Анастасія Ніколаєнко
Саша Skladnо, вокалістка гуртів ZWYNTAR, Folkulaka i “Торф”, волонтерка та авторка чудових текстів, недарма називає себе скальдом. Її вірші завжди влучні та змальовують увесь шлях, який проходить не тільки наша країна, а й люди, що працюють на перемогу. Наведений нами вірш у березні цього року поклали на музику, і для багатьох він став своєрідним гімном часу.
Знов просипаю тривогу і вибух. Млосно.
Звуки зеніток. Лише позіхаю сонно.
Місто моє спокійне цілком. Відносно.
В сенсі, відносно Бахмуту чи Херсону.
Каже психолог — своє оціни становище
Сто з десяти, кажу, запишіть у книжку.
Я не ховаюсь давно в коридор чи сховище
Бахне то бахне, не привід вставати з ліжка.
Шанс в оптиміста вище, таке є правило,
Мисли давай позитивно! Та під сирени
Думав раніше — тільки б в мене не трапило.
Зараз же думаю — може, нехай би в мéне?
Сонце ховається, темрява дім закутує,
Тануть вогні у тумані на тому березі.
Як у чистилищі кожен своє спокутує,
Може, колись і за лютим
настане березень.