«Я хотіла бачити сенс і результат»: Оксана Охтень про життя після проєкту «Краса для всіх» 

07 Липня 2025
Оксана Охтень

Вісім років тому компанія L’Oréal Україна започаткувала соціальну програму «Краса для всіх». За цей час понад 500 жінок пройшли безкоштовне навчання, здобули нову професію й відчули, як це — почати життя спочатку.

З нагоди ювілейного 10 випуску програми разом із L’Oréal Україна ми зібрали історії випускниць, якими вони щиро поділились із нашими читачками. Ці жінки на власному прикладі доводять: зміни можливі в будь-якому віці та за будь-яких обставин. Сьогодні про свій шлях розповідає одна із учасниць, яка не тільки стала справжньою майстринею своєї справи, а й однією з викладачок програми, де навчалась сама.

Від екології до beauty-індустрії

Оксана — одна з тих жінок, чия історія може стати прикладом не тільки мрій, але й конкретних дій. Вона народилась в Маріуполі, отримала диплом еколога в Донецькому національному університеті, працювала за фахом і разом із родиною була змушена змінити кілька міст. Сьогодні її знають як талановиту майстриню, до якої повертаються знову й знову і дякують за трансформацію не тільки образу, а й настрою. Сама ж вона вважає, що поворотною точкою на цьому шляху став проєкт від L’Oréal Україна «Краса для всіх».

«Я завжди щось розмальовувала — зошити, щоденники, блокноти. Любов до кольору була у мене з дитинства. А ще я фарбувала коріння мамі й любила експериментувати з подружками — від нових відтінків до навіть мелірування. Звісно, це було аматорське захоплення… До певного моменту», — згадує вона.

Я довгий час працювала в офісі великої компанії. Усе йшло начебто «за планом» — стабільна робота, звичний розпорядок, зрозумілі перспективи. Але щось не давало спокою. Мене гнітило те, що я не бачу результату: щось роблю щодня, але не відчуваю ніякого впливу. Вже тоді казала мамі: як же круто працювати в салоні, звідти всі виходять усміхнені, щасливі. Оце і є справжній результат — бачити, як змінилася людина».

Відкладена мрія

Про зміну професії я замислилась вперше ще в 2021 році, а згодом повномасштабна війна лише посилила це бажання. За два роки потому, після переосмислення всього, що відбувається, твердо вирішила: час діяти. І почала шукати, де можна вчитись. Дякую чоловікові, який мене підтримував. Адже батьки не розуміли моїх прагнень у б’юті-сферу із дипломом про вищу освіту. Про безкоштовну програму «Краса для всіх» дізналася в соцмережах, подала заявку і хвилювалась в очікуванні. Тож коли зателефонували з проєкту й запропонували участь, я плакала від радості. Це був шанс, якого я так чекала».

Від ідеї до реалізації

Навчання тривало чотири місяці: інтенсивне, глибоке і навіть натхненне. У січні 2024 року я отримала не тільки сертифікат, а й нове оточення, підтримку і впевненість у собі.

«Мені дали не просто теорію — мені дали людей. У кожної з нас була своя історія, свої емоційні травми, але викладачі вміли донести суть до кожної. Вони запалювали. Особливо хочу подякувати Саші Костенко, викладачці зі стрижок. Я ніколи раніше не думала, що мені це настільки сподобається!»

Сьогодні я працюю в салоні, і вже маю своїх постійних клієнток. Кожного разу радію, що люди повертаються саме до мене. Особливо, коли приходять не лише на фарбування, а й на стрижки — це стало для мене приємним відкриттям. Але навчання не припиняю і зараз, адже в нашій професії завжди є чому вчитись. Це і майстер-класи,і професійні шоу, і онлайн-курси – був би час і бажання. 

У новій ролі

Можливо саме постійне прагнення вчитись стало головним аргументом для моїх наставниць запросити мене на програму в якості викладача. Вже маючи досвід, своїх клієнтів і професійне портфоліо, я отримала, мабуть, одну з найемоційніших пропозицій — стати викладачкою на тому ж курсі, де починала сама. Це було так хвилююче. Але я погодилась.

Мені подобається викладати, передавати досвід, ділитися знаннями. Але водночас я не хочу втрачати контакт із клієнтом. Можливо, в майбутньому я спробую себе як технолог бренду. Але зараз — я щаслива там, де я є.

«Цей проєкт дав мені більше, ніж нову професію. Він повернув мені відчуття, що я потрібна, що можу бути корисною, що моя робота має сенс. А ще — він дав мені віру в себе».