Оксана ХромоваКоли військовий повертається додому після тривалого перебування на передовій, багато жінок можуть стикатися з несподіваною проблемою – їхній чоловік втрачає потяг до близькості або уникає емоційної взаємодії. Замість очікуваної радості від зустрічі може настати розгубленість, нерозуміння та навіть почуття відторгнення.
На телефонну лінію «Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців» часто надходять подібні звернення від дружин:
- «Я йому більше не цікава?»
- «Він мене більше не кохає?»
- «Може, у нього хтось є?»
Насправді ситуація значно складніша, ніж здається на перший погляд. Відповіді шукала психологиня із сімейних стосунків та сексологиня, фахівчиня ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» Анастасія Білозор.
У чому проблема?
Проблема криється не у відсутності любові, а в глибоких психологічних змінах, які відбуваються у психіці військового після пережитого на війні.
Яка причина?
Війна змінює мозок і тіло
Коли військовий перебуває в зоні бойових дій, його організм постійно виробляє кортизол та адреналін – гормони стресу, які допомагають вижити. Це дозволяє йому бути напоготові 24/7, контролювати кожен рух, сканувати простір, швидко реагувати на загрози.
Але коли він повертається додому, його організм не може просто «вимкнути» цей режим. Він продовжує жити у напрузі, навіть якщо фізично перебуває в безпеці. Саме це унеможливлює нормальне розслаблення та бажання інтимної близькості.
Втрата навичок саморегуляції
Багато військових зізнаються, що після довгого часу на передовій вони просто забувають, як розслаблятися. Їхня нервова система працює у режимі виживання, і навіть у мирних умовах вони не можуть довіритися простору.
Зміни у взаєморозумінні з дружиною
За час війни чоловік і жінка змінюються. Він – стає іншою людиною через пережите, а вона – через те, що самостійно вела побут, можливо, виховувала дітей, працювала, волонтерила. Це створює нову дистанцію між партнерами.
Відчуття провини
Часто військові, які повертаються додому, переживають сильне почуття провини:
- за те, що залишили побратимів на війні
- за загиблих друзів
- за те, що повернулися, а інші – ні
Через це навіть фізично він може не дозволяти собі радіти, розслаблятися, отримувати задоволення. Це не означає, що він не любить свою дружину – просто психіка блокує такі переживання.
Яке рішення?
Говоріть відкрито, але без тиску
Важливо обговорювати те, що відбувається, але без звинувачень чи ультиматумів. Наприклад:
«Я бачу, що тобі складно. Я поруч, якщо захочеш поговорити»
«Ми обоє змінилися, давай спробуємо знайти новий спосіб бути разом»
Чого точно не варто говорити:
«Ти більше мене не хочеш?»
«У нас більше немає любові?»
«Що з тобою не так?»
Дайте йому час і простір
Не тисніть і не вимагайте негайної близькості. Важливо, щоб чоловік сам захотів повернутися до нормального життя.
Допоможіть йому адаптуватися
- Не торкайтеся раптово, особливо уночі – це може викликати рефлекторну реакцію.
- Поступово створюйте атмосферу довіри – смачна вечеря, легкий масаж, спільний перегляд фільму.
- Дайте можливість виспатися – це одна з найголовніших потреб після фронту.
Будуйте довіру та нову близькість
Якщо чоловік не готовий до фізичного контакту, можна почати з емоційної взаємодії:
- просто обійматися без сексуального підтексту
- триматися за руки
- разом гуляти або займатися хобі
Головне – не змушувати його йти на контакт, а створити комфортне середовище, де він сам захоче відновити зв’язок.
Що ще може допомогти?
Декомпресія перед поверненням додому є важливим елементом переключення на небойовий режим. Також добре, коли є можливість пройти відновлення в межах спеціалізованих програм. Такі можливості вже є в країні, наприклад, центр «Лісова поляна» (державний заклад управління МОЗ).
Психологічна підтримка
Багато чоловіків соромляться звертатися до психолога, вважаючи це ознакою слабкості. Але саме психолог може допомогти впоратися з почуттям провини, тривогою та емоційним відстороненням.
Зміна очікувань
Важливо розуміти, що все не буде, як раніше. Вам потрібно знайомитися одне з одним заново. І це нормально.
Самодопомога для жінок
Жінкам важливо піклуватисяпро себе, щоб не вигоріти в очікуванні чи через невиправдані очікування. Саме тому:
- Пам’ятайте про свої потреби
- Шукайте підтримку у друзів, психологів, групах підтримки
- Якщо є потреба, вивчайте свою сексуальність, не соромтеся альтернативних способів задоволення
Створення безпечного простору
Важливо створити для військового простір, в якому він відчує себе в безпеці. Що йому не потрібно контролювати все навколо. Що він може бути собою.
Висновок
Повернення військового додому – це радість, яка може супроводжуватися хвилюванням про стосунки.
Війна змінює людей, і ваше завдання – знайти спосіб заново побудувати близькість, яка буде комфортною для вас обох.
Любов – це не тільки про пристрасть, а й про терплячість, розуміння та підтримку. І саме це допоможе вам зберегти ваш зв’язок навіть після найскладніших випробувань.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Кризова допомога на базі платформи «Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців», що реалізується ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» за підтримки програми «Спроможні та сильні», що виконується Фондом Східна Європа за сприяння Швейцарії.