WoMo-книга: Лінда Скотт. «Економіка з двома іксами: грандіозний потенціал жіночої незалежності»

02.12.2021

Близько 40% світового ВВП сьогодні виробляється саме за допомогою жінок. Ще трохи і вони зрівняються із чоловіками в цьому показнику. Проте це не прибирає того факту, що в кожній державі існують економічні та культурні перешкоди, які дискримінують жінку, як повноправного члена суспільства.

Так, у розвинених країнах ситуація з місцем жінок у суспільстві стала набагато краще, але це не означає, що більш немає жінок, які потребують допомоги. 

Про це та інші перешкоди (такі як заробітна плата, питання кредитів, власності та капіталу, тіньова економіка) стоять на шляху до успіху жінок можна прочитати у новій книзі від видавництва Yakaboo Publishing, 2021.

Свіжий переклад книги “Економіка з двома іксами: грандіозний потенціал жіночої незалежності” від авторки Лінди Скотт покаже, яка економічна нерівність, яка притаманна насамперед жінкам в будь-якій, навіть розвиненій країні. 

Авторка розповідає про це на базі власного досвіду та достовірних даних, які економічні несправедливості торкаються жінок по всьому світові.  

Батьки продають своїх доньок проти їхньої волі; чоловіки спалюють наречених, чиє придане витрачене; чоловіки привласнюють заробітки жінок і землю вдів; банки дискримінують жінок, що звертаються за кредитами; корпорації платять жінкам менше, ніж чоловікам — і ще чимало іншого. 

«Економіка з двома іксами» — це оцінка історичного вилучення жінок з економічного життя та наслідки цього, а також заклик раз і назавжди поставити жінок і чоловіків у рівні економічні умови. Публікуємо уривок.

Уривок із книги “Економіка з двома іксами”

Сьогодні жінки вперше за історію людства наближаються до рівності з чоловіками в питанні освіти. Насправді у розвинених країнах вже вони освічені так само або краще за чоловіків. Але жінкам і досі не дають використовувати їхній потенціал.

Врахуйте, що в країнах «Великої сімки» (США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Японія й Канада) жінки віком між двадцятьма п’ятьма та п’ятдесятьма чотирма роками мають на 10% вищу ймовірність мати повну вищу освіту, аніж чоловіки того самого віку. 

Та хоч участь жінок у робочій силі дуже висока й вони залучені до порівнянної із чоловіками кількості фахових і технічних робіт, які вимагають дуже спеціалізованого навчання та навичок, рівень їхнього кар’єрного прогресу не відповідає їхній кваліфікації: чоловіки вдвічі частіше посідають керівні посади як у комерційному, так і в державному секторі. Такий брак прогресу пояснює, чому в країнах «Великої сімки» жінки заробляють лише 62% від того, що заробляють чоловіки. Тим часом у країнах G7 наразі серед студентів вищих навчальних закладів жінок майже на 20% більше, ніж чоловіків.

Якщо перешкоди, які зупиняли попереднє покоління, не будуть усунуті, наступна генерація молодих жінок буде повільно просуватися кар’єрними сходами й на кожному етапі зустрічатиметься з безробіттям.

Подумайте, скільки витрачається на освіту жінок. Сімейні заощадження. Державні позики й стипендії. Пожертви університетам. Внески платників податків. Ці держави витрачають помітні ресурси, щоб вивчити жінок, але потім не використовують повністю їхні таланти.

Іронія полягає в тому, що країни «Великої сімки» стоять перед безпосередньою загрозою дуже повільного або навіть нульового зростання: проблемою, яку могла б вирішити краща включеність жінок. Також насувається значимий розрив у вміннях, спричинений тим, що нові види робіт потребують висококваліфікованого персоналу. Але його буде недостатньо— частково через те, що країни G7 викидають одних із найкращих своїх людей на звалище. Економіка з двома іксами — ресурс, який, можливо, витрачається найбільш нерозсудливо.

Попри це гендерна рівність не лише важлива для національних економік, вона спроможна зменшити ті збитки, які зараз коштують країнам зростання. Наприклад, домашнє насильство — феномен, нерозривно пов’язаний із гендерною економічною нерівністю в громадах,— коштує державам дуже дорого. Навіть якщо не враховувати важко обчислювану вартість людського страждання, то виклики поліції, звернення по невідкладну медичну допомогу, притулки для жінок, втрачені робочі дні та психологічне консультування мають конкретні цінники, за якими можна оцінити сукупні витрати. 2014 року Копенгагенський центр консенсусу оцінив, що «насильство, вчинене проти жінок сексуальними партнерами» щороку коштує світовій економіці 4,4 трильйона американських доларів або ж 5,2% світового ВВП.

Щоб поставити цю цифру в контекст: приблизно стільки держави сукупно витрачають на початкову освіту, а суму, яку світ витрачає на міжнародну допомогу, ця цифра перевищує в 30 разів. Через те, що вчинені вдома напади часто відбуваються за присутності дітей, а хлопчики схильні повторювати поведінку дорослих чоловіків, економічний вплив домашнього насильства простягається далеко в майбутнє. Заразом цей феномен проявляється дуже нерівномірно: рівень насильства з боку сексуальних партнерів у бідних країнах, охоплених конфліктами, набагатовищий. Так, у Швеції 24% жінок переживали насильство вдома, а в Афганістані таких 87%21. 

Про авторку

Лінда Скотт — одна із 25 найкращих світових мислителів, почесна професорка з питань підприємництва та інновацій Оксфордського університету. Вона не тільки співпрацює з міжнародними агентствами, національними урядами та глобальними організаціями у залученні жінок до світової економіки. Вона розробляє глобальні ініціативи для того, аби вклад жінок у світову економіку був ще більший.

Так, Лінда заснувала Глобальну коаліцію бізнесу для розширення економічних можливостей жінок, коаліцію з 11 великих транснаціональних компаній, які разом висловлюються про економічні можливості жінок. Розробивши економічну концепцію Double X Economy та заснувавши The Power Shift — Форум жінок у світовій економіці, Лінда потрапила у ТОП 25 найкращих світових мислителів за версією журналу Prospect у 2015 році.