У 2026 році українці відзначатимуть Великдень 12 квітня. Напередодні цієї важливої події хочемо поділитися давніми українськими традиціями святкування, язичницьким корінням деяких обрядів. Розповімо, як правильно готуватися до Великодня, якою має бути традиційна українська паска та що обов’язково слід покласти у святковий кошик.

В інтерв’ю для NV етнологиня Ярослава Музиченко розповіла, наскільки Великдень є важливим святом для українців. Також вона повідала про християнські та язичницькі традиції на Великдень, який у 2026 році православні та католики відзначатимуть у різні дати: 5 та 12 квітня.

Великдень 2026: традиції

У дохристиянські часи цей період знаменував відродження природи та початок нового господарського циклу, відзначаючись у день весняного рівнодення. Предки вшановували сонце обрядовим хлібом, вогнем, водою, поминальними трапезами та піснями.

Писанки та крашанки, як символи зародження життя, також сягають язичницьких вірувань, подібно до гри у навбитки, що символізує передання життєвої сили.

Підготовка до Великодня раніше розпочиналася за 40 днів до свята, з Великим постом, що був часом духовного очищення та самообмеження.

За тиждень до Великодня та у Чистий четвер, оселі прибирали та прикрашали, зокрема розвішували нові, святкові рушники. Господині пекли паски та готували вишиті покривки для святкових кошиків. Страсний тиждень був часом особливих обрядів, кульмінацією яких були богослужіння у Страсний четвер та п’ятницю. Субота ж присвячувалася приготуванню святкових страв.

Традиційна українська паска відрізняється прикрасами з тіста у вигляді хрестів, решіток, пташок та вінків, змащених яйцем для рум’яності. Окрім паски, у святковому кошику обов’язково присутня сирна паска (холодна або запечена), м’ясні страви (раніше запечене порося), вудженина, шинка, пиріжки з маком та сиром, а також крашанки, пофарбовані цибулевим лушпинням у червоний колір, що символізує життя та рід. Мак і хрін у кошику вважаються оберегами.

Великодні звичаї та розваги

На Великдень існували певні звичаї: придбання нового святкового посуду, дарування дітям нового одягу та взаємні подарунки між подружжям. Також було заведено допомагати сиротам, вдовам та літнім людям, пригощаючи їх великодніми стравами. Святковий час проводили у спілкуванні з родиною та друзями, уникаючи перевтоми від приготувань.

Традиційні великодні розваги, такі як весняні обрядові танці та хороводи (гаївки), колись мали серйозне ритуальне значення, символізуючи пробудження природи та сприяючи родючості. Ігри, наприклад, “Мак” та “Грушечка”, відображали етапи росту рослин. Кривий танець символізував безкінечність життя. Стародавня гра “Просо” могла мати коріння у традиції умикання дівчат.

До чого тут Росія?

Росія намагалася вплинути на святкування Великодня в Україні через церкву та нав’язування певних культурних наративів, зокрема використання слова “куліч” замість “паска”. У радянські часи існували обмеження на відвідування церкви та святкування Великодня, а також робилися спроби замінити його іншими весняними святами. Та попри це українці продовжували зберігати свої традиції.