Три українські художниці, про яких варто знати

Що ми знаємо про українське жіноче образотворче мистецтво? Не так вже й багато, бо на вістах лише Марія Примаченко, Алла Горська, Тетяна Яблонська та ще декілька імен, але скільки?.. Одне? П’ять? У даній публікації ми розповімо вам про творчість та життєвий шлях кількох українських мисткинь, імена яких варто знати, й картини яких варто побачити.

Олександра Екстер

 художниця, сценографиня, педагог

Олександра Екстер (дівоче прізвище Григорович) народилася 18 січня 1882 року в Білостоку Гродненської губернії. Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката.

Екстер любила експериментувати із кольорами та формами, й першою наважилася зображати у жанрі абстракціонізму, на що тоді не зважилися її паризькі друзі Пікассо, Брак та Леже. У своїй київській студії вона навчала абстрактного мистецтва навіть дітей, пропонуючи їм ілюструвати казку не сюжетно, а з допомогою ритмів. Одна з найвідоміших її картин — «Фундуклеївська вулиця» (нині Богдана Хмельницького). Будівлі на її картині мчать униз до Хрещатика, як діти на санчатах. Також Олександра Екстер захоплювалася українським народним живописом, керамікою, вишивкою ще до того, як почала працювати пліч о пліч з народними майстрами у спеціально створених студіях.

Оновила Олександра й театральне мистецтво. Чи не вперше у світовій сценографії обіграла весь куб сцени, а не лише її підлогу-планшет. Новітнє оформленням сценічного дійства у театрах всього світу — лаконічне, конструктивне, рухливе — стало модним завдяки художниці з України.

Олена Кульчицька

графік, художниця, педагог

Олена Кульчицька народилася 15 вересня 1877 року в місті Бережани на Тернопільщині, походила із шляхетного роду Кульчицьких гербу Сас. Власної сім’ї вона мала, бо повністю присвятила своє життя мистецтву. Олена яскраво виявила себе в різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис, народне прикладне мистецтво, килимарство. Навіть проектувала меблі. Усі її роботи сповнені гуманістичного характеру. Також мисткиня була співзасновницею музею «Стривігор» у Перемишлі, де певний час проживала і творила.

Олена Кульчицька була піонером мистецького оздоблення дитячої книжки. Її роботи увійшли до золотого фонду української книжкової ілюстрації («Слово о полку Ігоревім», «Тіні забутих предків», «Лис Микита»). Також велику мистецьку й наукову вартість мають її альбоми акварелей «Народна архітектура західних областей УРСР» та «Народний одяг західних областей УРСР». За 1928—1946 роки вона пройшла пішки майже всю Західну Україну, малюючи з натури.

У 1967 році Олена Кульчицька стала лауреатом Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Її твори з незмінним успіхом експонувалися в багатьох містах світу. А у 2013-му Національний музей у Львові імені Шептицького видав повний альбом-каталог її творів, до якого ввійшли 347 репродукцій графіки, малярства та ужиткового мистецтва.

Галина Бородай

живописиця, графік

Ви неодноразово бачили обличчя цієї мисткині, бо воно відоме на увесь Київ. Галина Бородай — модель, за подобою якої її батько, скульптор Василь Бородай, створив ту саму Либідь на човні із трьома братами-засновниками української столиці. Талановита художниця померла від невиліковної хвороби у свої 31 (у 1980-му), а рік потому Василь Бородай разом з архітектором Миколою Фещенком встановив пам’ятник в Наводницькому парку на набережній Дніпра. Галина навчалася у К. В. Заруби та Л. І. Чичкана, а за результатами літньої практики після другого курсу її до майстерні монументального живопису запросила Тетяна Яблонська. Дипломною роботою тоді став вітраж для художнього інституту «Наш інститут».

Ілюстрація: фрагмент картини Олександри Екстер «Три жіночі фігури»

Читайте також: Український бренд CHERNIKOVA випустив одяг з орнаментами зі старовинних вишивок: фото