Оксана Хромова11 лютого у культурний простір української столиці повертається масштабний проєкт “Володарі стихій”. Його головними героями стали люди, які творять музику серцем. Музичне фентезі-шоу у супроводі унікального за тембральним забарвленням оркестру вже стало культурною візитівкою України. Напередодні довгоочікуваних виступів редакція WoMo намагалася розкрити таємницю великих стихій. Допомагав нам у цьому відомий музикант, викладач, автор, режисер і продюсер Олесь Журавчак.
Проєкт «Володарі стихій» вже має свою історію. Чому ви вирішили повторити перший український інструментальний мюзикл? І наскільки він важливий зараз?
У листопаді-грудні 2018 року за підтримки Українського культурного фонду відбулись прем’єри програми на сценах Києва, Одеси та Івано-Франківська. Згодом ми зробили студійний запис музичного матеріалу. А ще за два роки музичне шоу представили у Франції. Потім вийшов музичний фільм за сюжетом проєкту у 12 місцях сили України. Це Писаний камінь, печера “Вертеба”, Скелі Довбуша, Манявський водоспад, Лисина Космацька, Тустань, витачівське “Городище” та інші.
Я вважаю, що цей проєкт сьогодні надважливий. Адже зараз нам потрібно мати сучасний український продукт, який несе в собі наші глибинні культурні коди від часів Трипілля. Багато символів і культурних кодів української культури простежуються саме від тих часів. Так народився сучасний український культурний продукт, який поєднує минуле і сучасне. І який ми вже демонструємо світу.
На березень 2025 року запланований перший гастрольний тур «Володарів стихій» країнами Європи: Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн. Надалі плануємо показувати цю програму у багатьох країнах.
Що глядач побачить на сцені МЦКМ і чим насамперед цікаве музичне фентезі-шоу «Володарі стихій»?
У кожного проєкту є своя унікальність, а у нас таких унікальностей дуже багато. По-перше, це музичні композиції та їхні аранжування, створені спеціально для цього проєкту. По-друге, унікальність музичних інструментів, серед яких сопілка, дримба, тилинка, фрілка, цимбали й бандура.
Особливо унікальним є тембральне звучання оркестру НАОНІ, в якому використовується понад 40 народних інструментів. Такого ви не зустрінете в жодному іншому оркестрі світу. Ще одна унікальність — сюжетна лінія на основі фентезійної легенди часів Трипільської цивілізації.
Ну й не менш важливі 3D-візуалізації та відеоряд з 12 українських місць сили. Все це занурює глядача у сценічне фентезі-дійство. Тому всі ці складові разом, я впевнений, дають особливий ефект емоційного сприйняття.
«Володарі Стихій» — це шоу, яке поєднує різні жанри сценічного мистецтва: інструментальну музику, модерн-балет, 3D-віджеїнг. Як такий синтез мистецтв і сучасних технологій впливає на глядача? І чи може він вразити наших сучасників, перенасичених мультимедійними враженнями та інформацією?
Специфіка теперішнього сприйняття глядачами будь-якої події в тому, що люди звикли до яскравих образів, картинок і візуальних рядів через телебачення й соціальні мережі. Тож на концертному ринку ми також маємо бути конкурентними до того культурного контенту, який звикли споживати глядачі, і створювати комплексне враження. Тому за створенні «Володарів Стихій» ми намагалися забезпечити якісний музичний контент. І цікаву візуальну картинку, що створює 3D-віджеїнг, і, звичайно, динаміку на сцені, яку додають хореографічні перфоманси.
Як вам вдалося зібрати таку велику команду професіоналів сценічних проєктів? Це дизайнер Ярослав Крижанівський і саунд-дизайнер Микола Сосін. Дмитро Ципердюк, сценограф, стейдж-дизайнер, та Іван Небесний, музичний продюсер, який працює з оркестровими оранжуваннями. А також хореограф-постановник Олеся Шляхтич і художник костюмів Марія Антоняк. Ну і НАОНІ оркестр під керівництвом Віктора Гуцала та диригент-постановник Олег Кунтий.
Будь-який успішний проєкт — це насамперед успішна команда. Щоб зібрати професіоналів, необхідно враховувати кілька важливих складових. Перше — це концепція самого проєкту. Друге — музичний та сюжетний матеріал проєкту. І третє — особиста історія успіху професійного спілкування і співпраці лідерів проєкту.
Мій досвід роботи з багатьма музикантами, сценаристами, хореографами є достатньо вагомим, оскільки я багато років займаюсь фестивальним рухом, організацією концертів, реалізацією різноманітних проєктів. Тому цей бекграунд позитивної співпраці та реалізованих проєктів дав можливість зібрати таку потужну команду фахівців. З деякими це вже професійні відносини понад 10, а то й 20 років, з кожним була особлива історія професійної співпраці.
Проте якби проєкт не був цікавим за своєю суттю і змістом, то, звичайно, таку команду зібрати б не вдалось.
Яким чином ви обирали та запрошували солістів-інструменталістів шоу (Олександр Божик — скрипка, Владислав Ваколюк — бандура, Андрій Стовп’юк — цимбали)?
Головні солісти «Володарів стихій» обирались за певними принципами. Це має бути віртуозний музикант-інструменталіст, який також пише авторські композиції. Виконавець, який має свою музичну манеру. Оскільки у нас чотири стихії, є інструменти, які відповідають певним стихіям. У мене відразу сформувалась картинка, хто буде у цьому проєкті. Я чітко побачив, що під стихію Води підходить виконавець на бандурі. Тому зупинився на кандидатурі Георгія Матвіїва, з яким ми були знайомі вже багато років. Його унікальність в тому, що це джазовий бандурист, який творить джазову музику на основі українського мелосу і пише авторські композиції.
Щодо стихії Землі, звичайно, я бачив цимбали. Це унікальний інструмент, який зараз мало звучить у нашому музичному і культурному просторі. Я був під враженням від виступу Петра Сказківа на шоу «Україна має талант». І саме з ним відразу зв’язався і запропонував участь у проєкті. Він мені надіслав багато своїх композицій, з яких я обрав чотири. Вони й увійшли до музичної програми проєкту з новими оркестровими аранжуваннями та музичними плейбеками. Саме Петро Сказків був виразником унікальності і неповторної манери виконання на цимбалах.
Щодо стихії Вогню, то я бачив у цій ролі тільки яскравого виконавця на скрипці. За творчістю Олександра Божика я теж стежив уже дуже багато років — як він працює й виступає. До того ж у нас багато спільних друзів. Одразу зв’язався з Олександром Божиком, запропонував йому цей проєкт. Він також надіслав майже десяток своїх композицій, з них обрали чотири, які увійшли до шоу «Володарі стихії». Його унікальність в тому, що він грає на трьох, інколи навіть на чотирьох скрипках, це також елемент шоу. І, звичайно, як ініціатор і музикант, який грає на українських народних духових інструментах, я став володарем стихії Повітря. Адже народні духові інструменти — це творення звуку через коливання повітря.
Проте з часом щось змінилося?
Так, час іде, і відбулись певні зміни. Петро Сказків у 2021 році передчасно відійшов від нас в інший світ. Ми встигли повністю записати у студії його виконання власних творів, що увійшли до музичного альбому проєкту. Ми також відзняли відеоматеріал у Київській національній опері, де грав Петро Сказків, який буде показуватись на наступних концертах. Я йому обіцяв, що його музика буде звучати у всіх наших концертах, у всіх країнах, де ми будемо виступати. Його музика і він будуть з нами.
Новим солістом, володарем стихії Земля став Андрій Стовп’юк. Він артист оркестру Івано-Франківського музично-драматичного театрі імені Івана Франка. Засновник гурту ZAPAL, разом з яким у 2021 році став фіналістом талант-шоу «Україна має талант».
Георгій Матвіїв за сімейними обставинами переїхав працювати до іншої країни. Тож до проєкту запросили молодого музиканта-бандуриста Владислава Ваколюка. За Владиславом я спостерігав ще з його другого курсу музичного коледжу в Луцьку. Я бачив його на конкурсах, фестивалях, він виступав на фестивалі «Віртуози фолку», де я був артдиректором. Тоді він грав у складі гурту «Зґарда» та вступив до консерваторії. Я стежив за його професійним зростанням і бачив, що у нього є великий потенціал як музиканта-бандуриста.
З яких творів складається та як формувалась програма музичного фентезі-шоу «Володарі стихій»?
Музична програма складається з 22 композицій. Як режисер і продюсер я ставив перед собою завдання зібрати унікальні авторські твори. Оркестрові композиції з українською мелодикою в основі. Але оскільки ми робимо продукт для широкої аудиторії, є так зване правило 30% упізнаваних композицій. Тому і в цьому проєкті у нас є декілька наших музичних редакцій світових хітів. «Smooth Criminal» Майкла Джексона, яку я граю на сопілці й «Take Five» Пола Дезмонда на бандурі й оркестрова версія саундтреку до фільму «Ghostbusters». Також мікс рок-хітів на скрипці — «Kasmir» Роберта Планта, Джиммі Пейджа, «Bohemian Rhapsody» Фредді Мерк’юрі, «Smells Like Teen Spirit» Курта Кобейна.
Значна частина програми — твори українських композиторів: Василь Попадюк, Микола Леонтович, Юрій Шевченко і Андрій Шусть. Для мене було важливим, щоб композиції відповідали сюжету легенди, щоб це були зерна мелодій, які глибоко інтегровані в наш культурний код. Це мелодії колискової, коломийки, аркану, пісень «Ой верше, мій верше», «Ой ходить сон» — так звані наші мелодичні ходи. Та третя частина програми — авторські композиції солістів «Володарів стихій».
Розкажіть, будь ласка, про міжнародний вектор розвитку проєкту. Де вже відбулись та заплановані виступи? Чому іноземному глядачу має бути цікавий проєкт «Володарі стихій»? Яка, на ваш погляд, роль музики у культурній дипломатії сьогодні?
На 2025 рік анонсовано європейський тур проєкту у Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні та Швейцарії. Зараз наша країна перебуває в активній фазі війни. І дуже важливо на світовому рівні показувати нашу суб’єктність — не тільки у політичному, а й у культурному аспекті. Тому що культура є тією м’якою силою, яка робить іноземців ближчими до розуміння того, хто ми є.
Культурна експансія просто необхідна зараз для нашого виживання і для нашої комунікації зі світом. Вона є надзвичайно дієвим, необхідним та стратегічно важливим елементом інформаційної війні та взаємодії зі світом. Культурні проєкти, що несуть в собі глибокі українські культурні коди, які представляються глядачам у різних країнах, дають можливість на ірраціональному рівні налагодити комунікацію і розуміння нас, українців, та наших цінностей, за які ми боремось.