Вижити під завалами: як психологічно підтримати людей у кризових моментах

Як першочергово зменшити почуття страху

Спартак Суббота, кандидат психологічних наук (PhD), психіатр та психотерапевт

Щодня тисячі мирних громадян знаходяться у підвалах та підземних укриттях ховаючись від бомбардувань. Нажаль деякі з них все частіше опиняються під завалами. Спартак Суббота, кандидат психологічних наук (PhD), психіатр та психотерапевт написав поради, як говорити й працювати з жертвами безпосередньо в критичних ситуаціях чи одразу після них.

Потерпілим чи людям, які перебувають під завалами чи ізольовані від зовнішнього світу, варто надати екстрену «інформаційну терапію». Люди, які пережили аварію, руйнування житла чи іншу катастрофу, не можуть адекватно оцінювати реальність до того моменту, поки їм не надали допомогу. Тому необхідно першочергово зменшити почуття страху.

У кризових ситуаціях від страху гине більше людей, ніж від впливу реального руйнівного фактора. Тому дуже важливо сказати людині, що допомога вже йде, зовнішній світ намагається зробити все можливе, аби її врятувати. Натомість потерпілим потрібно постійно намагатися давати знати про себе: стукати по арматурі, трубах, залізу, але не по бетону.

Хоч це й досить складно, але в ізоляції потрібно по максимуму зберігати спокій. Це — один із головних засобів для порятунку. Також не намагатися евакуюватися із завалів самостійно. Бо зсередини не видно зовнішніх руйнувань і намагання вийти можуть призвести до нових уламків, зсувів чи іншої небезпеки.

Яку інформацію варто донести до постраждалих:

— Необхідно максимально заощаджувати свої сили;

— Бажано перебувати із закритим очима. Це дозволить наблизити себе до стану легкої дрімоти та допоможе зекономити фізичні сили;

— Дихати треба повільно, неглибоко і через ніс. Це дозволяє економити вологу й кисень в організмі та кисень довкола;

— Подумки повторювати фразу: «Я абсолютно спокійний(а)» 5-6 разів з проміжками до 15-20 секунд. Це допоможе зняти внутрішню напругу та домогтися нормалізації пульсу, артеріального тиску та самодисципліни;

— Вивільнення з «полону» може зайняти більше часу, ніж хочеться потерпілим. Будьте мужніми та терплячими. Допомога йде до вас.

Після таких травматичних подій людям варто пропрацювати їх з психологом, щоб не нести ці травми в майбутнє. Більше можна дізнатися із методички за лінком.