Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко про побудову кращої України: Запобігати насильству щодо жінок важливо у будь-який час

31.03.2023

Україна стала першою державою у світі, яка  доєдналася до резолюції 1325 «Жінки, мир та безпека» в умовах збройного конфлікту. Отже, фактично з перших днів наші землячки на собі почали перевіряти ефективність зазначених у документі вимог. У першому Національному плані увага приділялась підвищенню участі жінок у секторі безпеки та оборони, розбудові інституту гендерних радників у ЗСУ та Нацгвардії. Йшлося і про дослідження потреб внутрішньо переміщених осіб з Криму та окупованих районів Луганської та Донецької області. Другий Національний план дій спрямований на більш вагому кількість людей – йдеться вже про 17 цільових груп. Про проєкти, які полегшать життя жінок та дівчаток вже в поточному році та після перемоги над агресором, розповіла Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко.

За словами Генсека ООН Антоніу Гутерріша, для досягнення гендерної рівності у світі знадобиться 300 років

Чому Україна зараз посідає 105-те місце серед 167 країн в Індексі ООН зі становища жінок, миру і безпеки?  

Є чотири основні індикатори, за якими визначається місце країни в Індексі ООН зі становища жінок, миру та безпеки, а саме доступ до освіти та системи охорони здоров’я, рівень представлення жінок в органах влади та вимір розриву в оплаті між чоловіками та жінками.

Україна за рівнем представлення жінок у парламенті на 111-му місці серед 173 країн. Коли за результатами останніх парламентських виборів 2019 року до Верховної Ради пройшли понад 20% жінок, ми дуже раділи, бо у минулому скликанні їх було лише 12%. Але коли оприлюднили щорічний Індекс ООН зі становища жінок, миру і безпеки, з’ясувалось, що за цим індикатором ми втратили п’ять сходинок: поки в Україні прагнули подолати 20%-вий бар’єр у парламенті, у багатьох країнах до законодавчих органів пройшли понад 40% жінок. У Швеції цей показник становить 47% (164 жінки з 349 парламентарів), в Іспанії — 44% (154 жінки із 350), у Швейцарії — 41,5% (83 жінки з 200), у Норвегії — 41,4% (70 жінок зі 169), у Бельгії — 40,7% (61 жінка зі 150), у Португалії — 40% (92 жінки з 230). Є країни, де досягли аж 50%. Тож за загальними результатами наша позиція стала гіршою, ніж була. Навіть африканські країни активно та дуже успішно працюють, щоб покращити ситуацію з гендерною рівністю в органах влади. Наприклад, у ПАР 46% жінок у парламенті, у Намібії — 44%. Та попри такі темпи, за словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, для досягнення гендерної рівності у світі знадобиться 300 років.

У 2023 році Україна здатна покращити ситуацію в Індексі ООН зі становища жінок, миру і безпеки?

Виборів у нас не буде у 2023 році. Але війна закінчиться і вибори усіх рівнів все ж таки відбудуться. Тобто вже сьогодні політсили повинні активно працювати, аби забезпечити наявність 40% жінок у списках. Бо нові вибори відбуватимуться з урахуванням змін до Виборчого кодексу, які набрали сили у 2020 році. Але ця квота стосується тієї частини нардепів, яких обиратимуть за партійними списками. А ще ж є мажоритарні округи, де жінок традиційно значно менше.

Окреме питання рівності доступу жінок та чоловіків до освіти та здоров’я. Важко прокоментувати, як це будуть оцінювати в умовах війни. Цифрові технології всім полегшують доступ до освіти незалежно від статі. Сподіваюсь, попри війну ми не втратимо цих високих позицій. Щодо рівня розриву в оплаті праці, то уряд хоч і підтримує жінок, які активно займаються малим та середнім бізнесом, але статистику під час війни не збирають.

Війна в Україні не вкладається у термінологію, запропоновану ООН

Можете проаналізувати прогалини на практичному рівні, які ви спостерігаєте під час виконання резолюції 1325?

Ідея мандата 1325 полягає у тому, що жінки більше страждають під час війн, тому потребують додаткової уваги щодо захисту як цивільні особи. Національний план дій 1325 оновили з урахуванням нових загроз, які виникли в Україні після 24 лютого 2022 року. Насамперед йдеться про розширення цільових груп. З іншого боку, треба підвищувати рівень участі жінок у громадах та перемовних процесах.

Ми побачили, що війна в Україні не вкладається у термінологію, запропоновану ООН. У нас не локальний військовий конфлікт, а повноцінна війна однієї країни проти іншої. Напад на нашу державу був безпідставним. У нас страждає все населення. Росія має за це нести повну та всебічну відповідальність, що потрібно засвідчити на міжнародному рівні. Тому варто розробляти нові термінологічні документи в ООН, аби рівновіддалено визначити сторони конфліктів та відповідальність країни-окупантки.

У нас виїхали за кордон від 5 до 8 мільйонів громадян, переважно жінок та дітей. Це спокушає ставитися лише до цих жінок як до жертв війни. Але  резолюція 1325 має зважати і на українок з активною позицією: 61 тисяча перебуває у лавах ЗСУ, з них 5 тисяч на передовій. А є ще жінки в інших структурах сектору безпеки та оборони — у Державній прикордонній службі України, Нацгвардії, поліції, СБУ. І мене дуже хвилює, як розвиватиметься ситуація з дотриманням прав жінок після війни у секторі безпеки та оборони. Адже після двох світових війн в усіх країнах відстежувався певний відкат назад у військовій царині, бо після повернення чоловіків з фронту жінок масово витісняли з високооплачуваних посад. І розвиток гендерного компонента в арміях світу (та ж інфраструктура) почав гальмувати. Аби такого не сталося, План відновлення України буде мати гендерну та інклюзивну складові. Ці принципи вже задекларовані у документах Міжнародної конференції з питань відновлення України, яка відбулась у липні 2022 року в Лугано.

Ще одна тема актуалізується сестринськими резолюціями 1888 та 1889 —  йдеться про сексуальне насильство під час військових конфліктів.

Йдеться про злочини, які вчинили російські військовослужбовці на окупованих територіях України. На початку травня 2022 року від імені нашого уряду віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина підписала рамкову програму співпраці з ООН щодо протидії сексуальному насильству. Від ООН документ підписала Праміле Паттен, спеціальна представниця з питань сексуального насильства під час військових конфліктів. Цей фрем вкладається у мандат 1325. Для виконання цієї програми розробили імплементаційний план з її реалізації та створили міжвідомчу координаційну групу, яку я очолюю. До її складу входять представники різних держструктур та громадських організацій. У змінах Національного плану 1325 ми врахували основні напрями діяльності, що є у рамковій програмі ООН. Перші результати оприлюднимо у квітні.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця та Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко

Документ визначає 5 стратегічних цілей. Які з них зараз у пріоритеті?

Усі п’ять є пріоритетними. Протидія торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, забезпечення надання комплексної холістичної допомоги постраждалим від сексуального насильства, відповідальність та правова допомога, посилення ефективності роботи сектору допомоги у попередженні та протидії викликам, що стосуються сексуального насильства, створення системи репарацій та компенсацій для постраждалих. Усі вони зафіксовані в імплементаційному плані.

Але парламент ще не ухвалив відповідні новації до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України, які б змінювали сам підхід щодо розслідування та судового переслідування ґвалтівників під час війни.

Так, парламентську комісію очолює Марина Бардіна. І зміни будуть найближчим часом, бо розслідування за статтею 152 ККУ «Зґвалтування», коли передбачається підтвердження зґвалтування судово-медичною експертизою, в умовах війни не працює. Адже потерпілі перебували тривалий час під окупацією, а отже, про такі злочини повідомляють уже після звільнення території. Тобто сенсу в експертизі немає.

Поки що наші правоохоронці використовують статтю 438 ККУ «Порушення законів та звичаїв війни», зважаючи на широке тлумачення терміна «сексуальне насильство, скоєне саме під час військових конфліктів». За нормами міжнародного гуманітарного права цей вид злочинів розглядається як воєнний. Статистику рахується вручну та змінюється щотижня. На початок березня 2023 року 181 випадок офіційно підтверджений Офісом генпрокурора України, чимало ще на стадії розслідування. Ми усвідомлюємо, що про домашнє насильство правоохоронцям повідомляють про 10% інцидентів, а щодо випадків сексуального насильства під час війни показник ще нижчий. Постраждалі не хочуть говорити про це. Щоб вони прагнули повідомити про те, що стали жертвами, держава повинна запропонувати правову, медичну, соціально-психологічну та економічну допомогу. Нещодавно оголосили про створення платформи — єдиного інформаційного ресурсу, куди постраждалі можуть звернутися анонімно та безкоштовно. Також уже працюють 5 центрів допомоги, ще 5 відкриються згодом.

Держави-учасниці резолюції 1325 повинні «забезпечити адекватне відшкодування» (29, d) жінкам, які стали жертвами сексуального насильства. Яка сума є адекватною для України та який механізм отримання цієї компенсації?

Систему компенсацій ми зараз розробляємо з Глобальним фондом допомоги постраждалим від сексуального насильства. Його створив нобелівський лауреат лікар-гінеколог з Конго Деніс Муквеге. Він допомагав тисячам жінкам-жертвам сексуального насильства під час другої конголезької війни (1998-2002), в якій зґвалтування використовували як зброю. З цим фондом є угода щодо оцінки моральної та матеріальної шкоди. Суми поки що не визначили, бо є кілька підходів: виплачують або одразу всю, або щомісяця протягом певного часу. Зважаючи на досвід країн, де нещодавно точилися війни, сума компенсації становить 150-300 євро на місяць у місцевій валюті. Я дуже сподіваюсь, що ми доможемося цих виплат і для постраждалих українок. Про отримання коштів за моральну шкоду саме з репарацій, які росія повинна буде нам сплачувати, зараз навіть не йдеться, бо перемовини розпочнуться вже після нашої перемоги.

Жінок будемо навчати веденню перемовин на всіх рівнях

Жінки прагнуть бути рівноправними учасницями  ухвалення рішень щодо запобігання та розв’язання конфліктів, а також відновлення держави. Але як це забезпечити на практиці?

Є різні рівні перемовин. «Мирні перемовини» — це не лише Мінськ та Стамбул, це і рівень ООН, і інших світових інституцій. У таких форматах представництво українок є дуже високим, бо є і посли-жінки, і нардепи, і міністерки та їхні заступниці. Але мирні перемовини у невеликих громадах зазвичай проводять лише за участі чоловіків. На колективних світлинах немає жодної жінки.

Багато країн готові допомогти Україні на різному рівні. Наприклад, Данія допоможе відновити Миколаїв.  Швеція — Дніпро. Жінок до складу делегацій можна внести за формальним гендерним показником, але наскільки високою буде ефективність їхньої роботи у складі цих комісій? Нам потрібно вчити жінок вести перемовини коректно, але при цьому бути наполегливими та дипломатичними, працювати на результат, відстоювати свої інтереси. Такі тренінги мають бути практичними та ефективними за змістом, а не просто прослухати десь та щось. На нас  очікує велика програма відновлення, тому система підготовки перемовників повинна стати частиною державної політики з внесенням до навчальних програм вишів курсів підвищення кваліфікації тощо.

Чи можливо створити чутливу систему ідентифікації гендерних викликів під час війни?

Вона вже створюється. Ця система потребує чіткої  статистики про групи населення. Досліджується не просто цивільне населення, а чоловіки та жінки з їх статево зумовленими проблемами. Йдеться про градацію за віком, за станом здоров’я, за обмеженнями щодо рухливості, доступності, безбар’єрності у тих установах, що надають послуги. Йдеться і про гендерну фаховість спеціалістів Служби з надзвичайних ситуацій, які допомагають населенню після авіаударів. Є розгалужена система гендерних радників у секторі безпеки та оборони, і це також важлива складова системи.

Як держава може запобігти злочинам за ознакою статі?

Запобігати насильству стосовно жінок важливо у будь-який час. І до війни була статистика жахлива: щороку крива йшла вгору. Тільки у 2022 році зафіксували невелике зменшення, але території були окуповані. Жахливо, що є насильство, але добре, що люди звертаються до поліції. Цю довіру громадян до правоохоронців варто поглиблювати за допомоги соціальних працівників та психологів. Тому навіть під час війни ми продовжуємо програми навчання всіх категорій фахівців, які залучені до боротьби зі злочинами за ознакою статі. Йдеться про поліцейських, прокурорів та навіть суддів. Тривають систематичні навчання щодо підвищення їх компетенції з допомоги постраждалим, формуванню навичок спілкування. І дедалі рідше потерпілі жінки чують, що це їхня приватна справа. Крім того, розвивається система сервісів для постраждалих, де надають соціальну, медичну та правову допомогу. Також є шелтери — центри перебування.

З бюджету 2021 року 124 громади отримали 272 мільйони гривень на основі поданих заявок на розбудову інфраструктури. У 2022-му субвенції були спрямовані на оборону. Але вже у 2023 році попри війну у державному бюджеті запланований 181 мільйон гривень НА ЩО?. Завдяки цим коштам постраждалі отримують допомогу там, де живуть — у селах та містечках.

Щодо зґвалтування як способу ведення військових дій проти України, то ми повинні максимально швидко забезпечити допомогу постраждалим. І ми як країна, яка планує вступити до ЄС та НАТО, зобов’язана поширювати знання представників сектору безпеки та оборони щодо прав людини, міжнародного гуманітарного права, гендерної рівності та запобігання сексуальному насильству. Є відповідні інструкції та методологічні матеріали. Підвищення спроможності нашого сектору безпеки та оборони відповідати на такі виклики, як сексуальне насильство, є одним із пріоритетів держави.

Спецпроєкт створений у межах проєкту «supporting women, peace and security in Ukraine» консорціумом організацій — Центр економічного відновлення, La Strada, «Поруч», Інститут конструктивної журналістики та нових медіа — за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні та є відповідальністю медіа. Думка журналістів та експертів може поділятися з думкою Посольства і учасників Консорціуму.

Тетяна Марінова

Новини партнерів