Коли закінчиться війна: бізнес-вумен про відродження свого бізнесу

Історії успішних жінок, які попри війну, збираються відносити свою справу

19.03.2022

Два тижні тому Росія почала війну проти України — бомбардування, артобстріли та бої на в’їздах до міст змусили багатьох людей виїхати з країни, аби зберегти своє життя та життя  близьких. Лише з Києва виїхав кожен другий мешканець. Серед евакуйованих багато підприємців та підприємиць, які були вимушені закрити свій бізнес та поїхати з країни, залишивши тут товар та розпустивши команду. 

 WoMo зібрало історії успішних жінок, які попри війну та закриття бізнесу, збираються відносити свою справу та повернутися в Україну, розбудовувати ще більш могутню економіку. 

«АПК-РЕСУРС»

Підприємиця Дар’я Дідковська має понад 17 років досвіду ведення бізнесу в агросекторі, дистрибуції продуктів харчування та у сфері інвестування. Її бізнес розпочався у 2004 році, а розширився у 2007 році у Донецькій області. Дідковська займалася дистрибуцією продуктів харчування — це три тисячі  торгових точок на Донеччині, 200  співробітників та три філії, розташовані у Горлівці, Донецьку та Маріуполі. Також був завод з переробки риби у Горлівці. Компанія була віддаленим складом для МХП. Паралельно у них була партнерська компанія, з якою вони  трохи працювали на території України в агросфері.

Дар’я Дідковська/Instagram

Після початку військових дій на Донбасі Дідковська не відразу виїхала та почала новий бізнес. Вони до останнього залишалися на Донеччині і виїхали, коли стало надто небезпечно. При цьому, вона планувала повернутись та продовжити свій бизнес — там залишився великий запас товарів на складських приміщеннях. Із початком війни склад відкрили й підприємиця думала, що усе втратили. Проте за три місяці їм зателефонували з так званої ДНР та запросили продовжити бізнес. Звичайно, Дідковська відмовилася.

З 2014 року Дідковська — власниця та СЕО агрокомпанії «АПК-РЕСУРС» – провідного постачальника сировинних кормів для тваринництва на українському ринку. На території України компанія має комбінат хлібопродуктів, елеватори. Продукцію поставляли на агрохолдинги та експортували  за кордон — переважно на ринок Туреччини. Співпрацювали з МХП, УкрЛандФармінг тощо.

Компанія й досі продовжує працювати на території України, щоправда, тепер їхній графік 24/7, та не завжди вдається доставити продукцію або навпаки отримати кошти за доставку, зокрема, через пошкоджені колії та окупацію територій. Виробництво зараз працює на Західній Україні. Дідковська каже, що наразі вони залишатимуться в Україні, адже має місце продовольча криза. За статистикою, споживання у тваринництві у 5 разів більше, ніж у людей. До того ж, Україна перебуває у топ-3 експортерів сільгосппродукції. Так, Україна еспортує 25% від усієї продукції у сві. Тож на два роки прогнозують  світову продовольчу кризу у зв’язку з війною. При цьому є прогнози, що в Україні агросфера існуватиме. Принаймні компанія «АПК-РЕСУРС» використовуватиме усі можливості, аби розвиватися.

Більшість членів команди виїхали у Європу, інші — на Західній Україні, лише 2-3 людини залишилися у Броварах в основному офісі. Партнер Дідковської — її чоловік, який бачить більше можливостей для бізнесу на території України тут і зараз, але як буде далі — не знають. Через ситуацію із портами та колії — розглядають варіант перенести бізнес у Європу, але ніяких реальних кроків щодо цього не роблять. Також наразі як основних клієнтів розглядають можливість експортувати у Європу, хоча раніше це не був цільовий ринок, було вигідніше продати на Близький Схід чи в Україну. Дідковська ділиться, що вони сподіваються на завершення війни і повернення бізнесу в Україну, можливо, трансформувати бізнес та фокусуватися на світовий ринок.

Також з 2020 року Дідковська стала співзасновницею екосистеми The Best Version Club. Це жіноча екосистема підтримки. Наразі Дідковська розвиває цей напрям в Європі, США та ОАЕ. За статистикою, 80-90% людей, які одномоментно виїжджають з території, де ведеться війна, більше не повертаються, тож тепер комьюніті надає підтримку підприємицям, об’єднує їх та допомогає масштабуватися.

LUXURY LINEN

Еліна Каніболоцька — з Києва. Вона мала власне виробництво текстилю для будинку з льону LUXURY LINEN. Продавали різноманітні пледи, постільну білизну, покривала та скатертини на всіх майданчиках України, Etsy та Amazon. Із початком війни змінилося багато чого — по-перше, її компанія перестала працювати з комбінатом у Білорусі й перешла на французький льон.

Сама Еліна виїхала до Словаччини та їде до друзів у Францію. Виїхала з цивільним чоловіком, який раніше попав у ДТП та має перелом хребта. Крім того, у нього було три випадки епілепсії минулого року, тож йому оформили у військкоматі довідку на виїзд за кордон.

Каже, що встигла забрати лише ноутбук із усіма виходами на маркетплейси.

Еліна Каніболоцька

«Зараз хочу вивчити процедуру відкриття компанії в Європі, вивчити ціни на тканини, знайти на субпідряді швачок, упаковку та рекламну продукцію. Необхідне невелике фінансування для старту. Сама я з Києва, чоловік двічі біженець, раніше 8 років тому утік із Донецька. Свій бізнес я відкрила у 2019 році під час пандемії. Навчалася у бізнес-школі, захистила свій бізнес-план та виграла грант від «Зе! Старт» у розмірі 100 тисяч грн.До пандемії у мене було кафе та студія манікюру, але у зв’язку з пандемією все закрила», — розповіла Еліна.

LabZona

Юлія Уварова розпочала свій бізнес у 2001 році у Макіївці та Донецьку разом із колишнім чоловіком. Їхня компанія продавала ваги та прилади. У 2014 році Юлія з донькою спочатку виїхали до Бердянська, а потім до Харкова. До початку АТО компанія мала вантажну газель, 5 людей у команді, склади з товаром та постійних замовників.

До Бердянська Юлія виїжджала під обстрілами, тож єдине, що захопила із собою — паспорт та два ноутбуки. Товар та машина залишилися у Донецьку.

«Перевела бізнес на онлайн labzona.com.ua та діяльність трохи переформатувала. Додали ковід товари та працювали нас вже троє людей, одна з яких — віддалено. Зараз я евакуювалася з Харкова до Гамбурга. Знову залишивши все. Товар на «Новій пошті», склад та техніку», — розповіла Юлія.

Юлія Уварова

Вона намагалася виїхати з Харкова до Львова гуманітарним потягом 2 березня. З собою вона взяла двох собак та дві сумки. Поїхати потягом виявилося складно, тож наступного ранку Юлія по соцмережах оголошення та прикріпила фото собаки Ельзи. За годину їй подзвонив хлопець, який сказав, що їде до Львова і забере їх. Врешті до Львова Юлія дісталася на четвертий день, проте відразу виїхати за кордон не вдалося – допомогли партнери з роботи. Так Юлія потрапила до Польщі та у перший табір біженців. Розповідає, що виїхати та влізти в автобус було неможливо, бо дуже багато людей. Врешті їй вдалося дістатися до Кракова. Звідти гуманітарних автобусів до Німеччини немає, тому її дочка купила квиток онлайн. Лише 8 березня Юлія опинилася у Гамбурзі (Німеччина).

Зараз вона перебуває у таборі для біженців — для неї це можливість подумати як розширити свою діяльність у Німеччині через партнерів або продавати по дропшипінгу через фірми, що залишилися в Україні. Навіть перебуваючи за кордоном Юлія продовжує допомогати як волонтер збирати кошти для ЗСУ.

VESNA

Мама та донька Інна та Вікторія Залізнюк  засновниці бренду рослинної косметики VESNA в Україні. Мали власне виробництво, також 3 фірмові магазини і 50+ партнерських магазини. За останній рік команда розширилась до 10+ людей та був стрімкий розвиток. У ході військових дій була знищена лабораторія, магазин та житло. Місто Буча, у якому вони жили, зараз майже повністю зруйноване і є «гарячою» точкою.

Спочатку підприємиці з трьома дітьми виїхали до Польщі, але не могли знайти квартиру для такої великої сім’ї, тому поїхали до Чехії (Прага), без знання місцевої мови та жодних речей. Чоловіки залишились у місцевій обороні в Україні.

«Ми хочемо повернутись до України та розбудовувати економіку, але нам потрібно протриматись тут цей період. Найбільше за все ми хочемо виробляти знову свій український продукт. Ми дуже сумуємо за нашим виробництвом та обладнанням, яке ми нарощували 7 років. Ми зараз думаємо, як відновити все з нуля знову у новій країні, щоб потім повернути це все в Україну та пережити всі ці події», — кажуть вони.

Інна та Вікторія Залізнюк