Від успішної телеведучої до псевдо-бізнесвумен: Яку роль Оксана Марченко відігравала у корупційних схем Медведчука у книзі Максима Савчука «1937»

25.06.2022

Юлія Лактіонова, директорка видавництва Yakaboo Publishing

На кілька тижнів колишня телезірка, а нині підсанкційна дружина олігарха Медведчука, Оксана Марченко стала мемом. У хіджабі, у тюрбані, у десятку фантазійних образів вона зверталася до сильних миру цього, щоб визволити з-під арешту свого одіозного чоловіка. Така відданість, навіть, вражає. Але…

Насправді Марченко, яку телеглядачі цінували за емпатію, простоту та спроби віщати з телеекранів українською, роками фігурувала як фактична власниця майже усього медведчукового бізнесу, у тому числі — нафтовидобувної компанії у Росії. Викриття цього факту і стало відправною точкою у дослідженні журналіста проєкту “Схеми: корупція в деталях” Максима Савчука, опублікованому у книзі “1937”

Ця книга — новинка літа, вийшла з друку у червні і має всі шанси стати бестселером. Це політичний детектив по слідам реальних подій та героїв — надзвичайно якісне та гостросюжетне журналістське розслідування. Юлія Лактіонова, директорка видавництва Yakaboo Publishing, у колонці для WoMo переказує сюжетну лінію Оксани Марченко у книзі Максима Савчука «1937» та розповідає, чому цю книжку варто прочитати. 

У квітні 2018-го року в інтерв’ю Deutsche Welle Медведчук похвалився, мовляв, давно не думаю про гроші, бо я — успішний бізнесмен. Але коли журналіст телепроєкту «Схеми: корупція в деталях» Максим Савчук перевірив державні реєстри, виявилося, що Медведчук був лише головою двох громадських об’єднань та комерційної організації ТОВ «Форпостінвест». Де ж ховалися всі його активи?

Як всидіти на двох стільцях: бути політиком із серйозною репутацією та, одночасно, дуже багатим бізнесменом, який не завжди грає за правилами? У пострадянську добу використання підставних осіб у якості формальних власників бізнесу стало мало не мейстримом. Ідеальна підставна особа — дружина, щоб гроші з сім’ї точно нікуди не ділися. Мовляв, я сам — чесний політик, а усі ці фірми, маєтки та яхти — то моєї сім`ї.

У 2014 році США внесли Медведчука до санкційного списку за «фінансування тероризму». Це значно ускладнювало його міжнародний «бізнес». Потрібна була довірена людина, яка стане фіктивним власником бізнесів. Завдяки ретельному копирсанню в українських та міжнародних реєстрах Максим Савчук знайшов ниточки, що вели прямо чи опосередковано до Оксани Марченко.

Виявилось, що вона значиться як власниця понад 10 компаній з дуже різних сфер економіки: від будівельного бізнесу до фінансів та сільського господарства. Одна з них мала реєстрацію, навіть, в окупованому Криму. Крок за кроком журналіст довів, що Марченко є також власницею нафтодобувної компанії на одному з найбільших родовищ у країні-агресорі. Так у вересні 2018-го у пресі вийшло розслідування «Нафта для куми Путіна Оксани Марченко». У книзі «1937» цій історії присвячено одразу декілька глав.

Це був сміливий початок. Медведчук тоді був людиною, яка могла завдати багато неприємностей, тому публічно доводити його зв’язок з фінансуванням російського тероризму було дуже небезпечно. Оксана Марченко теж постійно перебувала в оточенні охорони і була абсолютно недоступною для спілкування.

Проте Максим та його колеги з проєкту «Схеми» послідовно розкривали, як працює бізнес олігарха в обхід санкцій: спочатку міжнародних, а потім і санкцій РНБО, введених у 2021-му році проти обох з подружжя Медведчуків-Марченко. 

Журналісти навіть встановили той факт, що коли Оксана Марченко публічно скаржилась на те, що не може продовжити підписки на музику через заблоковані банківські картки, подружжя легко витрачало чималі кошти на капітальний ремонт свого палацу у Пущі-Водиці — маєток, що має більше сотні окремих приміщень площею понад дві тисячі квадратних метрів. Якщо цікаво, як було облаштовано розкішне сімейне гніздечко Марченко — раджу почитати главу «Палац кума Путіна».

Після серії гучних викриттів у пресі, Медведчук сам підтвердив справжню роль дружини у власній імперії. В інтерв`ю каналу NewsOne 2018 року Медведчук каже: 

«Оксана Марченко, моя дружина, не займається бізнесом. Вона володіє бізнесом, а керую бізнесом я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої «улюблені» американці в березні 2014 року ввели проти мене санкції. Із цим усім пов’язані всі особливості бізнесу, який належить сім’ї. Він належить моїй сім’ї, я цим бізнесом керую».

Навіть спроби Марченко піти у політику і таким чином вберегти сімейні статки виявились марними. Тепер ми навряд чи дізнаємось, чи змогла б вона отримати достатньо голосів виборців та стати впливовим спікером від ОПЗЖ, конкуруючи за місце під сонцем з тою самою Королевською. Бо як вважає сам автор книжки «1937» — у бізнесової чи політичної кар`єри подружжя в Україні тепер немає жодних перспектив.

Останнім часом Марченко з Москви постить на своїх сторінках у соцмережах відео з цитатами з Святого Писання і натякає на те, що українці заслужили всі ті прояви ніби Божого гніву, які впали на їхні голови. Ось як за привабливим обличчям та образом «паломниці» може ховатись відверто темна душа. Тож маємо робити висновки з таких історій на майбутнє.

Наостанок зауважу, що книга Максима Савчука «1937» — це не тільки своєрідний детектив про пошук зачіпок, доказів, про осяяння та тріумф правди, тріумф, у який завжди хочеться вірити і на який ми так чекаємо, бо жага справедливості – наша невід’ємна українська риса. Це ще й тренажер для критичного мислення: як побачити та мати сміливість викрити корупцію, як не піддатися чарам красивих і багатих, як цінувати істину більше за спокій? Все це дуже знадобиться нам для відбудови нової України.

У передмові до книги відомий журналіст та телеведучий Андрій Куликов написав: «Читайте цю книжку, переповідайте її чи бодай кажіть, що її варто прочитати. Хто має смак і допитливість, поцінують вашу пораду. Хто не має, можливо, почнуть потроху зрощувати в собі смак і допитливість».

Бажаю всім захопливого прочитання. Книга вже доступна і в паперовому, і в електронному форматах на сайті yakaboo.ua та у мобільному додатку Yakaboo.