила політику рівності у Вінницькій міській раді.

«Практики реалізації політики рівності та протидії сексуальному насильству успішно діють у Литовській Республіці. За Трудовим кодексом державні структури та органи самоврядування, які налічують понад 50 осіб, повинні мати ці політики. В Україні такої практики ще не було. Вінницька міська рада у співпраці з Коаліцією «Вінниччина 1325» підготувала проєкт документа «Політика рівності» та ухвалили його», — розповіла координаторка Коаліції Світлана Ходакова.

На жаль, політика рівності у секторі безпеки та оборони ще на зародковій стадії, бо громадські активісти не мають інструментів впливу на жорстко контрольовану вертикаль підпорядкування силових структур, тому можуть до Міноборони передавати пропозиції щодо змін лише опосередковано.

Вінниця першою з українських міст ще у 2017 році приєдналась до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевої громади. Хартія допомагає органам місцевого самоврядування досягати рівності у громадах завдяки мінімізації ризиків дискримінації за будь-якими ознаками —  від статі до сексуальної орієнтації. В Україні станом на лютий 2022 року понад 80 українських міст пройшли фінальний етап підписання документа.

Окремим кейсом є діяльність групи емоційної підтримки. Стартував проєкт під час карантину, але набув нового змісту після 24 лютого 2022 року. Ізоляція спричинила посилення рівня конфліктності та насильства у сім’ях, напруженості у стосунках. Нагальною потребою була в емоційній, психологічній підтримці. Саме тому з метою зменшення рівня негативного впливу наслідків пандемії на жінок та членів їх родин була створена група емоційної підтримки у «Фейсбук». Зараз вона допомагає і родинам переселенців.

У 2022 році робота коаліції «Вінниччина 1325» набула нового поштовху — в оновлені регіональні плани до 2025 року прагнуть внести витрати на потреби, які доведеться задовольнити в умовах відкритої війни. Адже питання наявності об’єктів сховищ не було актуальним у Національному плані 2020 року. А просто пофарбований підвал — це братська могила, а не об’єкт укриття. Якісна споруда має технічні та будівельні вимоги. У спальних кварталах мегаполісів.

Коаліція «BUKOVYNA 1325» має дуже креативні кейси. Зокрема ГО «Ми рівні» опікуються жінками та дівчатками з інвалідністю, розв’язуючи проблеми доступності в соціальному просторі та участі в активностях громад.

У межах виконання на місцевому рівні Національного плану дій БФ «Крила підтримки» опікується науковицями. За статистикою, на Буковині у науковій спільності понад 40% жінки, але говорять про них мало. Ніби і рівень доступу українок до науки достатньо високий, але серед деканів в Україні 31% жінок, серед проректорів — 22%, а серед ректорів — 10%. Таке зниження кількості жінок на вищих посадах пов’язано з «скляною стелею» — невидимим бар’єром, що обмежує кар’єрне просування через гендерні стереотипи.

Координаторки чотирьох громад Рівненщини, які є учасницями проєкту, мають свої особливості. Гощанська, Острозька, Сарненська та Шпанівська є різнотиповими громадами – міською, селищною та сільською. Найскладніше було запросити  жінок на зустріч з психологом, як зазначила Ольга Стецюк, координаторка в Острозькій громаді. На перші заходи жінки приходили похмурими. За 7 місяців насиченої та різнопланової роботи організаторки помітили, як змінились учасниці – їх психоемоційний стан стабілізувався, покращився, вони стали більш впевненими.

Коаліція «Луганщина: Жінки. Мир. Безпека» увійшла в робочу групу, яка опікувалась питаннями гендерної рівності у поліції. Ірина Ломкова із Сєвєродонецька стала омбудсменкою коаліції у місцевій поліції. Наприклад, її зусиллями налагоджений діалог між жінками-поліцейськими та керівництвом: тепер на добові чергування жінок відправляють лише за попередньою домовленістю, коли їм є з ким лишити дитину. 

Фінансову та консультаційну підтримку на реалізацію проєктів на Луганщині в розмірі 2,2 млн євро надає уряд Нідерландів. Це дозволяє жінкам Луганщини втілювати спільні безпекові акції, надавати гуманітарну допомогу постраждалим, відкривати жіночі бізнеси та підтримувати гідні санітарні умови у закладах охорони здоров’я.

Долучитися до коаліції 1325 можна прямо зараз

Перше, знайти жіночу громадську організацію у своєму регіоні, яка вже перебуває у складі коаліції. Друге, створювати власну ініціативну групу. В Україні дуже розвинений волонтерський рух, але при цьому дії багатьох організацій не узгоджені з обласними чи національними планами дій, тож знайти собі однодумиць неважко.  

Досвід інших країн, які вже майже 20 років впроваджують принципи резолюції 1325 у конкретних програмах, підтверджує, що залучення жінок знижує рівень агресії та сприяє відновленню миру. Але головне — залучити жінок до роботи в органах влади. Адже якщо декларативні документи підтримує державна влада, то вона їх і виконуватиме.

 У 2022 році Україна за індексом глобального гендерного розриву з-поміж 149 країн посіла 81 місце. Проблемними в нас залишаються надання рівних економічних можливостей і залученість у політичне життя. Є багато досліджень, які свідчать про те, що принаймні 30% жінок має бути залучено на всіх щаблях влади. Це — це та критична маса, після досягнення якої запускається незворотний процес. Але при цьому не подоланими є насильство у сім’ї, посилення антигендерних рухів, проблеми жінок-військових, множинна дискримінація ромських жінок та жінок, які проживають у сільській місцевості та майже не мають доступу до інформації та ресурсів. Сподіваємось, що Україна успішно впорається з цими викликами до 2025 року.

Тетяна Марінова

 

Спецпроєкт створений у межах проєкту «supporting women, peace and security in Ukraine» консорціумом організацій — Центр економічного відновлення, La Strada, «Поруч», Інститут конструктивної журналістики та нових медіа — за фінансової підтримки Посольства Великобританії в Україні та є відповідальністю медіа. Думка журналістів та експертів може поділятися з думкою Посольства і учасників Консорціуму.