Відправляючи своїх дітей до дитячого табору, подумки батьки готуються до того, що там їхні нащадки-підлітки можуть вперше взяти до рота цигарки, скуштувати алкоголь. Але це «квіточки» на тлі побоювань, що дитина може стати жертвою зґвалтування чи її «розведуть на секс» однолітки. Що варто розповісти синам та донькам різного віку про статеву безпеку напередодні відпочинку у таборі? Відповідь знає психологиня та сексологиня Ліана Колесник-Цапенко.
Статеве виховання — це не лише процес навчання дітей того, як вони дорослішають, що таке безпечний секс та запланована вагітність. Статеве виховання — це про побудову здорових стосунків з партнером. А ще це про безпеку!
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно 246 млн дітей зазнають гендерного насильства у різній формі, зокрема жорстоке ставлення, булінг, психологічне та сексуальне насильство. Серед цих 246 млн дітей 25% — фізичне насильство.
Обізнаність — це не лише про менструації, полюції та безпечний секс. Це про профілактику сексуального насильства.
Психологиня та сексологиня Ліана Колесник-Цапенко
Я знаю — отже я можу сказати батькам про перші небезпечні сигнали з боку інших (так, з досвіду роботи, на жаль, у більшості випадків насильства над дитиною, діти мовчать через залякування та сором).
Табір відпочинку для багатьох дітей стає першим досвідом кількатижневого перебування поза домом. Тому пропоную розібрати основні правила, які повинні знати батьки, відпускаючи дітей.
Порно
Сьогодні цей контент доступний за кілька натискань. Важливо, що лібідо, а саме його перший етап — платонічний — розвивається у дітей з початком підліткового віку, тобто з 10 років. До цього часу фактично будь-які теми сексуального аспекту не входять у спектр зацікавленості дітей. Такий контент може бути цікавий дитині, як і будь-які інші питання пізнання світу. Або ж з причини того, що ця тема під забороною. Але, перебуваючи у колективі інших дітей, ваша може стати свідком вкрай негативного для молодшого шкільного віку контенту — порнографії. Це той жанр, що формує в дітей викривлені уявлення про стосунки, задоволення та сексуальність загалом.
Ваші діти вже з раннього шкільного віку повинні знати про термін “порнографія”. Про те, що це контент, який носить дуже перебільшену інформацію та викривлене уявлення про статеве життя. Нехай у ваших дітей існує протиставлення здорових статевих стосунків та порнографії. Крім того, ваші довірливі стосунки з дитиною обов’язково стануть тригером для обговорення тем, що хвилюють. Дитина звернеться до вас за роз’ясненням того, що її здивувало чи занепокоїло.
Як говорити про секс із підлітками
Починаючи з підліткового віку формується три етапи лібідо. Це важливо знати, щоб розуміти, що переживає ваша дитина та як говорити про секс.
1-ша стадія. Платонічний компонент (10-12 років) — виникає потреба у дружбі з протилежною статтю, спільним проведенням часу.
Формується установка на дружбу — з особами протилежної статі, сумісним проведенням часу, спілкуванні.
2-га стадія. Еротичний компонент — виникає бажання дотиків, обіймів, поцілунків (13-15 років).
Виникає установка на красу тіла, інтерес до іншої людини, її тіла.
З’являється прагнення до дотиків, пестощів, еротичних фантазій, читання відповідної літератури, з особливою увагою до сцен побачень, зізнань у коханні тощо.
3-тя стадія. Сексуальний компонент (після 15 років) — виникає бажання показати свої почуття через інтимні відносини — статевий акт. У хлопчиків він проявляється швидше, у дівчаток пізніше.
Перша фаза цієї статі — з’являються сексуальні фантазії. Друга фаза — початок статевого життя.
Умовною нормою готовності хлопців до реалізації статевого потягу через секс є вік від 15 років, у дівчат від 17 років.
За даними Міжнародного дослідницького проєкту “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”, опублікованими дитячим фондом ООН у 2019 році, середній вік початку статевого життя в Україні для дівчат — 15,1 року, для хлопців — 14,4 років.
Отже, з 11 до 14 років говоримо про:
- Особисті кордони та вміння говорити “ні”. Повага до особистих кордонів інших людей.
- Сприйняття свого тіла. Змінність стандартів краси у часі.
- Безпеку в інформаційному просторі (перегляд порно, спілкування в інтернеті).
- Що таке насильство.
- Секс.
Як говоримо:
- Скористатися моментом. Коли в фільмі йдеться про секс, використовуйте цей момент, як спосіб почати розмову. Повсякденні миттєвості, наприклад, їзда в машині часто є найкращою можливістю поговорити.
- Бути чесним. Якщо вам незручно, скажіть про це. Але продовжуйте говорити. Якщо ви не знаєте, як відповісти на запитання підлітка, запропонуйте знайти відповіді разом.
- Говоріть прямо, науковою мовою. Чітко висловіть свої почуття щодо сексу. Що це природний процес для задоволення, спілкування та народження дітей. Але наведіть факти про такі моменти як інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), незапланована вагітність, зради. Поясніть, що оральний секс не є безпечним вибором замість статевого акту. Це не захистить від інфекцій.
- Подумайте про емоції вашого підлітка. Суворі розмови та тактика залякування можуть припинити зв’язок і сприяти бунтарській, ризикованій поведінці. Натомість уважно слухайте підлітка.
- Нехай ваш підліток знає, що можна говорити з вами про секс, коли виникають запитання чи занепокоєння. Винагороджуйте запитання словами: «Я радий, що ти прийшла/прийшов до мене».
“Як дізнатися, що я готовий/ готова до сексу?”
Це питання, яке діти можуть вам поставити.
Поясніть про типи лібідо. Про наукові дані щодо розвитку сексуальної поведінки.
Багато проблем, як-от тиск однолітків, цікавість і самотність, можуть спонукати підлітків до раннього сексуального життя. Запевніть підлітка, що чекати можна. Та що існують інші способи комунікації та доказу своїх почуттів.
Поясніть, що інтимні розмови, тривалі прогулянки, тримання за руки, прослуховування музики, танці, поцілунки, дотики та обійми є безпечними способами поділитися почуттями.
«Що робити, якщо мій партнер хоче займатися сексом, а я ні?»
Чітко поясніть, що слово «ні» завжди означає ні. Ні в якому разі не можна чинити тиск чи примус до сексу. Будь-яка форма примусового сексу є зґвалтуванням, незалежно від того, зроблено це незнайомцем чи кимось, з ким ваш підліток зустрічався.
Підліток повинен знати, до кого завжди можна звернутися за порадою, допомогою.
