Тетяна Марінова
Чи маю я право на весілля своєї мрії? Можливо, варто від святкування відмовитись, аби уникнути осуду? Такі запитання читачок набувають восени особливої гостроти. За відповідями Womo.ua звернувся до двох психологинь — цивільної та військової.
Якщо пара вирішила взяти шлюб тут і тепер, то краще не відкладати, щоб уникнути жалю: Мері Кучухідзе
Осінь — період одружень. Але багато жінок прагнуть відшукати відповідь на запитання: чи маю я право на весілля своєї мрії в умовах війни? Якою є ваша відповідь на це запитання?
Відповідаю: «Так! Ти маєш право на весілля, про яке мріяла!». І тут психолог може отримати осуд від деяких читачів: «Як?». Поясню, чому «ТАК»! Фактично одинадцятий рік, як триває війна. І уявіть собі багатомільйонний народ, який не дозволяє собі протягом всього цього часу створювати родини, тому що це є радісною подією, адже пара цього давно хотіла, а на території країни триває війна. А ще багатомільйонний народ не дозволяє собі протягом всього цього часу народжувати та хрестити дітей, бо це також є радісними подіями. а для пари це також давно омріяна подія. А ще багатомільйонний народ не дозволяє собі протягом всього цього часу радіти іншим подіям у нашому житті тощо. Далі… Воїн повертається додому. Воїн, який не може передати жах і жорстокість, з якою він зіткнувся на фронті. Ми ніколи не зможемо його зрозуміти, але він потребує найбільше підтримки, повернення до цивільного життя, накопичення та збільшення особистісного ресурсу для адаптації… А вдома його зустрічає родина у пригніченому стані.
Тож постає запитання: як пригнічені люди, що відмовляють собі у різних варіантах підтримки власного ментального стану, зможуть допомогти цьому воїну? Сказати йому: «Не буде у нас весілля, про яке ми мріяли, бо нас захейтять»?
Хіба ми не маємо права здійснити свої мрії? Хіба життя зупинилося, і ми не маємо права на свої радості? Хіба нам потрібно відкладати життя невідомо на коли, щоб уникнути осуду?
І тут у мене виникає логічне питання: «На коли відкладати, якщо ми не знаємо, чи настане для нас завтра?». Тому я за те, щоб влаштовували весілля своєї мрії. Адже насамперед мрія, що здійснилась, дає ресурс, дає надію на майбутнє та допомагає рухатися далі.
Чи є сенс переформатовувати заходи мрії?
Так, мрії теж обмежені сучасними реаліями, але їх можна адаптувати. Навіть якщо це пишне весілля, то чому б його не зробити благодійним? Наприклад, гроші, отримані від гостей, передати на потреби фронту. Щонайменше на знак подяки нашим воїнам, що ви можете собі дозволити цю радість. Це як один з варіантів адаптації весілля до наших реалій.
Рекомендую у воєнних умовах жити тут і тепер, і це не означає відмовляти собі в отриманні радості, задоволення, у здійсненні мрії…
Просто позитивні події можуть бути іншими, ніж до війни, яка змінює наші пріоритети. Але нам треба перебувати у ресурсі. Адже мрія — це уявна реальність. Вона наповнює життя сенсом і змінюватиметься на краще. У такі моменти завжди згадую Віктора Франкла, який казав, що у концтаборі виживали ті, хто знав, що робитимуть після звільнення. Так, це було мрією, оскільки ніхто не знав, чи настане це звільнення. Але їхні мрії давали їм ресурс. Весілля вашої мрії може стати у вашому житті такою подією, якщо ви собі це дозволите.
Якщо все ж таки у вас виникає занепокоєння про можливе засудження з боку суспільства, то рекомендую звернутися до психолога, щоб розв’язати особисті проблеми. Адже насправді річ не у суспільстві, а в тому, що ви самі засуджуєте себе.
Якщо у пари розділились думки з власними родинами щодо розмаху весілля під час війни, чи є сенс шукати консенсус, адже саме батьки фінансують левову частку витрат на свято?
Безперечно, домовлятися треба, бо це покаже їхнє вміння знаходити спільні точки дотику та спільні цінності. І процес знаходження консенсусу допоможе їм стати на крок ближче одне до одного.
Міністерство юстиції пропонує послугу одруження на відстані: він — в окопі на телефонному зв’язку, вона — у місцевому РАГСі чи ЦНАПі. Перспектива стояти одній перед реєстраторкою у весільній сукні викликає у багатьох жінок дуже негативні емоції. Як підтримати подругу чи доньку, що погодилася на такий формат одруження?
Це дуже добре, що Міністерство юстиції надає таку можливість. В умовах війни пара може опинитися у різних ситуаціях, що потребує офіційного статусу дружини чи чоловіка. І онлайн-весілля є кроком усвідомленим і без примусу. Тут на перший план виходить відповідь на запитання: що я отримаю у разі відмови від весілля мрії?
Насамперед офіційний статус дружини та належні переваги, що додаються до цього статусу. Якщо чоловік/дружина потрапляє до лікарні, є можливість перебувати поряд, щоб підтримати. Я вже не кажу про інші складні випадки, коли без офіційного шлюбу за допомогою свідків у суді доводиться відстоювати позицію, що вони жили як чоловік і дружина.
А,підтримати подругу чи доньку можна, запитавши: «Що я можу для тебе зробити? Чи потрібна тобі моя допомога? Якщо так, то яка?» І ваша підтримка через ухвалення її рішення на згоду оформлення такого виду шлюбу та своєю присутністю на заході буде неоціненною. Навіть якщо ви з таким форматом реєстрації шлюбу не згодні, не відмовляйте подругу чи доньку та не знецінюйте це важливе рішення у її житті.
Чи є сенс родині вмовляти пару дочекатись відпустки захисника заради весілля мрії чи цього не варто робити, бо для них важливим є саме шлюб?
Ми живемо тут і тепер у країні, яка воює. Якщо пара вирішила взяти шлюб, то краще не відкладати, щоб уникнути жалю. І, щоб виключити фразу: “Якби…, то моє життя могло б бути”.
Одруження на відстані — це не про втрату, а про надбання: Вікторія Вінтоняк
“Питання про весілля під час війни — це складна та достатньо емоційно заряджена тема. Вона стосується не лише особистих бажань, але й суспільних очікувань, почуття солідарності та турботи про інших”, — почала свою відповідь військова психологиня, полковник, учасниця бойових дій, PhD, доцентка, членкиня Національної психологічної асоціації, авторка наукових статей, підручників та посібників з військової психології, лідерства та управління Вікторія Вінтоняк.
Що військовий психолог може відповісти цивільній жінці на запитання: «Чи маю я право на весілля своєї мрії»?
Однозначно так! Навколо так багато біди та горя, тому весілля — це не лише про святкування, це про момент єднання, символ нової надії та любові. Це гарний привід зібратися у колі рідних і близьких людей та отримати шматочок щастя.
Коли я бачу, що один чи обидва з партнерів є військовими, то особливо радію за них, бо практично одразу після весілля хтось вирушає на фронт — і це знову довга розлука. Тому в таких випадках це щасливі моменти, які дають мотивацію перемагати і повертатися до своїх коханих!
Чи варто утриматись від святкування, аби уникнути осуду? Чи при переформатуванні є шанс провести весілля, як захід мрії?
На мою думку, тут питання не в тому, «варто» чи «не варто» відмовлятися від свята. Питання у виборі формату — як ви це свято організуєте для себе. Мені зараз імпонують невеликі весілля у вузькому колі, де є родина і найближчі друзі. У такій атмосфері відчувається щирість, теплота та дійсно радість, що це весілля можливе, враховуючи обставини. Помпезне свято, на мою думку, недоречне і дійсно може викликати осуд суспільства.
Ви маєте враховувати контекст, в якому ми зараз живемо. До прикладу, ви цивільна пара (ніхто з вас не проходить військову службу). У вас є можливість спланувати та провести помпезне весілля… А в іншої дівчини, у якої наречений на фронті, може не бути можливості навіть стояти поруч з ним під час шлюбної церемонії, бо вони змушені одружуватися дистанційно… Це створює негативний суспільний дисонанс.
Якщо у пари розділились думки з власними родинами щодо розмаху весілля під час війни, чи є сенс шукати консенсус, адже саме батьки фінансують левову частку витрат на свято?
Весілля — це не лише про витрати, це про створення нового етапу життя. Війна ставить перед нами непрості виклики, змушуючи переосмислювати наші цінності. Моя порада батькам — враховувати побажання дітей та поважати їхній вибір. Цим ви їх найкраще підтримаєте!
Щодо помпезності та витрат…
Час змінився, цінності змінились. Можливо, краще за частину коштів, які планувалось витратити на весілля, купити дрон або витратити на благодійність чи військові потреби. Цим вчинком ви можете врятувати чиєсь життя — чийогось коханого чи чиюсь кохану.
І ця позитивна енергія, яку ви вносите у початок своєї сім’ї, є тим моментом, що запам’ятається всім не лише красою, але й глибиною вашого вибору.
Міністерство юстиції пропонує послугу одруження на відстані: він — в окопі на телефонному зв’язку, вона — у місцевому РАГСі чи ЦНАПі. Перспектива стояти однією перед реєстраторкою у весільній сукні викликає у багатьох жінок дуже негативні емоції. Як підтримати подругу чи доньку, що погодилась на такий формат одруження?
Формат одруження на відстані, коли наречений в окопі, а наречена — у місцевому РАГСі чи ЦНАПі, може викликати змішані почуття. Особливо коли мрія про весільний день не зовсім відповідає реальності.
Це природно, що стояти перед реєстратором наодинці у весільній сукні може викликати відчуття смутку та розчарування. І дуже часто пара на таку реєстрацію іде вимушено.
Або наречений на фронті і у нього просто немає можливості приїхати, або приїзд нареченої ближче до лінії фронту становить певну небезпеку для її життя.
Чи є сенс родині вмовляти пару дочекатись відпустки захисника заради весілля мрії чи цього не варто робити, бо для них важливим є саме шлюб?
Родині не варто так вчиняти, адже реєстрація шлюбу для пари важлива не тільки з позиції психологічної підтримки одне одного, але й з позиції закону. Саме тому зараз в Україні у застосунку «Дія» надається можливість зареєструвати шлюб дистанційно.
Як підтримати подругу, доньку чи сестру, яка зважилась на такий крок, як дистанційна реєстрація шлюбу?
1. Повага до її вибору
Насамперед важливо підтримати рішення подруги, сестри чи доньки. Вона зробила важливий і складний вибір, тому ваша повага та розуміння будуть надзвичайно важливими. Дайте їй відчути, що її крок — це не менше ніж героїзм і що кохання сильніше за всі обставини!
2. Створіть атмосферу свята
Навіть якщо її наречений не поруч, це не означає, що не можна зробити цей день особливим. Подаруйте їй щось символічне, організуйте невелике святкування у вузькому колі рідних чи друзів. Нехай вона відчує, що це важлива подія для всіх, а не лише формальність.
3. Емоційна підтримка
Поговоріть з нею про її почуття. Можливо, їй буде важко зізнатись, що вона розчарована або сумує через такий формат весілля. Будьте уважними до її емоцій. Нагадуйте, що головне — це кохання та створення сім’ї, а не зовнішні обставини.
4. Погляд у майбутнє
Розкажіть про те, що на них чекає попереду. Це лише один із кроків на шляху до спільного життя. І навіть якщо зараз ситуація далека від ідеалу, буде час, коли вони зможуть відсвяткувати своє кохання так, як мріяли.
І змініть внутрішню установку! Таке одруження на відстані — це не про втрату, а про надбання! Вони вже зараз демонструють свою силу, витривалість і готовність підтримувати одне одного у будь-яких обставинах. І це міцний фундамент для їхнього майбутнього життя.
Розпитувала Тетяна Марінова