WoMo-книга: Дівчата думають про все на світі

Дівчата думають про все на світі, і то є факт. Від підгузків для дітей до найтривкішого матеріалу, який застосовують у космосі. Замислившись одного разу, як зробити життя більш легким, жінки сіли за створення свого геніального винаходу. Історії цих жінок надихають і допомагають у важку хвилину не здаватися, а йти до своєї мети. Нарешті бестселер Кетрін Тіммеш вийшов українською у видавництві «Ранок», яке надає нашим читачам можливість ознайомитися з уривком з цієї надихаючої книжки.

Початок

Поштовх, і ти вільний — з’являєшся на світ, зморщений і волаючий. «Це дівчинка!» — проголошує лікар. Або «Це хлопчик!» Так починається твоє життя. І за цими першими подихами, із цих перших миттєвостей, твоє здоров’я і життєздатність оцінюються за показниками, розробленими геніальною винахідницею: доктором Вірджинією Апґар. Др. Апґар розробила систему оцінювання стану новонароджених, — або шкалу Апґар, — щоб вимірювати життєво важливі показники здоров’я немовляти: колір шкіри, серцебиття, рефлекси, м’язовий тонус і дихання. Вона зрозуміла необхідність виявлення тих новонароджених, які потребують термінової уваги, і завдяки цьому нововведенню було врятовано сотні тисяч життів. Сьогодні всі професійні лікарі оцінюють немовлят за шкалою Апґар у перші хвилини після народження. Щойно з’явившись на світ, немовля стикається з винахідливістю цієї жінки.

Про що б не говорили: медицину чи науку, побутові товари чи високотехнологічні прилади — жінки винаходять скрізь. Їхні вигадки оточують нас і впливають на повсякденне життя. Вони створили ліки проти раку, шоломи для космонавтів, кавоварки та одноразові підгузки. Жінки вигадали ігри, іграшки та комп’ютерні програми.

Винахідники творять із різних причин. Можливо, ви чули вислів: «Потреба — мати всіх винаходів»? Так і є. Винахідник бачить проблему, а потім шукає шляхи її розв’язання. Дуже давно, коли ще не існувало літописців та літописів, люди жили повсякденним життям. І мимохіть робили винаходи.
Легенди переповідають, а спостереження і дослідження, проведені антропологами, підтверджують, що саме жінкам ми завдячуємо деякими з найбільш вирішальних та тривких нововведень в історії. Зважаючи на їхні обов’язки у сім’ях і спільнотах, найімовірніше, саме жінки винайшли знаряддя та посуд, — включно зі ступою (важкою посудиною) та товкачем (на кшталт маленької кийки), щоб готувати їжу, зокрема борошно чи рослинні ліки. Вони пряли бавовну та льон — і винайшли тканину. Вони створили житло — спроектували і звели хижі та вігвами. Подейкують, що жінка першою виявила фарби для тканин та методи вичинки для створення шкіряних виробів.

Але чимало винаходів виникло через просту цікавість і запитання «А що буде, якщо?..» Звісно, іноді дещо відбувалося ненароком. Помилки та випадковості хтось помічав та вдосконалював. Наприклад, так винайшли ріжок для морозива. Як стверджує історія, одного дня 1904 року на Всесвітній виставці у Сент-Луїсі, штат Міссурі, юна леді (чиє ім’я залишається таємницею) намагалася одночасно їсти морозиво-сандвіч і тримати букет квітів. Вона зняла з морозива верхню вафлю і загорнула в неї квіти, створивши імпровізовану вазу. А потім другою вафлею вона огорнула морозиво, щоб те не крапало їй на сукню, ось так з’явився найперший ріжок. Продавець морозива, у якого саме закінчився посуд, став свідком її винахідливості та невдовзі вже продавав ріжки морозива охочим перехожим.

Протягом усієї історії жінки завжди були новаторами. Але їхні досягнення дуже часто зневажали або взагалі ігнорували. 1715 роком датується перший задокументований доказ винаходу американської жінки — новий спосіб лущення та мелення кукурудзи. Сібілла Мастерс спостерігала за корінними американками, які використовували важкі товкачі, аби вручну розтовкти кукурудзу, і вирішила винайти для цього механічний метод. Вона була переконана, що такий процес буде легшим і ефективнішим, ніж звичайне розтирання кукурудзи між двома жорнами. Америка тоді ще була британською колонією, тож Сібілла вирушила до Англії, щоб отримати патент на власний винахід. На жаль, у той час жінкам забороняли отримувати патенти на власні імена. Справа у тому, що юридично жінки не мали права на будь-яку власність і самі вважалися майном своїх чоловіків. Тож Сібіллі, аби захистити свій винахід, довелося отримати патент на ім’я свого чоловіка, Томаса Мастерса.
Мине майже сто років, перш ніж винахід американської жінки юридично визнають її власністю. Честь отримати перший патент у США, виданий жінці на її власне ім’я, випала Мері Діксон Кіс.

Мері створила інноваційний метод плетіння соломи з шовком або ниткою, що застосовували насамперед під час виготовлення жіночих капелюшків. Патент видали Мері 1809-го — тоді солом’яні капелюшки стали надзвичайно модними. Саме її винахід підвищив виробництво капелюшків у Новій Англії, що у свою чергу підвищило економіку регіону.

Так, незважаючи ні на що, жінки робили свої винаходи. Вони досягали успіху, коли решта вважала, що вони зазнають невдачі.

Ціна книги: 120 грн.

Де придбати: ranok.com.ua

• • Читайте також: WoMo-книга: Я надзвичайна