Все що треба знати про психологічне насильство

Домашнє насильство — це не лише заподіяння фізичної шкоди іншій людині. Часто його проявами є лайка, образа, звинувачення чи знецінення. Такі дії можуть уразити людину навіть більше, ніж штурхани чи ляпаси. Вона починає відчувати невпевненість у собі, боїться вийти з насильницьких стосунків. Як не дати цьому статися й розпізнати психологічне насильство — в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» розповідає психологиня «Фонду Маша».

Ознаки психологічного насильства

— Психологічне насильство — це форма домашнього насильства, де кривдник застосовує словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування. Він прагне встановити контроль над життям іншої людини та самоствердитися завдяки цьому. Бездіяльність — це теж насильство, — говорить Юлія Галаган, психологиня Центру «Незламна». — Психологічне насильство зазвичай передує іншим. Тобто спочатку агресор чинить психологічний тиск, а потім, якщо це не дало бажаного рівня влади й контролю, залучає економічне та фізичне насильство.

Окремий конфлікт у сім’ї, випадкова образа чи навіть повторювані сварки — це не психологічне насильство. Насильство — свідома поведінка, використання власної переваги й контроль над іншою людиною.

Психологічне насильство можна розпізнати за такими ознаками:

• Контроль

Кривдник хоче керувати вашим життям: впливає на вибір роботи, друзів чи навіть одягу.

• Знецінення

Ви чуєте нецензурну лайку в свій бік, словесні образи, приниження. Так кривдник хоче завдати вам емоційного болю.

• Ігнорування

Ваші потреби ігнорують чи вдають, що їх немає. Це один із методів покарання.

• Ізоляція

Вам забороняють спілкуватися з іншими людьми, ходити на роботу або навчатися.

• Переслідування

У реальному житті чи в соцмережах кривдник може стежити за вами. Він погрожує чи шантажує, щоб отримати бажане.

Досить часто потерпіла людина може почути від агресора такі звинувачення: «це ти винна», «ти мене спровокувала», «тобі так здається», «ти хвора», «такого взагалі не було». Може звучати історія, яка кардинально відрізняється від того, що пам’ятає людина. Все це — газлайтинг, тобто маніпуляції з метою змусити потерпілу людину сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності.

Часто батьки можуть чинити психологічне насильство щодо власних дітей. Свої дії вони виправдовують словами «я старший і маю більший досвід», а також посилаються на виховні процеси. Вони можуть не знати, що їхні дії шкодять дитині. Відтак кількість дітей-жертв психологічного насильства найбільша з-поміж усіх його видів — 45%.

Як зрозуміти, що над вами чинять насильство

— Часто кривдник може сердитися або кричати, якщо йому щось не подобається. Щоб цього не сталося, постраждалий намагається «загладити» гострі кути, підпорядкувати своє життя життю агресора, — зазначає Юлія Галаган. — Людина перебуває в постійному напруженні, коли спілкується чи проживає з кривдником, не може розслабитися й бути собою поряд із ним. Ці ознаки є «тривожними дзвіночками», що свідчать про психологічне насильство в сім’ї.

Характерною ознакою психологічного насильства є циклічність. Вона складається з кількох фаз:

• перша – зростання напруження;
• друга – безпосереднє насильство;
• третя – фаза перемир’я. Вона може супроводжуватися щиросердним каяттям.
• четверта – «медовий місяць». Агресор прагне продемонструвати свої найкращі сторони. Наприклад, дарує жінці квіти чи подарунки.

Але зрештою знову настає перша фаза, напруження. І чим далі, тим коротше фази миру, спокою та наростання напруги. Фаза насильства стає ширшою.

Наслідки психологічного насильства

Постійні критика, знущання, погрози впливають переважно на емоційний стан постраждалої особи. Психологічне насильство може призвести до зниження самооцінки, відчуття власної неповноцінності, розвитку депресії, тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу.

Постійний стрес, невпевненість у собі, відчуття страху можуть впливати й на фізичне самопочуття людини: частий головний біль, проблеми зі сном та апетитом, зниження імунітету.

Як вийти з психологічного насильства

Коли перебуваєш у постійному контакті з кривдником, може бути важко самому розпізнати, що над вами чинять психологічне насильство. Проте якщо ви зрозуміли, що вам психологічно важко й ви потребуєте допомоги, краще не мовчати про це.

У випадку психологічного насильства психологиня Центру «Незламна» рекомендує:

• Зверніться до професіоналів

Психологи, психотерапевти, адвокати та інші фахівці можуть допомогти розпізнати психологічне насильство щодо вас і навчити реагувати на нього.

• Дізнайтеся про свої межі та встановіть їх

Ви маєте право на повагу, гідність і безпеку. Якщо їх порушують, дайте знати, що вам це не подобається, що ви не готові це терпіти.

• Не мовчіть

Говоріть про власний досвід психологічного насильства з людьми, яким довіряєте. Це можуть бути друзі, родичі або колеги. Завдяки їм ви зможете отримати емоційну підтримку, поради та розуміння, що ви не самі.

• Турбуйтеся про фізичне здоров’я

Намагайтеся підтримувати здоровий спосіб життя: здорове харчування, регулярна фізична активність та достатній сон. Це може стати важливою частиною процесу відновлення після психологічного насильства.

• Збережіть докази

Психологічне насильство є злочином. Воно визначене у законодавстві України як різновид домашнього насильства. А це означає, що ви можете звернутися до поліції, якщо постраждали від нього. Саме тому вам треба зберегти всі можливі докази: повідомлення,  електронні листи, записи розмов, фото або відеоматеріали. Вони стануть у нагоді при подальшому вирішенні ситуації юридичним шляхом.